Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (31.5MB) | Репост
У студії Громадського радіо Юрій Ганущак, народний депутат України шостого скликання, директор Інституту розвитку територій.
Ірина Соломко: Пенсійна реформа, яка готується до другого читання, що ми отримуємо? Віце-спікерка Оксана Сироїд сказала, що от підняли певній частині українців пенсію, і це називається в нас пенсійна реформа. Чимало експертів казали так: ми підтримуємо цю ініціативу, але хочемо, щоб в подальшому законопроект був суттєво змінений. Як ці зніми зараз відбуваються?
Юрій Ганущак: Очевидно, поступ є. Чи можна це назвати реформою? Я б так категорично не сказав, тому що ряд проблем, які нависають над країною в майбутньому – так і не будуть вирішені.
Ірина Соломко: Яці це проблеми?
Юрій Ганущак: Проблема стоїть у старінні нації, і вона не тільки наша. Але у нас є певний «резерв» – люди довго не живуть. У пенсійному законодавстві дуже багато цинізму. Наприклад, є поняття актуарного віку – це середній вік при якому вмирають пенсіонери. Це 78 років. Не варто плутати з середнім віком проживання – це в порядку 64 роки, і з урахуванням того, що люди йдуть з життя в активному віці: 30% двадцятилітніх людей не доживають до 60-ти років. Як не парадоксально, але це є резерв Пенсійного фонду, бо вони платять в Пенсійний фонд, але не зможуть скористуватися. Якщо б нам зараз робити нормальну широкомасштабну реформу – ми б могли подолати цілу купу тих пасток, в які потрапила Європа і світ зі своїми реформами, які були базовані на баченні цієї системи в 60-ті або на початку 20-го століття. Наприклад, накопичувальна система так як вона запускалася в Чилі – зазнана фіаско, і взагалі, є тільки дві країни, які демонструють успіх в накопичувальній системі – це Нідерланди і Швейцарія, але тільки через те, що у них не зовсім державний накопичувальний фонд, він прив’язаний, швидше, до корпорацій. Проблема накопичувальної системи в тому, що треба вкладати в щось таке, що 40 років буде приносити принаймні не збиток, і це дуже важко. Друга пастка, яка є, наприклад, у тій самій Чилі, – коли почали віддавати гроші з накопичувальної системи родичам тих, хто пережили, і вийшла така ситуація: дожили до 80-ти років старші сеньйори і живуть далі, а грошей їм, щоб дати вже немає, бо роздали. Помилок була ціла купа, і в нас є можливість їх усунути. Я вважаю, що потрібно вернутися до витоків: що це таке, пенсійне страхування? – Це страхування від немічності у похилому віці. Тобто людина не може заробляти собі на життя, і тому вона відкладає. Має бути система відкладення, тому моя позиція, що треба нарахувати внески. Помилка нашої системи в тому, що досі оперують поняттям «зарплата». Тут ще одна пастка, тому що два роки тому в два рази опустили ЄСВ, який був джерелом пенсійних виплат, а от зобов’язання перед новими пенсіонерами – не змінилися. Тобто в майбутньому ми будемо мати ще більшу проблему, бо грошей ніколи не буде вистачати. Ми обіцяємо зараз, приблизно, 40% від зарплати пенсіонеру, а насправді його вкладення є тільки 20%. Відповідно до міжнародних конвенцій оцей коефіцієнт заміщення має бути не менше ніж 0,4, інакше далі ідуть соціальні потрясіння. Потім, знову ж таки, той самий актуарний вік в нашій системі не враховується.
Ірина Соломко: Пенсійна реформа дуже важко комунікована. Єдине на що ми завжди розраховували від Уряду – максимум на підвищення пенсій. Зараз, все-таки, починається дискусія про те, якою вона має бути, одна з таких вимог до неї – це осучаснення пенсії. Ви сказали, що це тягнеться роками, нічого не змінюється, і має бути повне впровадження всіх складових накопичувальної системи, тобто це так звані три рівні. Перший: реформовано-солідарна пенсійна система, побудована на принципі відповідності розмірів пенсійних виплат сумах сплачених внесків. Хоча тепер є так, що в нас буде рахуватися не вік, а стаж.
Зараз іде формула, яка враховує: стаж помножити на зарплату, яка береться порівняно із середньою зарплатою, і це дуже хороший підхід, тому що при цьому враховується інфляція
Юрій Ганущак: Це не дуже добре, тому що стаж має враховуватись, а не рахуватись. Він має враховуватися для того, щоб відпустити людину на пенсію, але враховуватися мають саме внески: скільки реально заплатив. Зараз іде формула, яка враховує: стаж помножити на зарплату, яка береться порівняно із середньою зарплатою, і це дуже хороший підхід, тому що при цьому враховується інфляція. Я не кажу, що погано, що це дали, це набагато краще, ніж могло би бути, тобто якесь зрушення є, але воно не вирішує декілька проблем: актуарний вік буде збільшуватись, не враховується те, що внески зменшилися, а зобов’язання залишаються ті самі, і найголовніше, що є – Уряд повівся на, певним чином, облудливі передбачення, що через деякий час система стане бездефіцитною, а я цього не бачу.
Андрій Куликов: У нас є додзвонювач, будь ласка, ваше запитання.
Добрий вечір, це Сергій з Маріуполя. У мене таке питання: чи входить у страховий стаж навчання у ВНЗ або в технікумі і служба в армії, у радянській та українській?
Юрій Ганущак: До 2000-го року все це бралося до уваги. Після 2000-го року працюють зовсім інші принципи – фіксуються всі ваші внески. Якщо за вас платять, по військовослужбовцям це є, і майже всіх приводять до спільного знаменника і кажуть: єдина система нарахування пенсій, немає привілеїв. По-моєму, тільки суддів не зачепили. Реально, з 2000 року, якщо ви працюєте – у вас іде, якщо ви служите – за вас іде. Тому що там кожен місяць, якщо є перерва – не зарахований. Внесок має бути не менший від того, який розрахований від мінімальної заробітної плати. У цьому контексті можу сказати дуже неприємну новину для фізичних осіб-підприємців, які платять оці 741 гривню: вам пенсії не буде, вона буде мізерна. Але законопроект дозволяє платити набагато більше, і воно йде в розрахунок. Тобто якщо у вас є зараз гроші, краще їх вкладати на свій же рахунок у Пенсійному фонді. Щодо ФОПів, там якраз оперується поняттям «внески», а не «зарплата», і це справедливо, і далі розраховується дуже коректно пенсія. Якщо далі не зупинитися Уряд і продовжить реформування, то вкладати у Пенсійний Фонд буде набагато вигідніше, ніж на депозит в банку, тому що Пенсійний фонд не згорить точно. Ваші кошти, які ви внесете, індексуються на середню зарплату на момент коли ви вносите, тобто фактично відслідковують інфляцію. І далі уже накопичення цих грошей, і на виході у вас виходить об’єктивна пенсія.
Андрій Куликов: У нас є додзвонювач.
Я з міста Слов’янськ, з Донецької області, мене звати Анатолій. Говорять, що люди самі можуть визначити по формулі яку пенсію отримуватимуть. Але ніхто не каже по якій формі визначати розмір. Наприклад, я йшов на пенсію до 2000-го року, 300 гривень зарплата і 43 роки у мене стажу. Як мені розрахувати? Мені потрібна формула.
Юрій Ганущак: Формула достатньо проста. Оскільки у вас було до 2000-го року, то це кількість років стажу. У даному разі 43, вона множиться на коефіцієнт 0,1, виходить 0,43. Оскільки це до 2000-го року, то оцей показник треба множити на середню зарплату. Якщо зараз середня зарплата в порядку 7 000, то 43% від 7 000. Але якщо більш точно, то в Пенсійному фонді є пенсійний калькулятор. Ви туди заходите і набираєте свої показники.
Повну версію розмови слухайте у доаному звуковому файлі.
