Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (Тривалість: 19:58 — 18.3MB) | Репост
www.lector.pro представляє:
Теорія п’ятнадцяти республік-сестер, три з яких – Україна, Білорусія і Росія – були трохи не близнючками, усіляко популяризувалася радянською історією і мовознавством. Але «концепція трьох сестер» постійно натикалася і розбивалася об графіті – найдавніші написи й малюнки, збережені на стінках давніх будівель. Бо найстаршою сестрою апріорі вважалася російська, а на графіті дослідники раз у раз знаходили докази того, що у Києві ХІ-ХІV побутувала мова, що дуже нагадує українську. А як же старша сестра? Ідеологія змиритися з цим не могла, але й відкинути вагомі мовні докази – також. Тож наслідком ідеологічних стандартів стали не лише зміщення на кілька століть дат в історії формування української мови, але й поява офіційної радянської історіографічної концепції про існування «гібридної» спільнослов’янської мови, з якої лише у чотирнадцятому столітті почали самостійний розвиток українська, російська та білоруська мови. Якою ж мовою насправді говорили у Києві в ХІ-ХIV століттях? І як у відновленні наукової правди дослідникам допомагають графіті. Про це – доктор історичних наук, заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» В’ячеслав Корінєнко. в проекті «Лекторій / Золоті ворота» в рамках відкритого простору Golden Gate Space.
Більше слухайте на сайт проекту Лекторій: www.lector.pro
Та стежте за оновленнями на сторінці: www.facebook.com/lectorij
Be the first to comment on "Якою мовою розмовляли у Києві XI-XIV століттях Вячеслав Корнієнко Лекторій"