Ірина Славінська: Отже, починаємо з теми дня, хоча насправді це тема останніх декількох днів. Хочется привітати і привітатися в нашій студії з Надією Савченко. Доброго вечора.
Надія Савченко: Доброго вечора.
Ірина Славінська: Ми довго з Анастасією намагалися сформулювати перше запитання, щоби в нього влізло все: і навіщо, і чому, і як. Після новини, яку прочитали на сайті УНІАН з посиланням на джерела про нібито зустрічі з Тандітом, радником голови СБУ, задумались про те, чи була поїздка в Мінськ на зустріч з Захарченком і Плотницьким спецоперацією. Це була спецоперація?
Надія Савченко: Для початку — про тему дня чи тему тижня. Таке враження, що більше немає на що звернути увагу. Я думаю, що у нас в Україні є на що. Про річку Либідь би сказали. Таке треба темою тижня робити. Вивезення лісу, викрадення піску, бурштину, незаконна приватизація заводів. Оце треба темою тижня робити.
Ірина Славінська: Але, повертаючись до зустрічі в Мінську.
Надія Савченко: Спецоперація? Я не знаю, про що ви. Насправді це була просто зустріч: посилення Мінського формату. Вона відбувалася у трьохсторонньому режимі. Були присутні сторони окупованих українських земель, була присутня сторона Росії. Білоруська сторона була як організатор. І українську сторону представляла я. Це була звичайна зустріч. Не можу зрозуміти, чому всі доплели до неї політиків. Вона відбувалася виключно в напрямку гуманітарному. Йшлося про життя людей, про визволення людей. Про припинення війни, щоб залишати людей живими. І не йшлося ні про які вибори, не йшлося ні про яку політику, і про все таке подальше. Тому я не можу зрозуміти, чому всі хочуть бачити в цьому більше, ніж в ньому насправді є.
Ірина Славінська: До речі, коли я вдень написала у себе в фейсбуці, що ми чекаємо в ефірі Надію Савченко, одне із запитань, яке декілька разів лунало в коментарях, оскільки ми наших читачам і слухачам пропонували ставити запитання, це була тема уповноваження проводити переговори. Зокрема, питали, хто з українських з українського офіційного боку затверджував план зустрічі, чи уповноважував на таку зустріч взагалі? Що про це можна сказати?
Надія Савченко: Мені дуже прикро, що наші люди настільки малоосвічені в правовому полі. Ви обираєте деяких посадовців. Виборчі посади. Це у нас депутати Верховної Ради і Президент. Це ті форми влади, яким надана найвища довіра. Питання: як ви вважаєте, хто кому підпорядкований? При тому, що в нас парламентсько-президентсько республіка, то виходить, що Президент підконтрольний Верховній Раді, а не навпаки. Чомусь у нас стали думати за двох останніх президентів — Януковича, який все узурпував, і на даний час чомусь продовжує так думати за президента Порошенка. Тому насправді ці дві гілки влади непідконтрольні нікому. Кожному з нас виборці надали довіру, і кожен з нас несе відповідальність тільки перед народом України. Все, що я роблю, я роблю з думкою про Україну — про покращення її життя, про її державницьку позицію. Без будь-якої зради України, і для українського народу.
Ірина Славінська: А щодо зйомки проекту Гроші?
Надія Савченко: Це проросійський напрямок формування людського мозку. На війні все називається спецоперацією, Я працювала не одна, залучала силові структури. Не СБУ. Не тільки я, а багато військових проводили не одну спецоперацію. Хоч я депутат, але я спеціалізуюся на військовій справі.
Ірина Славінська: Що то була за служба, яку ви залучали?
Надія Савченко: Я не можу сказати. Є державна таємниця, до якої не у всіх є допуск.
Ірина Славінська: 6 грудня бачились?
Надія Савченко: Я не можу згадати, що було 6 грудня, що було вчора. В мене пам’яті не вистачає.
До речі, не знаю, звідки медійники беруть такі назви, як депутатка. Депутат — це депутат, воно ніяк не перекладається. Коли до людини прив’язується політична ціна, її життя невілюється. Ми це на моєму прикладі бачили.
Ірина Славінська: Захарченко і Плотницький — маріонетки Кремля. Ви вважаєте їх суб’єктами?
Надія Савченко: Якщо б я так вважала і ставила політичний гонор, не варто було б сідати за стіл переговорів.
Анастасія Багаліка: За результатами домовленостей тієї зустрічі в Мінську щось відбулось?
Надія Савченко: А що відбулося за три роки існування Мінських домовленостей? Давайте не будемо поспішати, давайте дочекаємося. Поспешишь — людей насмешишь. Говорили зокрема про те, чому не відбувався обмін полонених стільки часу? Бо вони не можуть погодити списки. Якщо сидять люди, які воювали і ті, що не воювали, вони ніколи не порозуміються. Ми дійшли до того, що для результату треба починати не зі списків заявлених, а зі списків підтверджених. Йдеться про обмін у форматі один на чотирьох, про це і пан Грицак говорив.
Ірина Славінська: Наскільки один на чотирьох може прийняти українська сторона?
Надія Савченко: Про це треба питати в людей, в яких є ключі від в’язниці.
Ірина Славінська: Чому ви вийшли з фракції Батьківщини?
Надія Савченко: Я не виходила з фракції.
Ірина Славінська: Говорять, що ви написали заяву про вихід.
Надія Савченко: Я не чула, хто що говорить. Я зустрінуся з фракцією у робочий час, тоді будемо говорити. Я не коментую плітки.
Ірина Славінська: Про допуск до держтаємниці.
Надія Савченко: Я була військовим офіцером 10 років, у мене був допуск до таємниць різного рівня.
Я не розумію, наприклад, чому люди не користуються своїми законними правами. Я розумію, як користуватися правами народного депутата України, і я ними користуюся.
Ірина Славінська: Що ви побачили в Плотніцькому та Захарченко під час зустрічі?
Надія Савченко: Я не побачила в цих людях жаги до влади. Я побачила в їх очах біль за тих людей, яких вони повели за собою.
