Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (16.9MB) | Репост
Тетяна Трощинська: Є рішення уряду про реорганізацію Дипломатичної академії.
Богдан Ференс: Минулого четверга аспірантів зібрали на зустріч Дипломатичної академії, і представник МЗС повідомив про цю постанову. Незважаючи на те, що є пункт про те, що аспіранти продовжать навчання у новоствореній установі, нам сказали, що із 30 червня аспіранти можуть шукати інший навчальний заклад.
У нас виникали питання, чому нам про це повідомили лише у квітні, якщо постанова була у грудні. І особливо виникали питання в аспірантів 1 року навчання, яких набрали у 2016 році, навіщо МЗС давало дозвіл на їх набір. Ми не отримали відповідей на наші питання.
Василь Шандро: Якщо ви перейдете до іншого навчального закладу, час навчання в академії буде зараховано?
Богдан Ференс: Навчальний рік в аспірантів закінчується не в червні, а як мінімум у жовтні. Вчена рада має заслухати звіт аспіранта і прийняти рішення про його переведення. Зараз ― половина навчального року.
Щодо вишів ― у Дипломатичній академії є два напрямки аспірантури: всесвітня історія і політологія. Далеко не всі виші мають можливості, зокрема квотні, прийняти аспірантів. Крім того, аспірант має наукового керівника.
Не так багато вишів готують фахових дипломатів. У нас є нестача кваліфікованих кадрів на дипломатичній службі, особливо у цей складний період. Зі слів представника МЗС, у новоствореній структурі із 30 червня не буде магістратури, аспірантури, не буде вчених рад і кафедр.
Ми чули, що будуть курси і тренінги, спрямовані лише на працівників МЗС. Тренінги проводились на базі Дипломатичної академії, а також академія надавала можливість навчатися держслужбовцям, що займаються міжнародними справами в облрадах, міськрадах, міністерствах.
Василь Шандро: Чи можливо, що аспірантам дадуть можливість довчитися паралельно зі створенням нової структури?
Богдан Ференс: Ми на це дуже сподіваємося. Зараз багато молодих людей виїжджає за кордон, але є і ті, хто хоче залишатися тут. Але зараз ми змушені займатися не наукою, а відстоюванням своїх законних інтересів.
Дипломатична академія має свою історію і свої проблеми. Представники МЗС кажуть, що її випускники отримують досить слабку підготовку. Зі мною на курсі навчалося багато народних депутатів, дипломатів. Я вважаю, що фаховість ― це дискусійне питання.
Є проблеми, що стосуються покращення умов роботи Дипакадемії, залучення нових викладачів, тому що багато викладачів останнім часом перейшло до інших навчальних закладів.
Більшість викладачів поважного віку. Вони присвятили своє життя науці, виховували студентів, вкладали щось у це, а зараз кажуть, що це було некваліфіковано і потрібно ліквідувати. Вони у стані невизначеності: що буде з ними?
Ми підготували звернення до народних депутатів, до міністра закордонних справ щодо того, як буде розвиватися Дипакадемія, чому вирішили скасувати магістерські та аспірантські програми, вчені ради, як вирішувати питання аспірантів.
Це проблема, яка є не лише у ситуації з Дипломатичною академією. Проблема взагалі у реформуванні державної політики, залученні молодих людей до цього сектора. Реформування потрібне, але не шляхом ліквідації.
У розвитку стратегії зовнішньої політики нам дуже не вистачає наукових напрацювань. Питання у тому, як стимулювати, щоб наука не була переписуванням наукових статей, а серйозною дискусією.
Чому до процесу реформування академії не залучили широке коло ― студентів, аспірантів, фахівців, дипломатів? У цьому суть усіх реформ, шляхом обговорення різних позицій можна знайти баланс і покращити ситуацію.
Тетяна Трощинська: У якому стані ви зараз? Ви ще в переговорах?
Богдан Ференс: Представники міністерства не сподівалися, що буде резонанс. Було засідання профільного комітету закордонних справ, і ми випадково дізналися, що одним із пунктів порядку денного буде заслухання концепції реформування Дипакадемії.
Ми напросилися на це засідання, нам дали можливість виступити і донести свою позицію.
