Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (21.7MB) | Репост
У студії «Громадського радіо» Олександр Крамаренко, головний редактор «Деньги. UA».
Олександр Крамаренко: Щодо блокади та певних засад, котрі її спричинили, я вважаю, що ми мали певну залежність від територій, які контролюють окупаційні війська. Залишатися залежними від них четвертий рік, опалювальний сезон — дуже великий ризик. Взагалі не розумію, чому не було нагальних дій, щоб відсікти це. Ми досить швидко позбулися безпосередньої залежності від «Газпрому». Заплатили за це певну ціну та отримали можливість, якщо буде така потреба, торгуватись із ним. Адже якщо раніше він казав, що ціна така й іншої не буде, то зараз він може пропонувати, а ми — приймати чи відхиляти цю пропозицію.
Думаю, те ж саме треба було робити у напрямку з тим же антрацитом. Ми його споживали близько 9 млн тон. Але можемо економити, споживати не 9, а 7.5. Говорячи про валютну складову, якщо ми хочемо замістити його імпортним вугіллям, це у теперішніх цінах складатиме близько 600-700 млн доларів на рік. З огляду на те, що ми вже маємо деяке від’ємне сальдо торгівельного балансу, це спричинятиме тиск на курс. І 30 грн. за долар — це трохи перебільшення, але 28-29 — може бути спокійно. Проте є чинники, що можуть компенсувати цю історію, і втримати курс 27-28.
Тетяна Трощинська: Що це за чинники?
Олександр Крамаренко: Наприклад, ціни на сільськогосподарську продукцію, нещодавнє підвищення цін на залізну руду та іншу металургійну продукцію. Цих чинників насправді багато і всі вони різного напрямку.
Якщо припинятиметься нелегальний вивід капіталу за рахунок трансфертного ціноутворення, тоді отримуватимемо більше валюти в країну, ніж втратимо за рахунок того, що будемо змушені купувати це вугілля.
Що таке трансфертне ціноутворення? Наприклад, щось коштує 1000 доларів за тонну на світовому ринку, але певна українська компанія вивозить це за 700. Продає іншій компанії і залишає закордоном 300 доларів на тонні цієї різниці, адже воно все одно буде продане на ринку. Ця фірма-прокладка отримує на пустому місці 300 доларів на тонні і залишається десь в офшорі. Ось це і є механізм трансфертного ціноутворення: удавана ціна використовується для того, щоб вивозити капітал з України. У нас є закон про це, однак він не діє.
Тетяна Трощинська: В яких сферах це найпоширеніше?
Олександр Крамаренко: Це, наприклад, експорт сільськогосподарської, металургійної продукції.
Василь Шандро: Як блокада до цього всього долучена?
Олександр Крамаренко: Коли людина звикла до кокаїну, їй важко від нього відмовитись. Але коли вилікується, все буде гаразд. Ми маємо вилікуватись від цього — зробити все, аби не залежати від цих територій.
Там є проблеми суто технічного характеру. Ніхто ж не знав, де проляже лінія розмежування. Не можна закидати нашій владі, що вона не робить зовсім нічого. Бо, наприклад, за останні два роки ми десь на чверть стали незалежними щодо постачання палива для АЕС. Там була суто російська монополія, зараз — справа йде до того, що потроху ми будемо зменшувати їх частку і колись це закінчиться.
