Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (17.8MB) | Репост
www.lector.pro представляє:
Історія має своєрідне почуття гумору: хто б міг подумати, що досліджувати злочин голодомору можна було ще у 80-тих роках ХХ століття. І не тому, що це було дозволено, а через те, що більшовики активно й охоче здавали у музеї свої мемуари й автобіографії, в яких з гордістю і в деталях оповідали про свою участь у тому, що сьогодні визнано злочином проти людства і вбивством невинних. Ніна Лапчинська тему голодомору вивчає з 1981: у ті часи вона очолювала один із відділів Історичного музею, і саме до цього музею більшовики найчастіше приносили теки зі спогадами про, як вони тоді вважали, «подвиги» розкуркулень і конфіскацій. Свідчення можна було знайти також поміж рядків доповідей і тез наукових конференцій: злочин був настільки величезний, що приховати його не виходило. У наші дні Ніна Лапчинська, головний зберігач фондів Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», на волонтерських засадах веде сайт де зібрано безліч документів про голодомор. Вона переконана: минуле знати важливо не лише, щоб уникнути помилок у майбутньому. А й тому, щоб кожен, хто чинить злочин сьогодні, розумів: усе приховане із часом стає очевидним.
Лекторій: www.lector.pro
Та стежте за оновленнями на сторінці: www.facebook.com/lectorij
Be the first to comment on "Голодомор: знищення нації Ніна Лапчинська Лекторій"