Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (17.7MB) | Репост
Говоримо з радницею міністерки освіти та науки Іванною Коберник.
Ірина Славінська: Розгорнувся великий ажіотаж навколо статті №7 про мову освіти. Деякі європейські країни обурені цією мовною статтею. Чому ця стаття викликала такий резонанс і таку гостру реакцію з боку, наприклад, Угорщини та Румунії?
Іванна Коберник: Сьогоднішня заява МЗС Угорщини є, щонайменше, недипломатичною, і, нам здається, занадто емоційною. Ми сподіваємося, що Угорщина повернеться до діалогу, і почне нарешті чути аргументи. Ніхто не збирається закривати угорські школи. Мені здається, що те, що відбувається зараз з боку Угорщини, – це міфи та маніпуляції. Йдеться про те, що Україна як держава зобов’язана, щоб діти з угорської та інших національних меншин мали можливість в школі за кошт українського бюджету вивчити державну мову. Зараз вони такої можливості не мають, тому що у цих школах українська мова викладається лише два рази на тиждень як предмет. Решта предметів викладаються мовою нацменшини.
Як результат, ми маємо статистику, що 75% випускників шкіл в Берегівському районі Закарпатської області складають ЗНО з української мови на 1-3 бали за 12-ти бальної системою. Провчившись в школі 12 років, вони не можуть навіть викликати лікаря українською мовою, вам скаже будь-хто, що з Берегова до ужгородської лікарні люди приїжджають з перекладачем. Чи правильно, що Україна 26 років не звертала на це уваги? Ні, неправильно.
В школах залишаться мови нацменшин. Я нагадаю, що закон гарантує, що дошкільна та початкова освіта може бути повністю мовою нацменшин з одночасним вивченням державної мови. А вже з 5-го класу в школі навчання має вестися державною мовою, але зберігається можливість викладання одного або більше предметів мовами європейського союзу.
Анастасія Багаліка: Давайте повернемося до закону взагалі? Коли почнеться його фактичне виконання?
Іванна Коберник: Міністерство вже почало над цим працювати. Звісно, те, що президент підписав закон, – це лише процедура, але без цього кроку реформа була б неможливою. А тепер їй наданий старт. Міносвіти вже працює над розробкою оновленого закону про середню освіту, над змінами до закону про вищу освіту. Нарешті має з’явитися більше розширене розуміння того, що має включати в себе державна система освіти дорослих.
Вже з наступного 2018-го року українські діти підуть в перший клас оновленої української школи. Вже готовий проект державного стандарту початкової освіти, він вже висить на сайті Міністерства освіти і науки на громадському обговоренні. Його ще має затвердити Кабмін, але вже зараз 100 шкіл по всій Україні, тобто по чотири школи в кожній області, в режимі експерименту пілотують викладання за цим новим державним стандартом в перших класах. А з наступного року цей досвід буде поширений на всю Україну.
Закон гарантує, що дошкільна та початкова освіта може бути повністю мовою нацменшин з одночасним вивченням державної мови
Анастасія Багаліка: Які практичні речі можна буде побачити у вересні 2018-го року?
Іванна Коберник: Закон визначає правило територіальної доступності для всіх дітей і рівність початкової освіти. Це означає, що не повинно бути відбору в перший клас, адже ми знаємо, який невиправданий стрес переживають шестирічні діти, коли в багатьох школах це абсолютна норма – складати іспити в перший клас. В 6 років ще немає таких спеціальних талантів, крім спортивних і музичних, щоб вони проходили перевірку чи ранній відбір.
Анастасія Багаліка: Тобто це буде принцип належності за місцем проживання?
Іванна Коберник: Територіальної доступності.
Анастасія Багаліка: Які зміни будуть ще? В минулому році дуже активно говорили про відсутність червоної пасти, про відсутність домашніх завдань, але все це в школі залишилось. Чи зміниться це законом про освіту? В нас в першому класі минулого року дійшло до скандалу – батьки вимагали червоної пасти.
Іванна Коберник: Так само батьки вимагають оцінки в першому класі, вимагають щоденник, домашні завдання, які заборонені і яких не повинно бути в першому класі.
Вже з наступного 2018-го року українські діти підуть в перший клас оновленої української школи
Анастасія Багаліка: Чи закон дасть гарантію тим батькам, які проти, що їхнє право пріоритетніше?
Іванна Коберник: На жаль, подібна думка батьків пов’язана зі стереотипом – «мене вчили, і все нормально, виріс нормальної людиною». Якщо такі речі забороняти, то вони викликатимусь бажання робити все таємно. Ви ж не хочете, щоб вони заводили два зошити, де в одному будуть ставити оцінки, а в іншому – ні. Ми маємо себе не обманювати. Якщо ми це пропишемо в законі, то яке має бути покарання за його порушення?
Ні, якщо ми говоримо про те, що в школу має прийти демократія і педагогіка партнерства, то ми не можемо це насадити тоталітарними методами. Не треба себе обманювати, це просто викличе супротив, що напевне, це було щось хороше, раз нас так змушують і принижують.
Щоб ці зміни відчули першокласники та інші школярі, їх мають відчути вчителі. Я дуже сподіваюся, що вони прочитають цей закон, і побачать, наскільки більше вони матимуть академічної свободи. Що більше не буде однієї канонічної програми – тільки такого розподілу годин і тільки такого правопорядку. А буде стандарт, який буде написаний в тих знаннях, вміннях і навичках, яких має досягти дитина.
Найбільша відмінність української школи буде в тому, що вчитель зобов’язаний відповісти на кожне питання дитини – «навіщо я це вчу?»
Цей закон виділяє компетентності, яким має навчити українська школа. І це відрізняється від простого накопичення знань. Які компетенції законодавці заклали в цей закон? Вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною мовою та однією з іноземних мов, математична компетентність, компетентність в галузі природничих наук, в галузі техніки і технології, інноваційність, інформаційна комунікаційність, навчання впродовж життя громадянській та соціальній компетенції, культурна компетентність, підприємливість та фінансова грамотність.
Так само ці компетенції об’єднуватимуть на вміння. Це читання з розумінням, а не на час, як це було раніше, вміння висловлювати свою думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтувати свою позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати своїми емоціями.
Тобто цей закон змінює ідеологію того, що має відбуватися в школі і в освіті. Це вимагає іншого наповнення уроків, це вимагає інших підручників, це дає можливість інтегрувати предмети, і ми можемо говорити на уроці математики не тільки про математику.
Найбільша відмінність української школи буде в тому, що вчитель зобов’язаний відповісти на кожне питання дитини – «навіщо я це вчу?». Тому що він буде зобов’язаний навчити дитину використовувати ці здобуті знання, навички і ставлення на практиці.
