Ми бачили поле — воно горіло. Але я надіявся, що ми не згоримо

Робоча зміна тривалістю в місяць: як вихователі рятували з Чернігова дітей без батьків.

Вранці 21 березня завдяки одному посту соцмережі медіа дізналися про тридцять дітей із Чернігова, яких врятувала з оточеного міста їхня вихователька Наталя Песоцька. Направду ж Наталія була не одна. Три тижні в Чернігові дітьми опікувалися всі працівники центру — від директора до прачки. А коли настала необхідність виїхати і вивезти малих, вона взяла цю колективну відповідальність — аби врятувати дітей, які зустріли війну без батьків.

Історію розповідає Віра Курико.

Прочитати текстову версію можна тут: reporters.media/my-bachyly-pole-vono-gorilo/
Більше репортажів читайте на сайті Reporters:https://www.reporters.media/

***

Стежте за The Ukrainians у соцмережах:

Facebook https://bit.ly/38t0Pfe
Instagram https://bit.ly/3ny7etQ
Twitter https://bit.ly/38sURen

Be the first to comment on "Ми бачили поле — воно горіло. Але я надіявся, що ми не згоримо"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*