MENU

Пост Правди

VIII. Співчуття чи натхнення: як говорити про війну

З початку повномасштабного вторгнення Росії мільйони українців опинилися у небезпеці, втратили рідних, домівки та майно. Люди по всьому світу співчувають нашій трагедії й намагаються допомагати хто чим може. І тут виникає питання, як говорити про війну так, щоб нам допомагали не тільки словом, а й ділом? Як не розмовляти з позиції жертви, а надихати на підтримку? З’ясовуємо в останньому епізоді цього сезону!

Ви дізнаєтеся:
— Чому поляки одні з найактивніших у підтримці України?
— Які типи новин викликають найсильніші емоції?
— Чим емпатія відрізняється від співчуття?
— Коли емпатія працює проти українців?
— Що таке емоційне виснаження та як із цим працювати?


VII. Окупація і руйнування ідентичності

Триває другий рік повномасштабної війни й деокупація українських територій нашими захисниками та захисницями. Що відбувається на окупованих територіях? Як окупанти запроваджують цензуру й знищують українські підручники та інші прояви ідентичності? Аналізуємо «братню допомогу» й розповідаємо героїчні історії опору в новому епізоді подкасту «Пост правди».
З’ясовуємо:
— Які підручники росіяни хочуть запровадити на окупованих територіях?
— Як на Донеччині уроки української мови стали уроками «мови народів Донбасу», а «Українська література» — «Літературним читанням народів Донбасу»?
— Що таке юнармія та як окупанти мілітаризують дітей?
— Що українці з деокупованих територій розповідають про катівні, допити «на підвалі» та інші методи насаджування тотального «русского міра»?
— Навіщо нам документувати всі злочини росіян?


VI. Журналістська етика в умовах війни

«Ніякі стандарти журналістики не забороняють людині, яка бачить, що кудись влучила ракета, це знімати. Але це питання безпеки в країні, яка воює». Тому-то на початку березня 2022 року в наказі головнокомандувача було сформульовано чіткі вимоги до роботи медіа. Що це за вимоги? Хто їх ігнорує та порушує журналістські стандарти, наражаючи українців на небезпеку? З’ясовуємо в новому епізоді подкасту «Пост правди».
Ви дізнаєтеся:
— Які заборони та обмеження війна накладає на журналістів?
— Як через необізнаність, байдужість чи гонитвою за гайпом журналісти можуть порушувати стандарти й шкодити загальній безпеці?
— Що робити, аби дотримуватися балансу в обговоренні чутливих тем і не дискредитувати образ ЗСУ?


V. Срачі в соцмережах

«Українці срались віддавна. Ще в Трипіллі посратися з сусідом було національною традицією. Княгиня Ольга полум’яно сралася з древлянами, а Захар Беркут – з монголами. І так уже сім тисяч років, відколи прадавні українці розісралися з арійцями». Йшлося в анонсі вигаданої книжки від українського видавництва «Видавництво».

Але чи справді українські срачі такі унікальні? Звідки береться оця схильність бачити у всьому зраду та розганяти срачі замість суспільної дискусії? Розповімо в новому епізоді подкасту «Пост правди».

Ви дізнаєтеся:
— Чим відрізняється срач від дискусії?
— Які фактори посилюють сварки в українському суспільстві?
— Чому порада «не розмовляти з незнайомцями» ефективна й для соцмереж?
— Що нам робити, щоб послабити соціальну напругу, і чому срачі — це ок?


IV. Культура як інструмент пропаганди

Де більше пам’ятників Пушкіну – там більший вплив «русского міра». В Україні у березні 2022 року таких пам’ятників було понад сто. Не мало їх і на Кавказі, який московити завойовували якраз за часів Пушкіна.

Як московські імперіалісти століттями насаджують вищість їхньої культури всьому світу? Чому книжки, меми, фільми та пам’ятники — ефективна зброя в інформаційній війні? З’ясовуємо в новому епізоді подкасту «Пост правди» разом з нашими експертами: Тамарою Гундоровою, Вірою Агеєвою та Віталієм Гордієнко.

Ви дізнаєтеся:
— Як Scorpions могли посприяти розпаду Радянського Союзу?
— Які бюджети росія виділяє на культурну дипломатію?
— Навіщо росіянам творчість Гоголя й Сковороди?
— Як змінюється образ українців у кіно?
— Чому нам варто перепрочитувати нашу класику?


III. Дегуманізація

В одній із серій «Чорного дзеркала» солдати в постапокаліптичному світі винищують мутованих людей, яких називають «тарганами». За допомогою спеціальних імплантів солдати бачать цих «тарганів» як блідих людиноподібних монстрів. Та коли в одного з солдатів ламається імплант, він бачить, що «таргани» — звичайні люди. Ця історія — один із показових прикладів дегуманізації, які відомі людству.

Що таке дегуманізація? Які її біологічні основи? Кого найчастіше дегуманізують? Як проявляється дегуманізація під час війни Росії проти України? Слухайте в новому епізоді «Пост правди».