Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (17.6MB) | Репост
У студії “Громадського радіо” член українського бюро ICOMOS Тимур Бобровський
Анастасія Багаліка: Про зміни у охоронній зоні стало відомо зовсім нещодавно, хоча, зважаючи на той документ, який шириться у соцмережах і у ЗМІ, то ці зміни були прийняті ще у листопаді. Якщо пояснювати на пальцях що відбулося, то охоронні зони скоротили і у що це може вилитися для пам’ятки?
Тимур Бобровський: З 1990 року Софія Київська та Києво-Печерська Лавра як дві складові одного об’єкту перебувають у списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У 2008 році для них були розроблені буферні зони, які призначаються для додаткового захисту цих територій від забудов і всього того, що ми спостерігаємо у оточенні і Лаври, і Софії. Ті зони були дуже маленькі і вже у 2009 році Україна отримала рекомендацію від ЮНЕСКО розширити охоронні зони. Для Софії рекомендували включати території разом із Хрещатиком і Майданом Незалежності, а для Києво-Печерської лаври включити дніпровські схили, оскільки це є великий монастирський пейзаж.
Зрештою, знайшли вихід із цієї ситуації. У 2011 році розробили буферну зону, яка була спільна. Вона поєднувала і Лавру, і Софію саме завдяки оцим київським схилам, включивши всі схили між ними у єдину буферну зону. І ця буферна зона була затверджена у 2011 році наказом Міністерства культури, але так сталося, що тоді документацію про затвердження цієї зони не надіслали до ЮНЕСКО. Це абсолютно не означає, що це є нелегітимні зони. Легітимність зон забезпечує наказ Міністерства культури, оскільки це орган, який відповідає за культурну спадщину в Україні.
Анастасія Багаліка: Але чому документація не надійшла у ЮНЕСКО?
Тимур Бобровський: Мені це не відомо. Я припускаю, що її не надсилали через те, що на той час активно будувався вертолітний майданчик біля Маріїнського парку. Це потрапляло у цю буферну зону і для того, щоб уникнути скандалу, вони вирішили притримати інформацію про буферні зони, доки не завершилося те будівництво. Так чи інакше, буферні зони існували. І тільки зараз наприкінці 2016 року ми отримуємо наказ Міністерства, яким затверджують охоронні буферні зони тільки самої Лаври у тих межах, у яких вони були визначені ще у 2008 році. Так, нібито наказу 2011 року не існувало. І тут у нас виникає колізія. Або на сьогодні не відмінено наказ 2011 року, і тоді виникають дві буферні зони. А це створює прецеденти для маніпуляції. Зараз якщо забудовник там щось будував, то у судових процесах це можна буде виграти легко. Або ж ми маємо ситуацію некомпетентності у Міністерстві культури, які просто чомусь проігнорували рішення 2011 року.
Анастасія Багаліка: Тут хочеться сказати, що “Громадське радіо” уже намагалось зв’язатись із Міністерством культури, коли ми отримали новину про те, що з’явився наказ і змінено охоронні зони. Ми надіслали запит. Пан міністр телефон не бере, а людина, яка є відповідальною за виконання цього наказу, пан Карандєєв, то він також цю інформацію не коментує. Зараз офіційної позиції Міністерства у ЗМІ немає. А люди побоюються, що на схилах Києво-Печерської лаври будуть утворюватися нові будівництва.
Тимур Бобровський: І я в цьому абсолютно не сумніваюся. Я думаю, що саме для цього це і було зроблено. Я думаю, що “Громадському радіо” потрібно звертатися до міністра, але у нього є заступник Тамара Мазур та Олександр Єпіфанов, який керує Управлінням охорони культурної спадщини. Це ті люди, які безпосередньо відповідають саме за цей напрямок роботи. До них конкретно і треба звертатися за коментарями.
Я навіть собі не уявляю собі, як вони будуть виходити із цієї ситуації. Навесні ми очікуємо моніторингову місію ЮНЕСКО. Влітку на сесії комітету Всесвітньої спадщини буде стояти питання, вони це включили у порядок денний, чи включати Софію і Лавру у список об’єктів Всесвітньої спадщини, що знаходяться під загрозою. Це написано в резолюції минулої сесії. Питання виникло у першу чергу через те, що ведуться забудови у буферній зоні, у навколишьому середовищі Лаври і Софії. Буде дивно як себе буде поводити Міністерство, коли приїде моніторингова місія.
Любомир Ференс: Коли приїде сюди моніторингова місія ЮНЕСКО навесні і дізнається про цю ситуацію, у що це може вилитися для нашої країни?
Тимур Бобровський: Це буде скандал. Після того за їхнім звітом комітет Всесвітньої спадщини у червні, чи липні буде приймати рішення. І я думаю, що це рішення буде негативне для України.
Я сподіваюся, що той розголос, який зараз ця ситуація отримала, вона змусить Міністерство або дослухатись і все ж таки поглянути що воно прийняло, або вже тоді пакувати речі на вихід.
