Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (23.6MB) | Репост
Хто блокує роботу КСУ, запитаємо у судді КСУ у відставці Віктора Шишкіна та експерта Центру політико-правових реформ Богдана Бондаренка.
Наталя Соколенко: Чому Конституційний Суд досі не працює із скаргами громадян?
Віктор Шишкін: Багато претензій є до КСУ, але тут як раз той випадок, коли не можна висловлювати претензій до Конституційного Суду. Тому що ті, хто змінював Конституцію влітку минулого року (а я вважаю, що ці зміни є неконституційними, бо вони прийняті в порушення статті 157 КУ), написали, що вводиться конституційна скарга, але далі зазначено, що розгляд цих скарг відбувається в межах чи в процедурному аспекті відповідно до закону.
Звичайно, що в таких умова Конституційний Суд, який повинен дотримуватися закону, не може вирішувати конституційні скарги без прийняття закону про процедуру її вирішення.
Наталя Соколенко: Але Верховна Рада такий закон не ухвалила, хоча згідно графіку, це мало б відбутися станом на 30 вересня.
Богдан Бондаренко — один з тих, хто написав заяву до КСУ з вимогою, щоб судді в рамках свого регламенту вирішили це питання, і нарешті почали розглядати скарги від громадян. Поясніть, чому ви вирішили, що КСУ без народних депутатів здатен розглядати це питання?
Богдан Бондаренко: Ми зіштовхнулися зі складною ситуацією. Тому що цей закон мав би бути прийнятий 30 вересня, але його провалили. І зараз ситуація така, що Верховна Рада повинна прийняти найближчим часом в дуже скорочені строки новий закон. А очікувати сьогодні дуже важко. На роботу Верховної Ради в травні відводиться два пленарних тижня, залишається два пленарні тижні в червні і один в липні. Для того, щоб закон розглянути по повній процедурі, їм теж потрібен час, і очікувати, що його приймуть в першому півріччі 2017-го року дуже важко.
Тому і виникла ідея з регламентом, і це вимушений крок, оскільки дійсно визначено, що конституційна скарга має розглядатися в порядку, визначеному законом. В нас є стаття 92 Конституції, яка говорить, що права громадян мають визначатися лише законом. А регламент Конституційного Суду не є законом. Але, можливо, потібно визначити такі процедурні моменти, які дозволять хоча би відкривати ці провадження, які виникли.
Тому що в нас виникає цікава ситуація: прийняття нового закону мало відбутися до 30 вересня, і громадяни на той момент вже подавали конституційні скарги. Але новий законопроект на ці півроку створює серйозний вакуум, і є ризик, що ці скарги, які були подані з 30-го вересня по цей час, просто не будуть розглянуті.
Безумовно, з точки зору юридичної техніки це не найкращий спосіб визначення цього в регламенті, правильним шляхом є визначення на рівні закону, але ці строки, які нам ставить реальність доводить до того, що потрібно придумуватися якісь механізми.
Як колишній народний депутат трьох скликань я можу розкритикувати парламент: ми ще так огидно не працювали, як працює саме це скликання парламенту
Дмитро Тузов: Що стоїть за тим, що парламент так і не зміг розглянути закон, як ви вважаєте?
Віктор Шишкін: Як колишній народний депутат трьох скликань я можу розкритикувати парламент: ми ще так огидно не працювали, як працює саме це скликання парламенту. Якщо вони так турбуються про людей, чому вони досі не прийняли закон?
Вихід про регламент був би можливим без порушення закону лише за однієї умови: якщо б оці творці змін до Конституції не написали б фразу «відповідно до закону», а просто написали, що є конституційна скарга і все. Тоді б у Конституційного Суду були б розв’язані руки.
Наталя Соколенко: Це навмисно було зроблено?
Віктор Шишкін: Я не знаю, це запитання не до мене, але при тому, як вони деталізували Конституцією, не можна застосовувати регламент, сам Конституційний суд буде являтися порушником Конституції.
Дмитро Тузов: З якими змінами до Конституції ви не погоджуєтесь?
Віктор Шишкін: З усіма змінами, як з позитивним, так і негативними. Я завжди був прихильником конституційної скарги, але я стою за позицією статі № 157. В нас є умови воєнного стану, і Конституція не може бути змінена в умовах воєнного стану. Причому не потрібно плутати введення воєнного стану з умовами. Умови існують об’єктивно, вони передують введенню воєнного стану. І ці умови не залежать від Порошенка, і КСУ мав би це сказати, відхиляючи будь-який проект Порошенка, який стосується змін до Конституції.
Дмитро Тузов: Ми зараз констатуємо, що робота КСУ фактично заблокована парламентом. Що ж робити? Чи є вихід із цієї ситуації?
Віктор Шишкін: Іншого виходу немає, крім того, щоб парламент виконав свої конституційні функції. Але політична влада хоче довести ситуацію до абсурду і завалить КСУ як явище.
Зараз Януковича судять за те, що він запросив російські війська на територію України у листі до Путіна. Але по великому рахунку він їх запросив не на підставі листа, а відповідно до «Харківських угод» 2010-року. І за це його треба саджати на електричний стілець.
Дмитро Тузов: Який мотив?
Віктор Шишкін: Я думаю, що тут масло в огонь підлив Молдавський конституційний суд, який виявив повну незалежність від сьогоднішнього президента і оголосив, що в моєму Придністров’ї перебувають московські війська як війська агресора.
В нас говорять, що гарантом Конституції є президент. Це неправильне прочитання Конституції. Президент є гарантом дотримання Конституції всього на всього. А гарантом Конституції є Конституційний Суд, тому що він може скасувати будь-який нормативний акт, тобто закон, визнати його неконституційним. Виходячи з цього, КСУ має серйозні важелі впливу в суспільстві. І мабуть, цього починають боятися посіпаки, які сидять на Банковій.
Наталя Соколенко: Вікторе, ви самі були суддею Конституційного Суду з 2006-го по 2015-ий рік і відзначились своєю принциповою позицією у взаєминах з колишнім президентом Леонідом Кучмою та й з Віктором Януковичем, коли він змінював Конституцію.
Віктор Шишкін: Не лише тоді, я писав окрему думку на те, що в 2010-миу році одразу після інавгурації Януковича він підписав «Харківські угоди». Патріотично налаштовані депутати, намагаючись перешкодити такому шляху, звернулися до КСУ, щоб він дав тлумачення співвідношення статті 17 КУ, яка забороняє перебування на нашій території військових іноземних баз і пункту 14-го перехідних положень. КС відмовив у відкритті справи з метою тлумачення. Я написав окрему думку, де розписав, чому КС був неправий. Сьогодні я вважаю, що генеральний прокурор Луценко по епізоду «Харківських угод» просто зобов’язана відкрити кримінальне провадження проти Януковича за зраду Батьківщини. Адже перехідні положення одномоментні, Кучма їх реалізував в 1997-му році, після чого перехідні положення в цій частині вмерли, їх вже немає. Продовжувати їх не можна, їх можна було лише пролонговувати, але ж вони підписали нові угоди та ще й ратифікацію «Харківських угод». За це Януковича треба саджати за зраду Батьківщини.
Зараз Януковича судять за те, що він запросив російські війська на територію України у листі до Путіна. Але по великому рахунку він їх запросив не на підставі листа, а відповідно до «Харківських угод» 2010-року. І за це його треба саджати на електричний стілець.
