Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (9.6MB) | Репост
Ірина Славінська: Сімдесят п’яті роковини — це дуже серйозний виклик і для України, і для Києва зокрема. Звісно, можна очікувати, що в Києві можуть відбуватися і великі урочисті події, і, зокрема, речі пов’язані з науковою роботою. Я знаю, що «Українсько-Єврейська Зустріч» планує провести велику конференцію. Давайте трохи з цього почнемо говорити.
Роберт-Пол Магочій: Тут ми не говоримо про конференцію, ми говоримо про проект, який ми почали планувати півтора року тому, буквально за два роки перед тим, як мають проводити ці заходи цього вересня, у кінці вересня. Що я маю сказати про цей проект. Проект «Бабин Яр» має чотири частини, або чотири програми, можна сказати. Перший присвячений молоді, другий — симпозіум, третій — меморіальний простір і четвертий — ушанувальний концерт.
magochiy.jpg
Історик Павло-Роберт Маґочій презентує книгу «Україна. Історія її земель та народів» на засіданні НТШ у Торонто 6 грудня 2013 рокуАвторські права: Mykola Swarnyk
Ірина Славінська: Напевно, давайте розкладемо цей проект власне частинами, будемо говорити поволі. Ось першим був згаданий проект для молоді, і це дуже цікаво, бо загалом те, що корелює з пам’яттю, з можливістю передавати пам’ять молодшим поколінням — це непроста історія, давайте поговоримо про це. Яку суть, який зміст ви вкладаєте у направлену на молодь частину проекту?
Роберт-Пол Магочій: Точно так. Для нас також дуже важливий цикл програм про молодь. Між іншим, хочу також сказати: кожна з тих програм має свого голову, який є відповідальним за ту програму. Я — загальний відповідальний за свій концерт, я це складав. Це значить, якщо ми говоримо про молодь, відповідальний чоловік — доктор Ігор Щупак з Дніпропетровська. Ми плануємо, властиво, кликати, запросити 150 чоловік молодих з різних країн. Приблизно 90 з різних частин України і 60 із закордону: Північної Америки, Західної Європи, Ізраїлю.
А що ми хочемо, що ми плануємо з молодими робити: це значить, що буде серії так званих публічних зустрічей або зустрічей з публікою, як американці кажуть, town halls. Як тепер проводяться виборчі кампанії в Америці: кандидати виступають і публіка подає питання і коментарі. Ми будемо мати різних визначних людей.
Ірина Славінська: Це подібно до публічних лекцій?
Роберт-Пол Магочій: Публічних лекцій різних тематик, не тільки історичних. Може бути, очевидно, напевно буде одна історична зустріч, що торкається Голокосту або Бабиного Яру, але ж це може бути про сучасні проблеми в Україні чи в світі і так далі. Це значить, це є перша програма.
Ірина Славінська: Друга програма — ви говорили про симпозіум. Очевидно, можна припустити, що це активність, направлена радше на наукове товариство.
Роберт-Пол Магочій: І наукове, і на публіку загалом. По-перше, це публічний симпозіум — це програма, за яку відповідальною є доктор Людмила Гриневич, і вони щось зробили, можна сказати, незвичне. Ми планували видати нову книгу про Бабин Яр. Це не значить, що ми організували конференцію, де всі виступають і, можливо, за рік чи два роки після цього буде книга. Навпаки. Спочатку ми готуємо книгу і, властиво, книга вже готується. Вона називається «Бабин Яр: історія і традиція». Є англомовне видання і україномовне видання: два видання у видавництві «Дух і літера» вийдуть, і книги будуть готові вже на симпозіум. Фактично симпозіум буде своєрідною великою презентацією книг.
Ірина Славінська: І що всередині під обкладинкою? Це збірка статей?
Роберт-Пол Магочій: Я би не сказав, що це збірка статей, я би сказав, якщо ми як науковці, це є монографія: складена як монографія від самого початку. Головні редактори цієї монографії — доктор Владислав Гриневич і я разом. Монографія має 11 розділів, і предмет кожного розділу вибраний вже давно. Ми ангажували різних авторів, щоб вони писали саме про певний предмет, а не якийсь інший, бо це не є збірка статей, а є колективна монографія різних авторів. Наприклад, запланована стаття про Бабин Яр як історичний символ Голокосту, про Бабин Яр у мемуаристиці, Бабин Яр в белетристиці, Бабин Яр в кіно, в музиці. Очевидно, буде стаття про те, що діялося в Бабиному Яру і ті дні кінця вересня 41 року, але про те, як інші трактували його. Ми можемо розказати так, як раз визначний історик писав про Візантійську імперію, Візантію після Візантії. Це значить, Бабин Яр після Бабиного Яру.
Ірина Славінська: Так, Бабин Яр після Бабиного Яру — це, звісно, також виклик меморіалізації, адже Бабин Яр у Києві — це цілком конкретне місце, всі знають, де воно знаходиться, і це місце знаходиться у своєму контексті, поруч є історична пам’ятка, Кирилівська церква та лікарня, а також поруч є станція метро і житлові квартали, поруч є давній, ще радянський пам’ятник жертвам Бабиного Яру і так далі. І я пам’ятаю, що на початку нашої розмови ви говорили також про створення меморіального простору як складову цієї програми. Давайте про це поговоримо.
Роберт-Пол Магочій: Так, абсолютно. Третя програма — це меморіальний простір, і…
Ірина Славінська: Тобто буде створено що музей або пам’ятник?
Роберт-Пол Магочій: Властиво, по-перше, ми вирішили проводити міжнародний конкурс, і конкурс вже був оголошений, під егідою Міжнародної спілки архітекторів Парижа і Національної спілки архітекторів України, конкурс оголошений 25 грудня минулого року. Є міжнародне журі, вже складене, очевидно, про ще йдеться, який концепт. Наш концепт потрібно було записати, коли оголосили конкурс. Ми не хочемо ні великий пам’ятник, ні великий музей. Маємо розуміння, що Бабин Яр є святе місце. Треба підійти до цього з великою пошаною, свого роду ландшафтний дизайн для некрополя. Не треба забувати, що це місце, де тисячі і тисячі людей поховані. Перш за все, євреї — цей проект зачали з ними, на превеликий жаль, але ми знаємо, що вже після цього протягом воєнного часу вмирали різні інші: полонені воїни, українські націоналісти.
Ірина Славінська: Також такі відомі особи, як, наприклад, Олена Теліга, письменниця. І поміж цими, звісно, є анонімні постаті, але є і дуже добре відомі постаті.
Роберт-Пол Магочій: Так, очевидно. Це значить, що наші представлення цього, що треба просити ландшафтних архітекторів цілого світу подумати, як створити простір меморіальний як некрополь, як я і сказав.
Ірина Славінська: Що відбудеться у вересні? Буде презентовано проект-переможець?
Роберт-Пол Магочій: Ну, фактично в один із цих днів, точно 28 вересня, ми вже знаємо, буде оголошено. До того протягом цілого тижня буде показано 7 найліпших дизайнів, а 28 вересня ми оголосимо ті три, які виграли перше, друге і третє місце. І після цього вже світ буде знати, зацікавлений до цього, що український уряд, чи держава, чи місто буде з цим робити. Ми не можемо ані диктувати, ані знати, але все-таки ми дамо їм імпульс і ідеї, що світ має про це.
Ірина Славінська: Тобто фактично — я просто хочу перепитати — у вересні буде запропоновано місцевій владі три проекти, із яких можна буде вибрати. Але чи знаєте ви про те, чи є реальні плани створити на місці Бабиного Яру такий ландшафтний парк? Чи це радше пропозиція з боку організаторів конференції?
Роберт-Пол Магочій: Це пропозиція організатора того проекту, який… Ну, вони конференція, але нашого великого проекту, так.
Ірина Славінська: І ми вже добігаємо кінця в нашій розмові. Час, власне, поговорити про четверту складову цього такого, дуже різноманітного та мультидисциплінарного проекту. Складова — це концерт. Це насправді така добра традиція, у хорошому сенсі цього слова, робити складовою частиною таких подій концерти. Я припускаю, що йдеться, напевно, про симфонічний концерт, зовсім не розважальний. Що це буде?
Роберт-Пол Магочій: Абсолютно конкретно, вдень 29 вересня, державна програма буде на місці Бабиного Яру, а ввечері ми плануємо великий концерт в Опері, де будуть виконавці з цілого світу. Виконавці, симфонічний оркестр, хор — з України, між іншим, будуть солісти з Канади, з Англії, з Ізраїлю, з Німеччини. Диригентка, не диригент, оркестра — визначна диригентка, яка тепер працює в Мюнхені, але вона українка, Оксана Линів. Між іншим, ця програма, вшанувальний концерт, є під провадженням Павла Гонка, видатного співака, теж з Мюнхенської опери. Він є українського походження з Англії.
У програмі урочистий концерт буде мати три твори. Перший, короткий, свого роду єврейська молитва від Макса Бруха, потім головна перша частина програми — Каддиш-реквієм «Бабин Яр» Станковича, після перерви — реквієм Брамса, а також буде інсценізація, зроблена визначною інсценізаторкою з Голландії. Фактично ми можемо сказати, що виконавці приходять з цілого світу, аби віддати пошану на цю дату.
Ірина Славінська: Дякую, ми дуже детально почули про плани на вересень. Я переконана, що більше про заплановані події на вшанування 75 роковин з дня початку розстрілів у Бабиному Яру, 29 вересня 2016 року ми будемо говорити ще ближче до цієї дати і оновлювати ці плани. Подія справді велика, і, мені здається, дуже важливо те, як Україна зокрема відзначить цю дату, тому що для Києва це величезна трагічна сторінка.
Проект «Зустрічі» створено за підтримки благодійного фонду «Українсько-Єврейська Зустріч».
