Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (18.5MB) | Репост
Що відбувається на світовому ринку праці та чому українські роботодавці не переймають модні тенденції з’ясовуємо у Анастасії Леухіної, аналітикині Міжнародного Фонду Карнегі Європа.
Наталя Соколенко: У Франції набрав чинності закон, що дозволяє ігнорувати електронне листування по роботі у неробочі години. Мета запровадження закону у тому, щоб подолати негативні наслідки для здоров’я і приватного життя людей, які завжди на зв’язку і не можуть розслабитися навіть після роботи у вихідні, чи у відпустці, оскільки отримують або дзвінки від своїх роботодавців, чи керівників на роботі, або електронні листи. Чи є така проблема в Україні? Наскільки нервуються українці від такої уваги до них?
Анастасія Леухіна: Мені здається в Україні, як і в усьому світі технології заповнюють життя повністю. Такі нововведення пов’язані із тим, що ми дійсно дуже часто стаємо залежними від технологій не тільки по роботі, але й у соцмережах. Хоча, насправді, мені було дуже дивно почути цю новину. Як на мене, питання того, чи ти перевіряєш свою робочу скриньку у неробочий час тільки твоя проблема. І мені дуже дивно, що держава повинна регулювати ті відносини, оскільки це питання власного простору і поваги до нього. І питання відносин із твоїм роботодавцем.
Наталя Соколенко: Багато моїх знайомих в Україні мають такий трудовий контракт, що вони мають бути просто постійно на зв’язку і з певною регулярністю перевіряти пошту. Можливо у Франції це уже дійшло до стану тотального, що роботодавці зловживали цим?
Анастасія Леухіна: Думаю, в Україні це не так масово частково тому, що роботодавці не так часто компенсують витрати на зв’язок і технології. На Заході все ж таки більш поширено. Тому що коли компанії оплачують твій зв’язок, то вони очікують, що ти будеш на зв’язку весь час.
Хоча, я зверну увагу на те, що у світі зараз є інший тренд. Швеція відмовилася від 8-годинного робочого дня і переходить на 6-годинний без змін у виплатах. Тому що вони проводили експеримент і виявили, що люди краще працюють у більш короткий день і відчувають себе більш щасливими, якщо у них є час для сім’ї. Тобто, потрібно дивитися на різні тренди. Я дивилася різні дослідження і вони показують те, що щастя персоналу дуже часто пов’язане із тим, наскільки гнучкий графік. І зараз роботодавці готові це поважати.
Наталя Соколенко: Тобто, щастя персоналу приносить додаткові прибутки компанії, ви це хочете сказати?
Анастасія Леухіна: В дослідженнях взагалі простежується, що гнучкий графік роботи і можливість вирішувати коли ти працюєш і звідки ти працюєш значно впливає на відчуття щастя і на продуктивність людей.
anastasiya_leuhina.jpg
Анастасія ЛеухінаАвторські права: «Громадське радіо»
І тут є два аспекти. По-перше, технології дозволяють це робити. Тобто, чим більш технологічними ми стаємо, і тим краще розвиваються технології, тим менше ми прив’язані до офісів. З іншого боку, це дуже сильно впливає на ринок праці і залученні жінок. Я нещодавно читала дослідження у США, де 53% жінок вважають можливість гнучкого графіку основним фактором, коли вони приймають рішення про те, виходити їм на роботу, чи ні. Тобто, саме ця гнучкість і свобода впливає на те, чи можна залучати жінок. І зараз також розуміють, що це потрібно, тому що це приносить нові робочі місця та інший рівень продуктивності.
Андрій Куликов: Коли ми вживаємо термін робочий час, то це досить відносно. У 8-годинний або 6-годинний час ми багато чинників не враховуємо. Тому, наприклад, у деяких компаніях закордоном у робочий час зараховують час доїзду. Чи можливо таке в Україні?
Анастасія Леухіна: Я не чула таких практик в Україні стосовно доїзду. Нам ще дуже далеко до цих інновацій. Але я знаю, що досить багато іноземних компаній в Україні практикують гнучкий час роботи. І частина великих компаній дають можливість своїм працівникам працювати із дому.
Наталя Соколенко: Чому український ринок праці, і роботодавців, і PR повільно сприймають ці тенденції. Чому є таке повільне сприйняття модних тенденцій?
Анастасія Леухіна: Я би пов’язала це із тим, що на Заході зараз виробляються зовсім по іншому управлінські процеси. Вони більш спрямовані на якісь цілі, на результат, і тому не важливо скільки ти витрачаєш на це часу. А у нас, особливо державні установи, орієнтовані зараз на процес. Думаю, що ми будемо бачити ці нові технології в управлінні саме тоді, коли перейдемо від фокуса на процесі до фокуса на результат.
Я би ще сказала про конкуренцію на ринку робочої сили. Американський уряд розуміє, щоб конкурувати за хороші кадри їм потрібно створювати дуже схожі умови на ті, які пропонує бізнес. Власне, коли наші держструктури почнуть конкурувати за хороший персонал, який орієнтований на результат, тоді ми будемо бачити дійсно поступки.
Андрій Куликов: Як бути із психологічним розвантаженням?
Анастасія Леухіна: Насправді клімат і відносини в команді дуже сильно впливають на стан людини і її продуктивність. В дослідженні українського ринку минулого року питали у робітників що для них важливо і, власне, атмосфера взаємної поваги і колектив були на другому місці після високої оплати праці. Тобто, для підприємств і бізнесу, які хочуть ефективно працювати це стає одним із ключових параметрів для того, щоб приваблювати розум і талант.
Наталя Соколенко: Є дві тенденції: коли люди працюють без вихідних і коли мають тільки кілька робочих днів. Яка тенденція може взяти гору?
Анастасія Леухіна: По-перше, робота без вихідних, без сну і відпусток дуже нестійка. Ти не можеш довго працювати у такому режимі. Я бачила дослідження, які говорять про те, що люди, які працюють більше, ніж 50 робочих годин на тиждень, вони тричі більш схильні до алкоголізму. А економічний ефект алкоголізму і для бізнесу, і для країни є дуже дорогим насправді. Тобто, такий розклад дається знати.
Мені здається зараз взагалі світовий тренд більш емоційно стабільного у емоційно мирного стану людини. І взагалі ми більше задумуємось про щастя і як нам потрібно збалансувати своє життя, щоб відчувати це щастя і спокій. Тому що саме у спокої генеруються найкращі ідеї.
Наталя Соколенко: Чи вам не зустрічалися дослідження щодо скорочення навантаження на студентів і школярів у інших країнах?
Анастасія Леухіна: Я сама навчалася і в українській школі, і в американській школі. Мені здавалось, що емоційне навантаження в американській школі менше. Але це також не стільки питання стресу, скільки в якості того, чим заповнений твій час.
Андрій Куликов: Ми почали розмову із того, що у Франції заборонили турбувати людину у неробочий час. А у мене інколи враження складається, що працедавці змушені надсилати ці листи або працівники повинні перевіряти їх удома, тому що забагато часу проводять у Фейсбуці. Як із цим бути?
Анастасія Леухіна: Це питання того, як ми оцінюємо власну роботу і як її оцінює наш роботодавець. Тобто, якщо ми встигаємо зробити той результат, який від нас очікується і нас вистачає ще не соцмережі, то це прекрасно. Але може це означає, що нам потрібно менше проводити часу на роботі і робити це за менший час. Я думаю, що залежність від соцмереж і від усіх технологій, які є – це дуже велика проблема. Люди потрапляють у цей світ комунікацій і у якомусь сенсі це замінює реальність.
