Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (7.5MB) | Репост
basarab.jpg
Михайло БасарабАвторські права: «Громадське радіо»
Дмитро Тузов: Чи можна назвати український сніданок Пінчука скандальним?
Михайло Басараб: Навряд чи це буде звичний сніданок. Я б його, можливо, не назвав скандальним, хоча те, що зробив Пінчук в останні тижні справді можна назвати скандальними подіями.
Дмитро Тузов: А якщо уявити, що цей план, який, до речі, звучав не лише у Віктора Пінчука, — це певне зондування суспільних настроїв, що показала реакція в Україні?
Михайло Басараб: Мені здається, що реакція була здоровою, за винятком буквально кількох експертів, яких я можу порахувати на пальцях однієї руки. Загалом це була критична реакція багатьох експертів, політиків. Пінчук володіє цілим медіахолдингом, політикам з такими людьми не прийнято сваритись. Але багато хто наважився на серйозну критикувати, на цьогорічному сніданку не буде багатьох відомих політиків. Вчора, зокрема, відмовилась Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка вважається креатурою Пінчука.
Фактично реакція на публікації Пінчука засвідчила, що в Україні достатньо серйозне лобі або середовище експертів, журналістів, які будуть чинити серйозний спротив будь-яким планам капітуляції в Україні.
Дмитро Тузов: Якщо взагалі говорити про нинішній Давос, ми знаємо що ряд політиків відмовились від участі: це і прем’єр-міністр Канади Трюдо, і французький президент Олланд, і канцлер Німеччини пані Меркель. Що це означає — занепадає така ідея неформальних консультацій на найвищому рівні?
Михайло Басараб: Це позаурядове зібрання, тому участь не є обов’язковою, це не є порушенням протоколу не взяти в ньому участь.
Дмитро Тузов: Але це є показовим?
Михайло Басараб: Так, безумовно. Форум триває давно, це один з найавторитетніших майданчиків у світі. Якщо коротко, мені здається, це свідчить про боязнь політиків, лідерів держав відверто говорити і відповідати на дуже незручні запитання. Мені здається, пані Меркель буде дуже дискомфортно, після всього, що відбулось у її стосунках з Трампом, відповідати на питання щодо майбутньої політики і Німеччини, і Європейського Союзу щодо Сполучених Штатів Америки. Тому, по-перше, це боязнь і неготовність відповідати на ці питання.
Як на мене, у лідерів європейських держав сьогодні немає чіткого розуміння того, яким буде Трамп, якою відповідно буде політика Європейського Союзу і окремих європейських держав щодо Америки. Тобто всі зависли у такому очікуванні — інавгурація буде за кілька днів, якими будуть перші кроки Трампа.
Дмитро Тузов: Не бачення уяви того як продовжувати діалог і відповідати на ті самі виклики — це теж не найкраща характеристика, в тому числі і для європейьких лідерів?
Михайло Басараб: Безумовно, що лідери на те і лідери, що вони мають бути готовими відповідати на такі запитання. Передусім від них чекають певної позиції, лінії, тактики, стратегії, а з цим є проблеми. Це якраз свідчить про глибину тієї ями, в якій перебувають західні політичні еліти.
Дмитро Тузов: Російський лідер цим користується, як ви вважаєте?
Михайло Басараб: Так, звичайно. Мало того, мені здається, що російський лідер зі всіма наявними у нього можливостями поглиблює цю яму, всіляко сприяє, аби ця криза загострилась.
Наталя Соколенко: Яка є здорова відповідь цьому?
Михайло Басараб: Політична воля лідерів держав, у яких є можливість тиснути на Путіна і впливати на його агресивну зовнішню політику. Це однозначно загроза № 1 для світу у 2017 році.
Be the first to comment on "Чому Меркель і Олланд не поїхали у Давос?"