Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (12.9MB) | Репост
Розповідає Сергій Рябенко, юрист, співробітник УІНП.
Василь Шандро: Протягом останніх кількох років ми обговорюємо, що ми святкуємо і що надалі святкуватимемо, які причини цих свят. До яких результатів привело громадське обговорення?
Сергій Рябенко: Цей законопроект не новий, ми презентували його взимку, але він був суттєво доопрацьований за результатами проведеного громадського обговорення, а також ми вели доволі жваву дискусію із експертним середовищем, у тому числі з представниками РПР. І вчора ми оприлюднили другу доопрацьовану редакцію законопроекту.
Якщо говорити про основні відмінності, в законопроекті з’явилася окрема стаття, яка регулює питання міжнародних свят. З цього приводу ми отримали значну кількість пропозицій і різних звернень від наших громадян, які говорили, що в законопроекті ця категорія не була відображена. Проаналізувавши пропозиції, ми прийшли до висновку, що, оскільки законопроект має комплексно урегулювати питання, ця стаття потрібна, тому вона з’явилася. З’явився базовий перелік міжнародних свят, він не є вичерпним, указом президента можуть бути запроваджені інші міжнародні свята.
Тетяна Трощинська: Ці міжнародні свята можуть бути святами, але частина з них не є вихідними?
Сергій Рябенко: Звичайно. Якщо говорити про 8 березня, 1 травня – це категорія свят, яку ми поки маємо в Кодексі законів про працю як неробочі дні, але, на нашу думку, вони не можуть мати статусу державного свята.
Натомість, якщо проаналізувати міжнародний досвід і правові акти, в яких ці дні певним чином зафіксовані, ми побачимо, що це класичний приклад міжнародних свят, ці свята і були закріплені в другій редакції, в статті, яка регулює питання міжнародних свят.
День 1 травня ми пропонуємо назвати Днем праці, як це рекомендовано Генасамблеєю ООН, щоб відійти від «міжнародної солідарності трудящих», міжнародною солідарністю із трудящими мало хто займається в цей день – здебільшого відпочивають, сприймають, як додатковий вихідний. А назва День праці більш відображає зміст цього свята і є менш ідеологічно заангажованою.
Василь Шандро: В інфографіці дні, які пропонуються як державні свята, позначені різними кольорами, що вони означають?
Сергій Рябенко: Це градація за категоріями цих свят, пам’ятних днів. Ми чітко пропонуємо розділити свята, пам’ятні та скорботні дні, які будуть в нашому календарі на кілька груп, окремо говорити про державні свята, в яких має бути певний ритуал. Частина з них будуть неробочими, частина – робочі. Ми ведемо мову про міжнародні свята, про скорботні дні і дні трауру, а також є категорія пам’ятні дати і традиційні свята. Ці дати і дні ми в тій чи іншій формі маємо зараз, ми ж пропонуємо розділити, щоб зрозуміти, в які дні держава проводить певний ритуал, якщо йдеться про традиційні свята, то вони відзначаються в іншому форматі.
Василь Шандро: Щодо яких днів було найбільше дискусій?
Сергій Рябенко: Найбільше дискусій було з приводу 8 березня і 1 травня. Хтось підтримував, що цим дням не місце в нашому календарі, хтось казав, що звикли відзначати ці дні з радянських часів, дарувати квіти жінкам на 8 березня, а на 1 травня виїжджати на природу чи копати картоплю. Я вважаю, що було знайдене досить збалансоване рішення, що ці свята не отримали статусу державного, але в нашому календарі вони залишаться як міжнародні свята.
Найменше дискусій викликало перенесення неробочого дня з 9 на 8 травня. Звернень не було багато: хтось підтримував, хтось казав, що треба скасувати цей день чи щось із ним зробити. Ми думаємо, рішення, запропоноване в законопроекті, що і 8, і 9 травня матимуть статус державного свята, але вихідний буде 8 числа, коли ми вшановуємо всіх жертв Другої світової війни, – це компромісна пропозиція, яка може бути сприйнята суспільством.
Тетяна Трощинська: День української мови та писемності буде державним святом?
Сергій Рябенко: Це буде державне свято. Але цей день не матиме статус неробочого дня. Ми також маємо його у своєму календарі, тільки він називається День писемності та мови. Ми вважаємо, якщо говорити про Україну, то мова має більш вагоме значення, ніж просто писемність. За результатами дискусій ми вирішили трохи змінити назву.
Василь Шандро: Щодо традиційних свят було багато дискусій?
Сергій Рябенко: Були дискусії з приводу свята Трійці і Різдва за григоріанським календарем. Варіант, який з’явився зараз, – це теж результат різного роду пропозицій, які ми отримали від громадськості. З боку представників релігійних громад це питання не викликало особливого ажіотажу. Позиція церков була така, що незалежно від того, чи закріплюватиме щось держава своїм законом, у церков є свої канони та традиції, вони як відзначали ці свята, продовжуватимуть це робити.
Враховуючи, що багато людей переймалося цим питанням і зверталося із приводу того, що свято Трійці має значення для багатьох наших співгромадян, щоб воно все-таки було зафіксовано у календарі. Так само ми маємо традицію, що частина нашого суспільства, яка є християнами, але відзначає Різдво не 7 січня. Ми пішли назустріч і запропонували такий варіант.
Тетяна Трощинська: У календарі з’явився День батька (третя неділя червня), є День матері. День батька додався чи він був і раніше?
Сергій Рябенко: Дня батька у минулому варіанті не було, але все-таки це теж був результат певного обговорення. У нас, коли розглядаються питання родини, дітей, трохи більше уваги приділяється матері, а про батька згадують дещо рідше. Тому вирішили, що це треба унормувати. Тепер є і діти, і батьки, і люди похилого віку, і молодь.
Василь Шандро: Кількість вихідних днів зменшилася?
Сергій Рябенко: Зменшилася несуттєво, всього на два дні.
Василь Шандро: Чи можна долучатися до обговорень чи вони вже закриті?
Тетяна Трощинська: Чи ви передаєте вже в цьому вигляді законопроект у парламент?
Сергій Рябенко: Є певна процедура внесення законопроектів у парламент, Конституція говорить, що це можуть зробити тільки суб’єкти законодавчої ініціативи, а ми – центральний орган виконавчої влади, наш голова не є членом Кабміну. Тому ми йдемо за вимогами Конституції і за відповідною процедурою погоджуємо цей законопроект із міністром культури, який нас скеровує, потім законопроект потрапить на уряд і далі уряд буде його передавати в парламент. Можливо, будуть інші зміни в цьому алгоритмі, але поки ми йдемо так.
Якщо говорити про професійні свята, тут визначиться Кабмін шляхом напрацювання відповідного проекту постанови, отримання пропозицій, у тому числі від професійних середовищ та профільних установ. Якщо говорити про міжнародні свята, президент указом зможе запровадити якісь із міжнародних свят, зокрема рекомендованих ООН.
