Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (25.0MB) | Репост
Олена Терещенко-Єскіна в своєму останньому пості на Фейсбук зробила припущення, що за цим підпалом може стояти Супруненко, зять колишнього мера Києва Черновецького.
«Це те, що нам повідомив один з проектантів Володимир Дьомін, і сказав, що він розробляв перший проект в 2008-му році із залишенням фасадів, а потім при зміні власників саме Супруненко став вимагати від нього, щоб етажність була збільшена. Дьомін відмовився від співпраці. Наразі він стверджує, що саме Супруненко контролює цей будинок.
Але я хочу сказати, що як перший проект, так і другий, і як будь-який проект на цьому місці, є абсолютно протиправним. Тому що є закон України про охорону культурної спадщини, і це унікальний київський будинок на Хрещатику 1874-го року побудови відомого київського архітектора Ніколаєва, який його проектував у якості готелю «Кане». Це культове місце для киян, де зупинялися і Врубель після того, як закінчив розпис Кирилівської церкви, де до 1918-го року була резиденція гетьмана Павла Скоропадського, і у цей час це був будинок справжніх політичних подій української держави. Цей будинок є також унікальним елементом історичної фонової забудови єдиного кварталу на Хрещатику, який зберігся з дореволюційних часів без змін у своєму первинному стані.
Тому ми маємо докласти зараз всіх зусиль для того, щоб будинок був відреставрований з відновленням втрачених внаслідок пожежі елементів», – розповідає Олена Терещенко-Єскіна.
Вона зауважує, що земельна ділянка під цією забудовою не могла відчужуватися без дозволю Верховної Ради України відповідно до чинного законодавства. А Верховна Рада України, за її словами, з 1991 року таких дозволів не видавала. «Це говорить про те, що можна повернути і землю, і будівлю у комунальну або державну власність».
Також Олена Терещенко-Єскіна обурюєтеся тим, що цю пам’ятку частково позбавили охоронного статусу, незважаючи на те, що в 2009-му році вона була офіційно занесена до державного реєстру, що дає гарантії недоторканості.
«Є в нас науково-дослідний відділ пам’ятко-охоронних досліджень при Мнікульті, яким керувала на той час пані Сердюк, який розробив паралельний паспорт, і залишив охоронний статус лише на декоративне оформлення другого та третього поверху. Яким чином позбавлялась частина будинку охоронного статусу, невідомо. І в 2008-му році з’явився проект, який розробляла компанія Миколи Дьоміна, це було збільшення висоти до дев’яти поверхів із залишенням елементів фасаду.
Потім з’явився новий проект, який ще збільшив висотність, вже не залишаючи фасадів. За проектом, висотою ця будівля мала би бути 55 метрів з величезним шпилем і паркінгом. Куди можна там втулити паркінг серед історичного кварталу, не пошкодивши інші будівлі, я навіть не здогадуюсь», – говорить екс-депутатка Київради.
За її словами, правоохоронні органи нарешті мають почати розслідування цієї справи.
Повну розмову можна прослухати в доданому звуковому файлі.
