Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (7.7MB) | Репост
Сергій Стуканов: 25 березня в Білорусі очікується ще одна акція, вона може бути наймасштабнішою. На попередніх акціях вже лунали заклики не тільки про декрет, а й «Лукашенко, уходи».
Наскільки важливою у цьому русі є політична складова?
Євген Прейгерман: Декрет №3 і реакція на нього з боку тих, хто долучився до акцій, були реакцією на проблеми, які більше року накопичувались у Білорусі. Особливо напружені настрої відчувалися у невеличких містах, тому що саме там соціально-економічна проблема найбільш відчутна.
Тому логічно, що досить швидко протести від просто теми декрету №3 перейшли до більш широких політичних протестів. Наразі це можна назвати передреволюційною ситуацією. Соціально-економічна ситуація вельми неприємна.
Андрій Куликов: Які наслідки можуть бути для режиму Лукашенка від цих маршів?
Євген Прейгерман: Для режиму Лукашенка, як і для всієї країни, може повторитися сценарій 2010 року. Тоді після серйозної праці білоруських дипломатів, які змогли вийти на конструктивний діалог з Європейським Союзом, відбувся розгін демонстрації у Мінську у ніч після президентських виборів, і всі стосунки із Заходом просто припинилися.
Така ж загроза існує сьогодні. Минулі роки ми налагоджували стосунки із Заходом, у правильному керунку розвивалися деякі речі всередині країни. Але якщо відбудеться силовий розгін, це буде найгірший сценарій.
Революція і зміна ладу абсолютно нереалістичні. У цьому кримінальна пастка, у яку можуть потрапити активісти і ті, хто не зовсім розуміє ситуацію.
Андрій Куликов: Які можуть бути наслідки об’єднання чи необ’єднання тих, хто проти Лукашенка?
Євген Прейгерман: Для держави не буде проблемою розігнати ці мітинги, і ми просто отримаємо чергове замороження соціально-політичного життя. Але це виглядає небезпечним для суверенітету країни, тому що ми бачимо політичну ситуацію, бачимо, яку активність демонструє Росія щодо втручання у справи колишніх членів СРСР.
Сьогодні відносини між Білоруссю і Росією найгірші за останні роки, і тиск з боку Росії тільки зростає. Для Росії вигідно, якщо протести призведуть до того, що влада зірветься й організує розгін.
Сергій Стуканов: ЄС скасував деякі санкції проти Білорусі після того, як звільнили деяких політичних в’язнів. Лукашенко наражається на те, що санкції не тільки не будуть повністю скасовані, а може, будуть запроваджені і нові.
Євген Прейгерман: Сподіваюся, до цього справа не дійде. Сподіваюся, влада зможе стерпіти таку реакцію на протести, що відбуваються. З іншого боку, думаю, уроки, які мали бути вивчені у ЄС щодо Білорусі, будуть вивчені.
Урок полягає у тому, що санкції не ведуть до жодних результатів, не змушують владу фундаментально змінити свою поведінку. Якщо влада змінює свою поведінку, то внаслідок перемовин.
І чим більше санкцій, тим менше каналів комунікації між державними службовцями середньому і низькому рівнях.
І ми розуміємо, що не дай Бог відбувається якась критична ситуація, у Заходу не буде жодних каналів впливу.
