Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (17.3MB) | Репост
Про це поговоримо з Олександром Водянніковим, керівником відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Лариса Денисенко: Хотілося б почути вашу думку стосовно стратегічності та нагальності цього документу та на що він впливатиме?
Олександр Водянніков: Тоді потрібно почати з конституційних змін, які були прийняті минулого року, коли Конституційний Суд був виведений із системи судочинства і поставлений над всіма трьома гілками влади. Конституційний Суд — це не суд, це такий арбітр, який має захищати Конституцію, це його головна функція.
Зміни прийняті, але законопроект, який би їх регламентував на рівень закону і запровадив конституційну скаргу, тобто відкрив би двері КС для звичайний громадян, ніяк не ухватиться, і ми вже рік спостерігаємо за цією сагою.
Нарешті вчора законопроект був внесений до Верховної Ради. Як передбачалося, Верховна Рада схвалить цей законопроект в першому читанні і в цілому, щоб запустити механізм конституційної скарги в Україні. Але не так сталося, як гадалося — на скорочену процедуру не вистачило голосів, і законопроект був прийнятий лише в першому читанні. Це означає, що попереду друге читання, а в проміжку між першим і другим читанням можуть бути внесені якісь правки та зміни.
Ірина Славінська: Чи лунали вже зауваження до цього закону і які мають бути враховані при другому читанні?
Олександр Водянніков: Ні, на цьому етапі поправок не може бути по регламенту, вони можуть бути при підготовці до другого читання.
Лариса Денисенко: Чи можна назвати те, що закон не прийняли в цілому, блокуванням інституту Конституційного Суду в тій редакції, в якій він прописаний в законопроекті наразі?
Олександр Водянніков: Виглядає так, що дійсно Конституційний Суд є заручником політичного процесу в парламенті. Тому що головні аргументи проти — це те, що посилюється вплив президента на КС, що процедура добору суддів КС не досить якісна тощо. Але за всіма тими дискурсами забувається, що і досі не відкриті двері людям, яким гарантовано право звернення зі скаргою до Конституційного Суду. Наразі вони не можуть скористатися цим правом, адже Конституція передбачає, що реалізація цього права має відбуватися в порядку, визначеному законом.
Крім того, Конституційний Суд зараз складається з 13-ти суддів, на початку червня у двох суддів закінчився термін повноважень, і зараз ніхто не може доповнити вакансії в цьому суді — ні парламент, ні президент, ні суддівська влада, адже Конституція передбачає конкурсний добір. І поки не буде прийнятий закон, жодна з трьох гілок влади не може делегувати свої кандидатури до КС. Це означає, що криза Конституційного Суду продовжуватиметься. До речі, для люстрації з початку року КС схвалив нуль рішень.
Лариса Денисенко: Наскільки справедливий аргумент, що президент посилить свій контроль над Конституційним Судом?
Олександр Водянніков: Мені важко зрозуміти, в чому полягає основа цього аргументу, що посилиться влада президента. Згідно Конституції шість суддів призначається президентом, шість — парламентом, шість — судовою владою. Всі ці призначення мають відбуватися відповідно до конкурсу. Яким чином посилюється вплив на КС, мені незрозуміло. Можливо, мається на увазі, що зараз коаліція в парламенті пропрезидентська. І оскільки зараз є дві парламентські вакансії до КС, то коаліція, можливо, їх дорахує за президентською квотою. Але це ніяк не стосується закону.
Лариса Денисенко: Чи встигнуть це законопроект процедурно підготувати до голосування до того, як Верховна Рада піде на канікули?
Олександр Водянніков: Процедурно можуть встигнути, але тут питання більше полягає в тому, чи будуть голоси на прийняття законопроекту в другому читанні.
Ірина Славінська: Які норми та пропозиції викликали супротив тих, хто за нього не голосував?
Олександр Водянніков: Два головних аргументи — процедура добору суддів і питання виборів омбудсмена.
Ірина Славінська: Як так сталося, що в законі про Конституційний Суд є пункти, які стосуються Уповноваженого з прав людини?
Олександр Водянніков: Тут скоріш питання до того, яка більшість для прийняття певного законопроекту. Наприклад, дуже незрозумілим для мене було поява в законі України про Вищу раду правосуддя положення по пенітенціарних слідчих. Наскільки я розумію, це була вимога партнерів по коаліції щодо підтримки цього закону.
Що стосується омбудсмена, тут не все так однозначно. Згідно закону про регламент Верховної Ради України, питання вибору омбудсмена і питання вибору суддів КС знаходяться в одній статті — № 216. Оскільки змінюється процедура, то виникає необхідність внести зміни до регламенту саме в положенні, яке стосується як виборів омбудсмена, так і виборів суддів КС. Тобто з юридичної точки зору підстави для змін процедури виборів омбудсмена є, тому що обидві процедури в одному положенні.
Лариса Денисенко: Якщо цей законопроект не буде в порядку денного останнього тижня перед канікулами, яка його буде подальша доля?
Олександр Водянніков: Цей законопроект автоматично потрапляє до порядку денного наступної сесії, і, якщо парламент не повернеться до цього питання на останньому пленарному тижні цього літа, то наступний розгляд відбудеться восени.
