Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (15.4MB) | Репост
Співробітники НАБУ прийшли з обшуком в будівлю Національної комісії з регулювання електроенергетики і комунальних послуг у справі, пов’язаній із затвердженням так званої формули «Роттердам+». Говоримо про ситуацію з Андрієм Герусом, експертом в галузі енергетики, колишнім членом НКРЕКП.
Любомир Ференс: Давайте пригадаємо, що таке формула «Роттердам+»?
Андрій Герус: Формула «Роттердам+» – це такий спосіб нараховувати ціну електроенергії, коли вугілля береться по ціні в Роттердамі (це місто в Нідерландах), і до вартості добавляється вартість доставки морем – це близько 8 000 кілометрів, добавляється вартість перевалки в порту, і добавляється ще вартість доставки за різницею з порту до відповідної теплової станції, це ще 500 кілометрів. Таким чином, така вартість нараховується на вугілля, яке в абсолютній більшості видобувається в Україні. Вугілля є двох марок: це газова група – повністю видобувається в Україні, і антрацит, ми багато чуємо, що його купують то в Південній Африці, то в США, але насправді 2/3 цього антрациту імпортується в Україну з Росії, таким чином і на це вугілля діє формула «Роттердам+». Сумарно – це масштабна формула, яка дала додаткових надприбутків тепловій генерації вже понад 17 млрд. гривень з моменту її дії.
Любомир Ференс: На чому заробляють головні гравці ринку енергетики?
Андрій Герус: Видобувають вугілля в сусідній області, його собівартість може бути 900 гривень, з українськими зарплатами – це нескладно, далі поставляють його на теплову генерацію, там в тариф нараховують по 2 000 гривень, і одразу йде заробіток більш ніж 100%, якщо в такій формулі його закласти в тариф всім споживачам. Це призвело до зростання тарифів для кінцевих споживачів, в основному для промисловості, але навіть ті п’ять етапів зростання тарифів для населення, значні гроші з третього, четвертого і п’ятого етапу пішли саме на цю формулу.
Наталя Соколенко: І це не призвело до версифікації поставок. Для чого вводився «Роттердам+»? – Щоб не бути залежним від поставок з окупованих територій і з РФ. Тут хоч щось хороше відбулося?
Любомир Ференс: Ця формула вводилася, щоб Україна мала подушку енергетичної безпеки, і цього не сталося, наскільки я розумію?
Андрій Герус: Не сталося. Я думаю, що в цьому і полягала привабливість формули, щоб закласти в якусь дальню точку Європи + доставка в Україні – на це все набігає немаленька ціна, а насправді возити з найближчої точки яка є, і після введення цієї формули продовжували возити з ОРДЛО антрацит. Після того, коли в ОРДЛО сталась блокада, знайшли наступну найближчу точку – Росію, і більшість вугілля почали возити з Росії. ДТЕК підписав контракт: 60 000 тонн вугілля з ПАР, Центренерго підписав – 700 00 тонн з США, але сумарно такі обсяги – це близько 5% нашого споживання. 95% є або в Україні, або везеться з Росії.
Любомир Ференс: До чого тут НКРЕКП?
Андрій Герус: НКРЕКП цю формулу встановила ще в березні-квітні минулого року, спочатку затвердила методологію, потім ввела її в дію, і з квітня минулого року тарифи теплової генерації почали рости. НКРЕКП приймала це рішення, були великі дискусії з цього приводу ще навіть влітку минулого року, вона давно могла змінити цю формулу або хоча б деякі її компоненти. На жаль – ніякої реакції, і в підсумку це призводить до кримінальної справи.
Наталя Соколенко: Що детективи НАБУ мають шукати?
Андрій Герус: НКРЕКП – це великий орган, він займається не тільки цим, а й теплом, газом, сміттям, побутовими відходами – в кожного є свої напрямки. Я не юрист, мені важко сказати, але шукали, мабуть, первинну документацію, тому що ця сама теплова генерація здає звіти в НКРЕКП, в яких має відображатися ціна, по якій вони реально купляють своє вугілля. Ця формула діє в тарифах, але це не означає, що енергокомпанії купляють вугілля в тарифах «Роттердам+», і через це вилазять проблеми: незважаючи на те, що ми оплачуємо в тарифах «Роттердам+», гроші до шахт не дуже то доходять, і в нас через півтора тижні день шахтаря, а наприклад, Львівсько-Волинський вугільний басейн має півтора місяці заборгованості по зарплаті – це в країні, де діє «Роттердам+». Можливо НАБУ хотіло побачити, по яких же реальних цінах теплова генерація закуповувала це вугілля, можливо ще якесь пояснення до установи НКРЕКП.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.