Цією людиною був Альберт Ейнштейн

Розвиток та занепад культур. Що лишилося нам від Стародавнього Єгипту, окрім культу котів?

В гостях програми «Цією людиною був Альберт Ейнштейн» Олена Романова, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту сходознавства НАН України.

За її словами, від давніх єгиптян нам дісталися мапи зоряного неба, сучасний календар, наука хімія, косметика, деякі хірургічні та архітектурні вміння, а також абетка.

«Стародавні єгиптяни спостерігали за зірками і склали перші мапи зоряного неба з першими сузір’ями. Ті сузір’я часто не відповідали нашим. «Велику ведмедицю» вони називали «Жертовним стегном», бо в Давньому Єгипті стегно бика було бажаною жертвою богам. Вони його побачили на небі і назвали саме так. Вони складали не тільки перші мапи зоряного неба, а й землі (так, як вони бачили) та мапи потойбічного світу. Вони розвинулися в період Середнього царства. Мапи на папірусах залишали людям в гробниці, щоб ті знали, куди йти. За уявленням стародавніх єгиптян, потойбічний світ сповнений небезпек, у ньому можна ще раз померти. На мапах є написи «цими шляхами не ходити», – розповідає гостя програми.

Давня єгипетська цивілізація була розвиненою та складною, а ії широке розуміння сьогодні дуже викривлено, зазначає Олена Романова. Наприклад, виявляється, що піраміди побудовано не рабами, а звичайними жителями країни, яких Давньоєгипетська держава забезпечувала не лише їжею та одягом, а житлом, медичною допомогою та зерном як еквівалентом грошей.

Розмову слухайте у доданому звуковому файлі.

Більше...

«Тротуарки» та хакатони: що роблять аматори астрономії та як вони впливають на дослідження космосу?

У програмі «Цією людиною був Альберт Ейнштейн» говоримо з представниками клубу любителів астрономії Алексом Чубковим і Сергієм Хоменком та організаторами міжнародного космічного хакатону Мирославом Василенком і Антоном Малиновським.

У Києві постійно діє клуб любителів астрономії «Астрополіс», який серед іншого влаштовує так звані «тротуарки» — безкоштовні події, протягом яких на тротуарі одного з районів міста встановлюється телескоп, і всі бажаючі можуть роздивлятися в нього зірки.

25 травня з 15:00 до 26 травня 15:00 відбудеться міжнародний космічний хакатон Act in Space, в якому безкоштовно зможуть взяти участь студенти, молоді інженери та всі бажаючі — дизайнери, майстри і дослідники. Хакатон відбуватиметься в 35 країнах і 75 містах, з яких понад 5000 учасників будуть шукати реальні рішення конкретних 72 проблем.

Засновники Odyssey Foundation, Мирослав Василенко та Антон Малиновський, які є співорганізаторами хакатону в Україні, розповіли Міріам Драгіній про критерії відбору команд, тематику конкурсу та подальші можливості для учасників. Окрім того, гості поділилися, що успішні команди отримують фінанси, менторство і співпрацю з найбільшими корпораціями світу — Airbus, ZeroG, Європейським космічним агентством та іншими.

Завдання шукайте тут https://actinspace.org/challenges.

Розмову слухайте у доданому звуковому файлі.


У Києві відбудеться костюмований Марш за науку

img_20180411_100607.jpg

Роман ФомовФото: Громадське радіо

В ефірі програми «Цією людиною був Альберт Ейнштейн» Роман Фомов, креативний директор, координатор #MarchForScienceUA, та Олексій Болдирєв, фізіолог, науковий редактор порталу «Моя наука», розповідають про всесвітній захід, який водночас відбувається в багатьох країнах на планеті, а також про те, навіщо нам науковці і що на нас чекає в найближчому майбутньому.

«Хто врятує світ від катастрофи? Чиї винаходи рятують життя мільйонам та дарують нові можливості мільярдам? Кого ми будемо кликати на допомогу, коли нам загрожуватиме епідемія, метеорит або катастрофічна зміна клімату? Науковців! Адже тільки вони знаходять вирішення для найскладніших проблем. На жаль, впливові діячі світу не завжди пам’ятають про це. І Україна тут зовсім не виняток. Глобальна ініціатива March for Science покликана звернути увагу урядів, громадських діячів та лідерів думок на необхідність науки та досліджень для людства. Десятки тисяч вчених, популяризаторів науки та небайдужих громадян пройдуть маршем у сотнях міст світу. Якщо вам небайдужа доля світу та ви не бачите майбутнього України без науки, якщо ви хочете, щоб в майбутньому гордістю України були космічні дослідження та технологічні стартапи (а не лише найбільший вареник в світі), якщо вам хочеться познайомитися з реальними українськими вченими та науковими активістами та просто весело провести час у вихідний, приходьте на український Марш за науку в суботу, 14 квітня о 14:00 в парк Шевченка», — запрошують науковці.

img_20180411_100615.jpg

Олексій БолдирєвФото: Громадське радіо

Що буде?

Костюмований марш-перформанс. Науковці планують пройти вулицями Києва у тематичних костюмах, з плакатами та реквізитом, привертаючи увагу до важливої теми.

Наше неофіційне гасло — «Who you gonna call?» («кого будемо кликати?»).

Українські вчені та популяризатори науки розкажуть про свою роботу та проекти. За селфі з найбільшим сумарним індексом Гірша на одному фото — секретний подарунок від організаторів.

Костюми

З 11 по 13 квітня з 18 по 22 в фаблабі Ostriv Lab (Науково-мистецька платформа «Острів») буде працювати імпровізована майстерня костюмів. Там можна буде знайти інструменти, картон, папір, маркери, балончики, а також лазерні та фрезерний станки.

Розмову слухайте у доданому звуковому файлі.


За всю історію існування планети клімат не змінювався так швидко, як зараз, – науковиця

У програмі «Цією людиною був Альберт Ейнштейн» говоримо зі старшою науковою співробітницею відділу фізики атмосфери Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, кандидаткою фізико-математичних наук, представницею Міжурядової групи з питань кліматичних змін IPCC Світланою Краковською.

За останні сто років клімат Землі почав змінюватися значно швидше, ніж за всю історію існування планети. Зсуви пір року, чисельні торнадо та повені є результатом радикальних кліматичних змін. Ці швидкі зміни відбуваються через завелику кількість вуглецю, який люди викидають в атмосферу.

Вчені прогнозували, але не очікували, що зовсім не будуть почуті, коли почали бити тривогу вперше. Ані обсяги виробництв легкої промисловості, ані темпи розведення корів чи використання пального не зменшилися, вони лише зростають. 

Окрім того, досі немає даних із впливу таких критичних кліматичних змін на здоров’я людини.

Вчені пропонують вирішення за допомогою трьох «R» (reduce — reuse — recycle), тобто зменшити споживання, використовувати речі багато разів, переробляти матеріали.

А втім, в України, зокрема через економічну кризу, є всі шанси зайняти перші місця з зеленої енергетики. Україна є одним з активних учасників Паризької угоди. Представники держави входять в склад Міжурядової групи IPCC і наразі розробляють світовий звіт зі змін клімату.

Розмову слухайте у доданому звуковому файлі.


Чому Україна скопіювала законодавство РФ і заборонила бізнесу запускати ракети?

Ведуча програми — Маріам Драгіна.

У студії Громадського радіо — екс-начальник відділу аналізу та прогнозування космічної діяльності ДКАУ, незалежний експерт з аерокосмічної діяльності Андрій Колесник.

За міжнародним космічним законодавством будь-які копалини на інших планетах можуть належати тим, хто їх видобуває. Але за українським законодавством представники бізнесу не мають права будувати та запускати ракети. Ці закони було скопійовано із законодавства Російської Федерації та прийнято у 90-і роки.

Розмову слухайте у доданому звуковому файлі.

 

 


Чому Україна скопіювала законодавство РФ і заборонила бізнесу запускати ракети?

Ведуча програми — Маріам Драгіна.

У студії Громадського радіо — екс-начальник відділу аналізу та прогнозування космічної діяльності ДКАУ, незалежний експерт з аерокосмічної діяльності Андрій Колесник.

За міжнародним космічним законодавством будь-які копалини на інших планетах можуть належати тим, хто їх видобуває. Але за українським законодавством представники бізнесу не мають права будувати та запускати ракети. Ці закони було скопійовано із законодавства Російської Федерації та прийнято у 90-і роки.

Розмову слухайте у доданому звуковому файлі.