Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (7.1MB) | Репост
На зв’язку зі студією — політолог, професор Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.
Ірина Славінська: Петро Порошенко приїхав до парламенту. Що це означає?
Олексій Гарань: Наскільки я зрозумів, він приїжджав для зустрічі зі своєю фракцією. Можливо, він контактував також із керівництвом парламенту. Ми бачили, що відбулося в парламенті: робота була заблокована. Президент насамперед спілкувався зі своєю фракцією. Очевидно, що вони шукали вихід з того становища, яке зараз склалося. Є президентська фракція. Я не бачу нічого лихого в тому, що відбулося це спілкування. Давайте поставимо питання інакше: якби це спілкування відбувалося за межами парламенту або в президентській адміністрації, то всі б, мабуть, теж сказали б, що це тиск. Мені здається, краще, що президент приїхав до парламенту, а не викликав депутатів до себе, тому в самих таких діях я не бачу чогось, що несе загрозу. Ми можемо говорити про сутність процесу.
Ірина Славінська: Одна з учасниць переговорів у мінській підгрупі Ольга Айвазовська у своєму дописі на Фейсбуці написала, що помітила велику недовіру між народними депутатами, що всі ті гучні ситуації в парламенті говорять про брак довіри. На ваше око, чи це брак довіри?
Олексій Гарань: Я дуже уважно слухав Ольгу Айвазовську. Вона виступала на одному з каналів. Вона брала участь у діалозі з депутатами інших фракцій, тими, хто за, і тими, хто проти. Це складно назвати діалогом, тому що все було на підвищених тонах. Айвазовська лунала дуже зважено в цьому контексті. Але вона казала не стільки про недовіру.
Вона, як на мене, сказала дві дуже важливі речі:
Частина депутатів дбають насамперед про те, як будуть виглядати перед своїми виборцями, а потрібно дивитися в суть того, що пропонують прийняти. Є патріотична риторика, а треба дивитися на суть, на те, що це дає Україні. Чи несе воно реальну загрозу? Чи це жест з боку України, покликаний забезпечити підтримку наших західних партнерів, а в реальності це не змінить позицію щодо окупованих територій? Я кажу про продовження на один рік того закону, який діяв і раніше.
Якщо є якісь питання, застереження, то давайте дебатувати їх в залі парламенту.
Ми маємо розуміти, що прийняття цих двох законів створює правове поле для того, щоб називати речі своїми іменами і протистояти російській агресії. З іншого боку, це дає якісь формальні можливості для того, щоб сказати нашим партнерам, що ми готові до компромісів, але продовження закону на один рік мало що змінить.
Айвазовська правильно сказала, що подовжити треба на один рік. Ви уявляєте, що буде через один рік? Через один рік почнеться президентська кампанія. Чи буде хтось знову порушувати питання про подовження дії цього закону? Ні, але нам цей рік зараз потрібний, щоб створити відповідне тло для дипломатичних переговорів і тиску на Росію.
Анастасія Багаліка: 6 жовтня в парламенті буде не менш гарячий день. Які ваші прогнози?
Олексій Гарань: Якщо казати, як будуть розгортатися події, то мені здається, що можуть бути внесені певні правки. Я думаю, що зрештою ці закони будуть ухвалені. Чи буде продовжуватися сутичка в парламенті? Чи буде заблокована трибуна? Це дійсно важко прогнозувати. Опоненти намагатимуться максимально гучно продемонструвати протидію цим законопроектам.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.
