Articles by Finance.UA

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (34.7MB) | Репост

У новому 110 подкасті ведуча Юлія спільно з Валерієм Майбородою, керівником проектів та програм департаменту стратегії та реформування НБУ, а також з Сергієм Биковим, заступником начальника управління мережевих технологій (департаменту інформаційних технологій) НБУ поговорили на тему запуску єдиної національної системи електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID, у рамках реалізації Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року.

Подібний сервіс вже успішно застосовується в країнах Прибалтики і Скандинавських країнах. В подкасті Сергій Биков заявив, що повноцінно сервіс має запрацювати до кінця року. На даний момент до системи BankID вже підключений портал Міністерства юстиції України, Єдиний державний портал адміністративних послуг Міністерства економічного розвитку і торгівлі, а також портал адмінпослуг міста Львова.

Система BankID працюватиме на платформі державного Ощадбанку, з причини того, що фінансова установа не є комерційною.

Банками-учасниками системи вже стали: Ощадбанк і “Перший Український Міжнародний Банк” (ПУМБ). Заявки на підключення подали три банки: “ОТП Банк”, “УкрСиббанк”, “Укрсоцбанк” (UniCredit Bank). Хоча, як стверджує Валерій, заявок на підключення з кожним днем все більше.

Про переваги даної системи слухайте вже зараз.

Шановні слухачі, з технічних причин у подкасті відсутнє одне запитання ведучої: “Проект BankID з’явився на ринку з ініціативи фінансових установ, але кілька місяців потому Національний банк дуже зацікавився в цьому продукті, чому? Чому виник різкий стрибок: з приватного сектора в державний?”. Для того, щоб возз’єднати повну картину випуску, дане питання разом з відповіддю гостей ми пропишемо в текстовому вигляді.

Відповідає Валерій Майборода: Ви правильно говорите, що спершу ініціатива виходила від комерційних банків, і ми цю ініціативу підхопили. Власне, комерційні банки прагнули до того, щоб ця система була побудована на базі Національного банку, оскільки є довіра до Нацбанку, і НБУ володіє всіма інструментами: захист інформації, захист банківської таємниці. Тому правлінням НБУ було вирішено взяти на себе цю ініціативу, і почати її реалізацію.

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (22.7MB) | Репост

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведуча Юлія спільно з Олександром Григоренко, директором департаменту продажів роздрібного бізнесу UniCredit Bank, поспілкувалися на тему запуску безконтактних банкоматів в Україні.

Укрсоцбанк (банк, який входить в італійську групу UniCredit), компанія “Євронет Україна” і платіжна система MasterCard створили перший в Україні банкомат, який дозволяє знімати готівку з картки з використанням технології Pay Pass.

Суть технології доволі проста: платіжну картку, оснащену технологією Pay Pass від MasterCard, користувач банкомата підносить до спеціального зчитувального пристрою до так званого картридеру. За кілька секунд картридер зчитує інформацію про картку, а після пропонує користувачеві ввести пін-код. Як зазначає Олександр Григоренко, функція введення пін-коду є заходом безпеки, але з часом вона буде скасована.

Олександр Григоренко зазначив, що кількість таких банкоматів буде збільшуватися, переважно вони будуть з’являтися у великих містах.

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (38.1MB) | Репост

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведуча Юлія поспілкувалася з генеральним менеджером компанії Uber в Україні Аркадієм Вершебенюком.

Темою подкасту став запуск міжнародної технологічної платформи на українському ринку. Офіційно Uber запустився в Україні 30 червня. Регіональний менеджер Uber у Східній Європі Ентоні Ле Ру розповів, що понад 40 000 киян відкривали додаток в надії викликати машину. За словами Аркадія, після запуску сервісу ця цифра перевершила 100 000.

Родзинка роботи Uber у тому, що оплата доставки клієнта з пункту “А” в пункт “Б” здійснюється у безготівковий спосіб. Таким чином клієнти в рази економлять свій особистий час. Для того щоб розплатитися, необхідно прив’язати свою платіжну карту до особистого акканту додатку Uber і в один клік оплатити свій відрізок шляху. Працює компанія з усіма платіжними системами світу, також абсолютно з усіма міжнародними та українськими банками.

За словами Аркадія, зараз київська команда проводить переговори з Національним банком України для того, щоб у подальшому до сервісу зміг підключитися український “ПРОСТІР”.

Гість випуску запевнив, що безпека кожного клієнта перебуває на найвищому рівні.

Хронометраж: 41:34

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (34.5MB) | Репост

У сьогоднішньому випуску Юлія і Станіслав поспілкувалися з лідером напрямку захисту прав споживачів Комплексної програми розвитку фінансового сектора України до 2020 року Юлією Віткою.

Темою випуску став законопроект № 2456-д, який вносить зміни в законодавство щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг, а також законопроект 2455 “Про споживче кредитування”, який передбачає обов’язкову перевірку кредитною організацією кредитоспроможності позичальника, обов’язкове інформування позичальника про ефективну процентну ставку, а також про зміну черговості погашення частин кредиту, в разі його прострочення.

За словами Юлії Вітки, два законопроекти запроваджують важливі нововведення, які зможуть запобігти певним порушенням прав споживачів фінансових послуг або ж нададуть споживачам інструментарій для захисту своїх прав.

На сьогоднішній день споживачі фінансових послуг стикаються з тим, що не всі фінансові установи дотримуються практики належного розкриття інформації. Фінансові установи приховують додаткові комісії, платежі за супутні послуги, які не включаються до розрахунку реальної процентної ставки. Все це тягне ризик того, що споживач не розраховує на свої фінансові можливості, в результаті не в змозі повернути кредит, що в разі системних порушень може негативно позначитися не тільки на позичальнику банку.

У законопроекті 2455 “Про споживче кредитування” прописано, що проблеми з розкриття інформації будуть усунуті.

“Визначать стандартні вимоги до реклами – реклама під 0% кредитів буде заборонена”, – розповіла в подкасті Юлія Вітка.

Практика показує, що притягнути фінансову установу до відповідальності за порушення прав споживачів фінансових послуг майже неможливо, оскільки в законодавстві відсутні адекватні санкції. Якщо права споживача порушені, в його арсеналі залишаються тільки загальні засоби захисту, передбачені Цивільним кодексом, – сплата неустойки, відшкодування збитків.

Зазначені питання вирішує законопроект 2456-д. Документ визначає конкретні фінансові санкції та адміністративну відповідальність посадових осіб фінансових установ за порушення прав споживачів.

Крім того, законопроект 2456-д регулює рекламу фінансових послуг. Зокрема, недобросовісною та забороненою буде вважатися реклама фінансових послуг особами, які не мають відповідної ліцензії.

• Юлія Бондар
• Станіслав Дубко
• Юлія Вітка

Хронометраж: 37:38

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (34.5MB) | Репост

У сьогоднішньому випуску Юлія і Станіслав поспілкувалися з лідером напрямку захисту прав споживачів Комплексної програми розвитку фінансового сектора України до 2020 року Юлією Віткою.

Темою випуску став законопроект № 2456-д, який вносить зміни в законодавство щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг, а також законопроект 2455 “Про споживче кредитування”, який передбачає обов’язкову перевірку кредитною організацією кредитоспроможності позичальника, обов’язкове інформування позичальника про ефективну процентну ставку, а також про зміну черговості погашення частин кредиту, в разі його прострочення.

За словами Юлії Вітки, два законопроекти запроваджують важливі нововведення, які зможуть запобігти певним порушенням прав споживачів фінансових послуг або ж нададуть споживачам інструментарій для захисту своїх прав.

На сьогоднішній день споживачі фінансових послуг стикаються з тим, що не всі фінансові установи дотримуються практики належного розкриття інформації. Фінансові установи приховують додаткові комісії, платежі за супутні послуги, які не включаються до розрахунку реальної процентної ставки. Все це тягне ризик того, що споживач не розраховує на свої фінансові можливості, в результаті не в змозі повернути кредит, що в разі системних порушень може негативно позначитися не тільки на позичальнику банку.

У законопроекті 2455 “Про споживче кредитування” прописано, що проблеми з розкриття інформації будуть усунуті.

“Визначать стандартні вимоги до реклами – реклама під 0% кредитів буде заборонена”, – розповіла в подкасті Юлія Вітка.

Практика показує, що притягнути фінансову установу до відповідальності за порушення прав споживачів фінансових послуг майже неможливо, оскільки в законодавстві відсутні адекватні санкції. Якщо права споживача порушені, в його арсеналі залишаються тільки загальні засоби захисту, передбачені Цивільним кодексом, – сплата неустойки, відшкодування збитків.

Зазначені питання вирішує законопроект 2456-д. Документ визначає конкретні фінансові санкції та адміністративну відповідальність посадових осіб фінансових установ за порушення прав споживачів.

Крім того, законопроект 2456-д регулює рекламу фінансових послуг. Зокрема, недобросовісною та забороненою буде вважатися реклама фінансових послуг особами, які не мають відповідної ліцензії.

• Юлія Бондар
• Станіслав Дубко
• Юлія Вітка

Хронометраж: 37:38

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (41.5MB) | Репост

У сьогоднішньому випуску подкастів на порталі Finance.UA Юлія і Станіслав підняли питання виходу Великобританії з Європейського Союзу: як це рішення позначиться на економіці країн ЄС і України в тому числі.

Причиною виходу Великобританії з Європейського Союзу стали настрої євроскептиків, що набирають популярності в різних країнах ЄС, – периферійні країни страждають від високого рівня безробіття і напливу нелегальних мігрантів і висловлюють невдоволення політиків країн союзу.

Brexit викликав зниження суверенних кредитних рейтингів Великобританії, різко обвалив фунт стерлінгів і поставив під загрозу темпи зростання світової економіки.

Станіслав висловив думку, що незважаючи на погіршення світової економічної кон’юнктури Україна може виграти в середньостроковій перспективі. У разі проведення ефективних реформ в Україну можуть прийти гроші інвесторів, для яких ризики на ринках країн, що розвиваються, виглядають прийнятними на тлі проблем ЄС.

• Юлія Бондар
• Станіслав Дубко

Хронометраж: 45:23
Новини – 1:56
Головна тема – 10:02
Від зарплати до зарплати – 42:45