Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (17.5MB) | Репост
Чому не варто об’єднувати українську та зарубіжну літературу в школах? Розповіла Жанна Валентинівна Клименко — докторка педагогічних наук та викладачка Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Олександр Близнюк: Як далі будуть навчатися учні та що вивчатимуть?
Жанна Клименко: Це актуальна проблема, яка обговорюється не лише освітянами, але й батьками, учнями та всіма небайдужими. Є ідея інтегрування трьох шкільних предметів в один: української мови, української літератури та зарубіжної літератури. Друга ідея, дотична до цієї, передбачає об’єднання української та зарубіжної літератури.
Така думка не могла не викликати спротив. Зараз багато різних людей протистоять ідеї інтеграції трьох предметів. Ми вважаємо, коли ми маємо справу з агресією РФ, коли є багато проблем, пов’язаних з усвідомленням себе українцями, ці три ідеологічно важливі предмети мають величезний вплив на формування української ідентичності. І не можна скорочувати чи об’єднувати їх.
dsc02910.jpg
Жанна КлименкоАвторські права: «Громадське радіо»
Ми розглядаємо всі три курси як україноцентричні, хоч і не кожен може усвідомлювати, в чому україноцентризм шкільного курсу зарубіжної літератури. Зарубіжна література вивчається в найкращих україномовних перекладах. Перефразувавши Максима Рильського, можна образно сказати, що в нашої української літератури два крила: українська оригінальна література, яка вивчається в курсі української літератури, і українська перекладна література, яка вивчається в курсі зарубіжної літератури. Як то кажуть, птах не полетить без одного крила.
Якщо вчитатися в аргументи тих, хто хоче інтегрувати два чи три курси в один, вони часто повторюють те, що б я назвала псевдоаргументом: в інших країнах нема курсу зарубіжна література.
Якщо ви пам’ятаєте, до нас курс зарубіжна література прийшов на заміну курсу російської літератури. На той час викладати зарубіжну літературу мали колишні вчителі російської мови та літератури. Наступного року маємо відзначати 25 років курсу.
Художній переклад має особливе значення для України. В різні часи він був опором проти диктатури, тоталітаризму, способом боротьби за ідентичність. Коли мені говорять, що десь нема курсу «Зарубіжна література», я кажу, що десь багато чого нема — в інших країнах не було поняття «невольничий переклад», коли наші тлумачі працювали у в’язницях, за гратами. В інших країнах не було такого нищення рідної культури, як у нас. В інших країнах зараз нема війни та потужних інформаційних атак.
Я думаю, ми повинні всіляко популяризувати модель нашої освіти: українська мова, українська оригінальна література і українська перекладна література.
Прихильники інтеграції курсів в один предмет опираються на польську модель освіти. Там існує курс мови, яка вивчається на зразках окремих художніх творів. В Миколаєві ми почули цікавий факт, коли у польських вчених, які займаються дотичними до педагогічних питаннями, запитали, як читають польські учні, відповіли, що погано.
Олександр Близнюк: Що роблять освітяни? Чи є звернення до Міносвіти?
Жанна Клименко: Рішення Міністерства ще нема. Але важливо робити дії, які попереджують помилки та невірні рішення. Було організовано групу Звернення до Лілії Гриневич. Ми склали колективне звернення, в якому пояснили, чому важливо зберегти три повноцінні шкільні курси. Звернення підписало вже понад 1800 осіб, воно було зареєстроване в Міністерстві освіти і науки 26 вересня. Через місяць ми одержали відповідь, у якій було сказано, що проблема буде обговорюватися тоді, коли вийде проект державного стандарту базової повної освіти.
Громадськість вважає за потрібне не чекати, коли вийде проект, а донести ідеї, які допоможуть його укладачам.
На «Освіта.UA» є опитування наприкінці нашого звернення, щодо того, чи доцільно поєднувати два літературні курси в один. Проти об’єднання — 79%, за — 17% не визначилися — 4%.
Вчена рада Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України прийняла рішення, яке представила публічно. Воно було надіслано в Міністерство освіти і науки, де засвідчено головну тезу: три шкільні предмети (українська мова, українська література та зарубіжна література) мають існувати, їх в жодному разі не можна об’єднувати в один предмет за польським зразком.
Любомир Ференс: А якщо предмети будуть об’єднані в один, більше уваги буде приділятися українській літературі, а посада вчителя зарубіжної літератури як така зникне?
Жанна Клименко: Сподіваюся, що предмети не будуть об’єднані. Але якщо будуть, посада вчителя зарубіжної літератури зникне, бо пропозиція: 70% — українська література, 30% — зарубіжна. Це фактично приводить до зникнення посади вчителя зарубіжної літератури.
Be the first to comment on "Освітяни проти об’єднання зарубіжної та української літератур у школах"