Мі-Дієз

Музика машин сто років тому і тепер (спецвипуск)

Футуризм як напрям мистецтва і музики зокрема з’явився майже сто років тому, але спроби віднайти «звучання майбутнього» не припинилися й досьогодні. У цьому спецвипуску ми порівнюємо непорівнюване. В гостях у Люби Морозової електронний композитор Андрій Кириченко, керівник фестивалю Nextsound і куратор музичної програми на цьогорічному Книжковому Арсеналі. У відповідь на «класичні футуристичні» композиції у виконанні симфонічних оркестрів, пропоновані Морозовою, Кириченко відповідає сучасними електронними творами.

Георгій Свірідов. «Время, вперед!» Большой симфонический оркестр им. Петра Чайковского Московского радио, дир. Владимир Федосеев 4:43
Mark Fell & Gábor Lázár. «Untitled 10» (з альбому The Neurobiology Of Moral Decision Making)
Олександр Мосолов. «Завод. Музыка машин» (фрагмент из балету «Сталь»). Rundfunk-Sinfonieorchester Berlin, диригент Johannes Kalitzke 3:22
Emptyset. Armature 4:12
Сергій Прокоф’єв. «Фабрика» (фрагмент з сюїти до балету «Стальной скок», Op. 41). Симфонічний оркестр Міністерства культури УРСР, диригент Геннадій Рождєствєнскій 3:10
Ben Frost. «Threshold of faith» 6:34
Ейтор Вілла-Лобос. «Bachianas Brasileiras» No. 2: IV. Tocata Un Poco Moderato (O Trenzinho Do Caipira). Orchestre National de la Radiodiffusion Française, диригент Heitor Villa-Lobos 4:09
Autechre. violvoic 15:01

Більше...

Донбаський вундеркінд налякав парижан своєю музикою

Закінчуємо огляд 10-х років XX століття із творчістю Сергія Прокоф’єва. 

Сергій Прокоф’єв. Симфонія №1 «Класична». Частина І. Філадельфійський оркестр. Диригент – Юджин Орманді.
Сергій Прокоф’єв. Соната для фортепіано №2. Частина ІІІ. Анданте. Фортепіано – Фредді Кемпф.
Сергій Прокоф’єв. Казка про блазня. Частина І. Блазень зі своєю Блазнихою. Частина V. В спальні у купця. Большой симфонічний оркестр радіо і телебачення. Диригент – Геннадій Рождєствєнскій.
Сергій Прокоф’єв. Сюїта з опери «Любов до трьох апельсинів». Частина ІІІ. Марш. Частина VI. Фуете. Філадельфійський оркестр. Диригент – Юджин Орманді.
Сергій Прокоф’єв. Концерт для фортепіано з оркестром №3. Частина ІІІ. Філармонічний оркестр Бергена. Диригент – Ендрю Літтон. Фортепіано – Фредді Кемпф.


Хто крав музику у Стравінського?

Френк Заппа. In-A-Gadda-Stravinsky. Запис 1984 року
Богуслав Мартіну. On Tourne! Чеський філармонічний оркестр. Диригент – Крістофер Хогвуд. Запис 2003 року
Сільвестре Ревуельтас. Ніч майя. І частина. Молодіжний оркестр Венесуели імені СІмона Болівара. Диригент – Густаво Дудамель. Запис 2010 року
Олів’є Мессіан. Турангаліла-симфонія. Частина V – «Кривава радість зірок». City of Birmingham Symphony Orchestra. Диригент – Саймон Реттл. Запис 1987 року
Стів Райх. Музика для 18 музикантів. Стів Райх та музиканти. Запис 1978 року
Томас Адес. Опера «Припудри її обличчя». Almedia Ensemble. Диригент – Томас Адес. Запис 1998 року


Від якої музики Фройд би плакав?

У другій частині розмови Люби Морозової та Євгена Громова про музику 10-х років XX століття йдеться про дивні сюжети творів австрійця Альбана Берґа, угорця Бели Бартока і француза Едгара Вареза — сюжети, від хворобливої фантастичності яких мав би заплакати сам Зигмунд Фройд. Для цих болісних сюжетів потрібна була і нова, особливо болісна музика, жахлива і прекрасна водночас.

Що спільного між кінорежисером Стенлі Кубриком і Альбаном Бергом?
Чому в модерністських операх звучать поважні старовинні танці?
Чому на балет про зачарований мандарин не можна приводити дітей?
І як Едгар Варез Америку відкрив.

 

Альбан Берґ. Хоровод (з циклу “Три п’єси для оркестру”). BBC Symphony Orchestra, диригент – П’єр Булез. 5:34
Альбан Берґ. Воццек (фрагмент). Wiener Staatsopenchor, Wiener philharmoniker, диригент Christoph von Dohnany. 4:00
Бела Барток. Зачарований мандарин (фрагмент). New York Symphony Orchestra, диригент – П’єр Булез. 4:34
Едгар Варез. Ameriques. Concertgebau Orchestra, диригент Riccardo Chailly. 12:01


«Те, що в наших філармоніях вважають новою музикою, написано 100 років тому»

Новий випуск програми «Мі-дієз» присвячений академічній музиці першого десятиріччя ХХ століття. Поки довкола вирує Перша світова війна, музика втрачає монументальність, набуває легших інтонацій, але разом із тим позбавляється розважальності.

У творчості композиторів тих часів музикознавці Любові Морозовій знову допомагає розібратися піаніст Євген Громов.

У програмі ви дізнаєтеся:

Скільки триває найкоротший в історії симфонічний твір?
Що спільного у Арнольда Шенберга із Майклом Джексоном і моделями Victoria`s Secret?
Чому найвідоміший твір Ігоря Стравінського починався із довгих репетицій, але закінчився провалом?
Чи може весілля звучати електронно?
Чому Антон Веберн писав твори 3 роки, але весь його доробок можна прослухати за 3 години?

Треклист:

Антон фон Веберн. П’єса №4 (1911) з циклу П’ять п’єс для оркестру, тв.10 (1911/1913). Лондонський симфонічний оркестр. Диригент – П`єр Булез [00:25]
Арнольд Шенберґ «Місячний П`єро» (1912). Фрагменти: «Ніч», «Пісня повішеного», «Обезголовлювання». Івонн Мінтон, сопрано. Диригент – П`єр Булез [08:04]
Ігор Стравінський «Весна священна» (1910 /1913). Частина II «Велика жертва» (фрагмент): Дійство старців — праотців; Великий священний танець (Обраниця). Клівлендський симфонічний оркестр. Диригент – П’єр Булез [08:44]
Ігор Стравінський «Весіллячко» (1912/1923). Картина 2-а «У жениха» (фрагмент). Ансамбль Дмитра Покровского [04:40]
Антон Веберн. П’ять п’єс для оркестру, тв.10 (1911/1913). Лондонський симфонічний оркестр. Диригент – П`єр Булез [06:00]

Сидір Бузина для Громадського радіо


Чи має музика колір?

Новий випуск авторської програми музикознавиця Любов Морозова присвятила синестезії – явищу, коли через музику передається колір. Здатність розпізнавати його у звуках мали чимало видатних людей. Ісаак Ньютон, Мерилін Монро, Вінсент Ван Гог – всі вони були синестетиками.

Свій відтінок мають як твори класичних композиторів, так і відомий хіт «Happy» американського R`n`B-співака Фарелла Вільямса. Втім, сучасну музику залишимо іншим, а самі зануримося в минуле.

У цьому випуску програми «Мі-дієз» ви дізнаєтеся:

Чому Ференц Ліст просив музикантів грати свої твори «трохи блакитніше»?
Як Олександр Скрябін заховав світловий рядок у поемі «Прометей»?
Чому Мікалоюса Чюрльоніса корисно ставити дітям?
Яким чином Олів`є Мессіан відтворював кольорові вітражі звуками?
Як синестезія допомогла Дьордю Лігеті згадати дитинство?

Треклист:

Вадим Холоденко. Блукаючі вогні. 2008 рік. (Ференц Ліст) [04:58]
Володимир Ашкеназі. Темне полум`я. 1914 рік. Запис 2014 року. (Олександр Скрябін) [06:06]
Литовський національний симфонічний оркестр. Диригент – Гінтерас Зюнкевічюс. У лісі. 1901 рік. Запис 2000 року. (Мікалоюс Чюрльоніс) [09:25]
Дженніфер Бейт. Язики полум`я. 1950 рік. Запис 1980 року. (Олів`є Мессіан) [04:38]
Віденський філармонічний оркестр. Диригент – Клаудіо Абадо. Лонтано. 1967 рік. Запис 1988 року. (Дьордь Лігеті) [14:00]

Cидір Бузина для Громадського радіо