Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (20.4MB) | Репост
Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій, експерт з питань децентралізації є гостем «Громадської хвилі».
Наталя Соколенко: Скільки громад мало б уже утворитися? Є відставання від графіку чи все йде за планом?
Юрій Ганущак: Думаю, що все йде за планом. Зверніть увагу, у минулому році було 159 об’єднаних громад і при цьому це був рік, коли проводилися загальні вибори. Цьогоріч немає загальних виборів і до кінця року буде 209 громад. Тут є певний парадокс: рік поправив і зрікся. Наші недруги ставили на те, що так не буває, коли сільський голова різко захотів стати старостою. Але реформа готувалася 10 років. У Європі всі дивуються, як відбувається об’єднання на добровільних умовах. Якщо говорити про розрахунки того, скільки буде об’єднаних громад від загальної прогнозованої кількості, то до кінця року це 25%.
Найголовніше, що зараз треба — прийняти законопроект 4772 щодо добровільного приєднання територіальних громад. Є надія, що його приймуть. Минулого тижня, на превеликий жаль, було провалено законопроект 4676. Нагадаю, що йшлося про об’єднання навколо міст обласного значення й можливість об’єднання з інших районів. Депутати просто не прийшли на роботу і плюс жорстка позиція двох фракцій «Опозиційного блоку» та «Батьківщини» зіграли свою роль. Досить нерішуче повелась «Радикальна партія», ну і «Самопоміч» здійснила демарш. Результат — не проголосували, що в перекладі — проголосували проти. Я сподіваюся, що на законопроект 4772 у них не знайдеться приводу побавитися у шантаж. Тому що я розцінюю це як банальний шантаж «а от без нас ви не зможете».
Наталя Соколенко: Які повноваження отримає голова об’єднаної територіальної громади
Юрій Ганущак: Як правило, у минулому році в очільники йшли справді ентузіасти, тому нині вони користуються успіхом. Тут працює механізм прямих міжбюджетних відносин. Їх повноваження — освіта (середня та дошкільна), охорона здоров’я… Отримали податки, прямі відносини, інфраструктурну субвенцію із держбюджету. Ну і реально, скажімо, виробництво асфальту за минулий рік зросло у три рази. Тобто люди, у першу чергу, ремонтують і будують дорогу.
Люди на місцях набагато краще розуміють ситуацію, аніж тут у центрі. Якщо не буде доріг, то нема сенсу купувати, наприклад, шкільні автобуси. Це перша позиція. І чисто селянська кмітливість: велика громада може собі дозволити окремо шкільний автобус, меншій громаді набагато дешевше брати його в оренду. Але в пріоритеті все одно дороги.
Наведу приклад дороги від Балти (а там з десяти населених пунктів 9 об’єдналися) зробили дорогу до траси Київ-Одеса. Вона обійшлася вдвічі дешевше, аніж це б зробив Облавтодор. При чому, жодної машини не вкрали і або голова, або його заступник постійно контролював процес.
Наталя Соколенко: А які ще вигоди, крім доріг?
Юрій Ганущак: Зараз кричать — дайте можливість розпоряджатися землею поза межами населених пунктів. Я це називаю «можливість останнього дерибану». Ми кажемо — ні. У першу чергу, є схема території громади, тобто планування, документація. Ми проаналізували, чого бракує. По платі за землю — вона знімається по всій території юрисдикції громади. Тут немає проблеми. Благоустрій території, в принципі, є. Для того, щоб управляти цією територією треба небагато змін до законодавства і розпорядження — найгірше, що можна вигадати. Адже продати можна на один зраз, а от управління — це і продаж, і викуп, і визначення найкращого використання цієї землі.
Ще один приклад, Стара Синява — раніше про неї ніхто ж і не знав. Голова громади був колись головою райдержадміністрації, а за професією він архітектор. Власне, як архітектор він замовив схему територій району, яка є такою ж як і схема територій громади. Ставши головою об’єднаної громади, отримав цей документ. З усіх платформ в Україні німці обрали саме Стару Синяву для будівництва заводу з переробки сої. Після цього прийшли американці з ініціативою будівництва заводу для виробництва біодизеля. Це яскравий приклад того, що є один господар, територія, ентузіазм і тоді бізнес приходить. Починаються часи серйозної боротьби за цього інвестора.
