Як українці досліджують Антарктику?

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (15.8MB) | Репост

Гість ефіру — директор департаменту науково-технічного розвитку Міністерства освіти та науки України Дмитро Чеберкус.

«У 1959 році країни домовилися про те, що весь район південніше 60-ї паралелі — це район, який знаходиться під захистом. Всі домовилися про те, що Антарктика — це регіон виключно для наукових досліджень, у якому консервується той стан природи, який там був на момент підписання договору. Коли дія договору припиниться, всі можуть починати видобуток корисних копалин. Участь в міжнародних організаціях допомагає отримати присутність в Антарктиді. Років 10 тому умовою входження до Консультативної ради була наявність станції. Це дорого і технологічно складно. Ми одержали таку станцію практично безкоштовно. Нам її передали британці за умови, що ми будемо продовжувати спостереження і передавати їх британцям, а самі можемо проводити свої дослідження. При Антарктичній угоді є Науковий комітет, який проводить узагальнюючі дослідження. Ця група займається вивченням танення льодовиків, зміною клімату. Якщо нічого не робити, то за 10 — 15 років рівень Світового океану підійметься на 2 — 5 метри в залежності від місця земної кулі. Затоплені будуть Нью-Йорк, Токіо. Якщо виконувати угоду, то швидкість підняття зменшиться», — говорить Дмитро Чеберкус.

На питання, чому Україна буде співпрацювати саме з Китаєм та Малайзією, розширюватиме співробітництво з Туреччиною, гість ефіру відповів: «Ми з Туреччиною уже два роки співпрацюємо. Туреччина і Малайзія не мають своїх станцій, але їм цікаво бути в цій спільноті. Присутність в Антарктичній угоді — це певний міжнародний престиж. Для них дешеве взяти участь в міжнародних колабораціях».

За словами гостя ефіру, присутність української бази на рік коштує близько двох мільйонів доларів.

«Ми запрошуємо партнерів до нас, бо є вільні площі, на яких можуть розміщуватися вчені. Ми хочемо отримувати міжнародні визнані наукові результати і розділити вартість перебування там з нашими потенційними партнерами», — додає Дмитро Чеберкус.

Повну версію розмову слухайте у доданому звуковому файлі.

Громадське Радіо

Подкасти радіомережі “Громадське радіо” (м. Київ та область – 70,4 МГц (УКХ); м. Волноваха – 66,05 МГц (УКХ) та 103,8 МГц (FM); м. Краматорськ – 103,2 МГц; м. Красноармійськ – 99,6 МГц; м. Старобільськ – 90,2 МГц; с. Широке – 101,8 МГц; смт. Біловодськ – 92,6 МГц; смт. Білолуцьк – 100 МГц; смт. Зоринівка – 103,7 МГц). Сайт: hromadske.radio

See author's posts