Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (16.0MB) | Репост
Василь Шандро: Як бути щасливим — дуже популярний пошуковий запит в Інтернеті. Це питання цікавить людей, не менше, ніж політика чи тарифи. Як наука пояснює феномен щастя? Чи є дефініція цього поняття?
Ольга Маслова: Це багатокомпонентний термін, який соціологи визначають по-своєму, психологи по-своєму, а кожна людина визначає сама для себе. Тут нема найбільш правильного визначення, але можна підсумувати, що про це кажуть різні галузі, і сказати, що це сукупність почуттів, внутрішніх та зовнішніх умов, які надають людині особливого самопочуття.
Тетяна Трощинська: І це починається в мозку?
Ольга Маслова: Звичайно. У нашому організмі все починається в мозку: кохання, щастя чи нещастя.
Тетяна Трощинська: Святковий чи передсвятковий час неоднозначно радісний для всіх?
Ольга Маслова: Так. Навіть у копенгагенському науковому закладі в 2015 році зробили величезне дослідження з розуміння мозку, який знаходиться у стані різдвяної ейфорії. Прийшли до висновків, що люди, які святкують Різдво, порівняно з тими, які не святкують, мають у своєму мозку більш активні ділянки, які відрізняються, у період святкувань.
Мозок підлаштовуються під традиції: спочатку його вчать радіти у ці дні, а потім він за замовчуванням притягує настрій. Були люди, які визначали себе нейтральними до Різдва або такими, що не святкують, у них в мозку все було по-іншому.
unnamed_8_0.jpg
Ольга МасловаАвторські права: «Громадське радіо»
Василь Шандро: Щастя за календарем — це не цинічно? Виходить, ми штучно намагаємось створити якщо не атмосферу, то візуалізацію: треба усміхатись, говорити про приємне.
Ольга Маслова: Так, це і маркетинг: всі прикрашають крамниці, спонукають купити святкові товари. Але святкові товари не роблять щастя самі собою. Людина, яка чомусь не має внутрішнього відчуття, може себе незручно почувати — їй може здаватися, що це з нею щось не так. А навіть ті, на кого вона рівняється і думає, що їм добре, теж може бути погано, але вони роблять вигляд.
Спів теж покращує наше самопочуття.
Тетяна Трощинська: Святкова атрибутика: запах ялинки, мандарини — це працює?
Ольга Маслова: Так, ще запах імбиру. Це все підвищує рівень деяких речовин: серотонін, ендорфіни. Чим нам краще, тим більше цих речовин виділяється, ми почуваємо себе краще. Наприклад, серотонін відповідає за більш тихе щастя, відчуття, що людині добре. А дофамін — за бажання, пошук щастя.
Василь Шандро: Існували певні ритуали, вживання певних речовин, коли люди приводили себе в стан ейфорії. Важливо, щоб час від часу були такі «вибухи»?
Ольга Маслова: Тут присутні індивідуальні особливості. Є і більш м’які способи. Наприклад, за допомогою певних запахів, які впливають на співвідношення цих речовин, чи атмосфери.
Є гормон окситоцин, який відповідає за любов до близьких та прив’язаність. Родинні зібрання, які відбуваються на свята, зближують — це може біохімічно поєднати нас із близькими.
Василь Шандро: Запахи впливають самі по собі чи це пов’язано з конкретним особистим досвідом?
Ольга Маслова: Стосовно запахів все дуже складно і цікаво. Це найперше відчуття, яке маємо, коли народжуємось. Ми пізнаємо світ через запахи і у нашій пам’яті є багато відбитків. Багато компонентів, які дають запах, є сигнальними молекулами. Вони здатні впивати на мозок і викликати якусь реакцію. Серед ефірних олій є багато таких, що можуть впливати на рівень дофаміну, серотоніну.
Перший аспект запаху (гедоністичний) — стосується того, що запах може подобатися або не подобатися. Другий аспект: деякі запахи впливають на нас незалежно від того, подобаються вони нам, чи ні.
Василь Шандро: Люди хочуть знати прості ходи і зрозуміти, як бути лідером, подобатися іншим і так далі. Де тут наука, а де ілюзія і маркетинг?
Ольга Маслова: Люди звикли дивитися списки, найпростіші шляхи, де все структуроване. Це сприймається краще, ніж просто якась стаття про щастя. Усі хочуть знати «5 способів знайти щастя». Але з тих п’яти конкретній людині три зовсім не підійдуть, а два будуть під питанням. Але я вважаю, що це більше маркетинг.
Василь Шандро: Чи не схематизуються наші людські стосунки, коли ми знаємо ходи і все, що варто сказати, і говоримо це кожен день?
Ольга Маслова: Думаю, шаблонні речі працюють на короткотривалих відрізках. Якщо ми бачимось з людиною раз на рік, сказати: «О, привіт! Ти класно виглядаєш» — позитив для себе та для іншої людини, а людині, яку ти бачиш щодня і завжди говориш: «Ти так класно виглядаєш», — це буде якось ненатурально і стосунки, напевно, такого не витримають.
Василь Шандро: Чи може бути так, що в майбутньому ви та ваші колеги розроблять речовини, які впливають на нас, у капсулах чи тюбиках?
Ольга Маслова: Вони вже є і в капсулах, і в тюбиках, використовуються для лікування серйозних хвороб. Але це надто тонко і поки незрозуміло, що людина, яка не знає основ нейрофармакології, робитиме з цими тюбиками. Самопочуття має бути більш-менш нормальним. Коли це переростає в щось вище — це щастя, і навпаки. Але баланс між цим має бути.
Be the first to comment on "Запах імбирного печива та обійми: як прості речі змушують нас відчувати щастя?"