Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (12.3MB) | Репост
Тетяна Трощинська: У Києві відключено 40 котелень через заборгованість«Київенерго» перед «Київгазом» у розмірі 1,2 млрд грн некомпенсованих пільг і субсидій.
Юрій Крикунов: За оперативною інформацією, цей борг вже навіть трішки більший. Насправді це не якась новина. Все було прогнозовано, бюджет закладав цю заборгованість. Такі заборгованості бюджет починає виплачувати з півріччя ― приблизно з кінця травня.
Наскільки мені відомо, місто очікує надходження цих коштів, і ці заборгованості будуть погашені. Те, що відбувається з відключенням ― це певні енергетично-політичні ігри, які ведуться не перший день.
Тетяна Трощинська: З 1 травня змінено порядок надання субсидій. Як зміни відбулися?
Юрій Крикунов: Переглянули соціальні норми споживання ― замість 5,5 ― 5 кубометрів, замість 69 кВт енергії ― 51 кВт на квадратний метр.
За підсумками минулого року, були великі суми повернення коштів від енергопостачальних компаній державі. У Києві це близько 100 млн з 800 млн наповнення, тобто більше 10%. Нормативи також зменшені десь на 10%, десь трошки більше.
Коли розраховувалися правила надання субсидій, ми говорили, що це живий механізм і він буде часто переглядатися. Я б сказав, що це не зовсім правильно, тому якщо їх потім ще трохи зрізати, то про яку енергоефективність і стимули економити можна говорити?
Змінилося підрахування доходів: якщо раніше брався попередній календарний рік, то зараз ― 4 квартали перед моментом нарахування субсидій. Це наближає ситуацію до реалістичною.
Позитивною є зміна, що крім загального правила, є субсидія, яка може призначатися «в інший випадках» ― за рішенням місцевого самоврядування. Але вона має сплачуватися за рахунок місцевого бюджету.
Крім того, вводиться часткова монетизація субсидій. Якщо ви є власником приватного будинку, який опалюється газом чи електрикою, у вас є економія ― ви спожили менше певної норми, вам за вашою заявою мають повернути на ваш рахунок 700 грн.
Для мене як для киянина це не найкращий варіант монетизації, тому що він стосується приватних будинків. У Києві їх мало. За розрахунками, під монетизацію потрапить менше 5 тис домогосподарств.
Тетяна Трощинська: Чи дає законодавство вичерпний перелік «інших випадків»?
Юрій Крикунов: Навпаки ― це відбувається на розсуд комісії.
Тетяна Трощинська: Де тоді взяти на це кошти? Вони ж не закладалися у місцеві бюджети?
Юрій Крикунов: Ні, але скоріш за все, мова йде про наступний період. Фактично по всій Україні бюджети корегуються.
Василь Шандро: Які висновки можна зробити з кількох років надання субсидій? Чи ж зворотний зв’язок?
Юрій Крикунов: Моментів «чому у сусіда є, а в мене нема» поки що немає. Немає справжнього зворотного зв’язку. Трішки запізнюється механізм, коли соціальні інспектори мають перевіряти справедливість і необхідність надання пільг.
У цьому ніхто не винен. Завдання, які поставлені і темпи, якими вони виконуються ― і так супер.
Треба покращувати ситуацію з інспекторатом. Він міг запрацювати рік тому. Я не очікував радикальної монетизації системи субсидій, але вона ще більш м’яка, ніж я сподівався. Крім того, має бути поборена монополія постачальників.
Тетяна Трощинська: Якщо сталися якісь зміни у соціальному статусі, чи потрібно людям оформлювати ще якісь документи?
Юрій Крикунов: Інформація є на наших сайтах. Крім того, можна зателефонувати до районних управлінь ― літо, затихає активність людей, тому це чудовий момент дізнатися про новації.
До речі, за умови, у вас є електронний цифровий підпис, субсидії можна повністю оформити в електронному вигляді.
Тетяна Трощинська: Чи нараховується субсидія у випадку наявності заборгувань?
Юрій Крикунов: Коли ми вводили субсидії, ми пишалися тим, що незалежно від наявних боргів, субсидія може бути нарахована, якщо вона має бути нарахована. Зараз виникла ситуація, коли при більш ніж двохмісячній заборгованості нова субсидія може не бути нарахована.
Нам дозволили зробити розстрочку старих боргів. Дайте документ, що ви домовилися про диверсифікацію ― і нема питань.
