Корінці

Як звучить Африка?

Ведучий «Корінців» робить огляд найцікавіших музикантів сучасної Африки. Всі вони потрапили до проекту «Fonko» – спільної стрічки від режисерів із Швеції та Німеччини, яку можна буде переглянути на фестивалі «86» у Славутичі 9-13 травня.

У програмі ви також дізнаєтеся:

Як у Гані з`явився електропоп?
Що таке ангольський реп?
Що спільного має місцева «королівна-вампірка» із екс-президентом США Бараком Обамою?
Яким повинен бути африканський хіп-хоп, аби про нього написало британське видання The Guardian?

Треклист:

Yuri da Cunha — Atchu Tchutcha [5:40]
Cabo Snoop — Windeck (Original Version) [03:30]
Batida — Puxa [03:51]
Batida — Tribalismo [4:22]
MCK — Histórica Trágica (Bónus) [3:48]
Tony Amado e os seus Mutchatchos — O Rei do Kuduro [5:01]
Fela Kuti — Viva Nigeria [3:45]
Dog Murras — Kamussekele [5:00]
Djeff Afrozila — Mwangolé [6:27]
Teta Lando — Angolé [4:52]
Bryte — Nadia Number [2:54]
Sister Deborah — Uncle Obama [4:00]

Сидір Бузина для Громадського радіо

Більше...

Garmarna: фольк-рок від шведського пекельного пса

Якось троє шведських музикантів почули в театрі старовинні етнічні мелодії, що надихнуло їх на створення гурту. Назву Garmarna вони обрали на честь міфічного чотириокого собаки, який охороняє Хельгейм – світ мертвих у скандинавській міфології.

Згодом до Garmarna приєднався барабанник. У таком складі в 1992 році гурт записав перший міні-альбом. Після цього ще однією постійною учасницею колективу стала вокалістка Емма Херделін.

На батьківщині Garmarna є визнаним гуртом, що має в послужному списку дві статуетки «скандинавської Греммі». Однак наприкінці 90-х музиканти починають експансію до країн Європи та США. У 1997-му вони беруть участь у шведському нацвідборі на «Євробачення», де посідають лише восьме місце. Після невдачі на конкурсі Garmarna захоплюються модною на той час культурою рейвів, а з тим беруть курс на експерименти з електронним звучанням.

У 2000-х Garmarna зробили затяжну паузу в творчості. До написання нових пісень музиканти повернулися лише в 2015-му. Нині вони стверджують, що їхня сага продовжується.

Треклист:

Garmarna – Vanner och Frander [04:28]

Garmarna – Lill-Mats Polska [03:38]

Garmarna – Straffad Moder & Dotter [04:03]

Garmarna – Garmgny (Garm`s Bark) [03:38]

Garmarna – Den Bortsalda [04:21]

Garmarna – Hilla Lilla [06:19]

Garmarna – Euchari [04:21]

Garmarna – Viridissima Virga [04:42]

Garmarna – Fonsterspoken [04:04]

Сидір Бузина для Громадського радіо


Salif Keita: ікона афропопу, королівський нащадок, альбінос

Salif Keita народився у 1949 році в Малі. Протягом творчої кар`єри музикант випустив 20 альбомів. Втім, його шлях до успіху був тернистим.

Salif Keita хоч і був давнім нащадком засновника Малі Сундіати Кейти, але виріс у бідній родині. Хлопець народився альбіносом, через що став вигнанцем – у його рідному селищі це вважалося ознакою нещастя.

Від 1967 року Salif Keita співає у нічних клубах. У 1973-му він стає учасником гурту Les Ambassadeurs, з яким здобуває перше визнання. Однак вже на початку 1980-х музикант перебирається до Парижа, де вдало починає сольну кар`єру.

Туга за рідним все ж змушує Salif Keita повернутися до Африки. У 1990-х він відкриває на батьківщині власну студію звукозапису, де працює й досі.

Чимало своїх пісень Salif Keita присвятив проблемі альбіносів. Один з його найновіших альбомів, що вийшов в 2009 році, повністю стосується цієї теми.

Треклист:

Salif Keita – Kuma
Salif Keita – Sina
Salif Keita – Folon
Salif Keita – Papa
Salif Keita – La Difference
Salif Keita feat. Richard Bona – Kalabancoro
Salif Keita feat. Cesaria Evora – Yamore

Сидір Бузина для Громадського радіо


Що слухати до Великодня?

Павло Нечитайло радить послухати найцікавішу музику із різних країн світу, приурочену до Великодня.

Хор Почаївської Лаври та сербська гаївка. Пісні Ефіопської православної церкви та піснеспіви Індостану. Музичний фольклор у релігійних традиціях Вірменії та Грузії. Все це ви почуєте протягом години у новому випуску програми «Корінці».

Смачної паски і гарного Великодня!

Треклист:

Братський хор Почаївської Лаври – Воскресение Христово [03:18]

Gregorian Choir – Si Consurrexistis Cum Christo [03:48]

Пирг – Христос Воскресе [04:28]

Ethiopian Tewahedo Orthodox Church – Hosanna [03:15]

Катерина Бакун – Вже Христос [02:14]

Njan Thottakkaaren Thannil – Oh-Mariyame [03:43]

Harlem Gospel Choir – Oh, Happy Day [02:44]

Coptic Children Baptism Choir – Easter Song [03:26]

St. Vartan Armenian Cathedral – Easter Messa [02:32]

Мдзлевари – Кристе агдсга [03:13]

Kings College Choir – Jesus Christ Is Risen Today [02:45]

Valaam – Christ Is Risen [02:12]

Сидір Бузина для Громадського радіо


Duplain: чи буває шансон французьким?

Duplain є одним із найбільш недооцінених музичних колективів Франції, та й в інтернеті інформації про нього досі обмаль. Із піснями музикантів автора програми «Корінці» познайомив Юрко Зелений. Пізніше Павлу Нечитайлу вдалося взяти інтерв`ю в Duplain для однієї зі столичних радіостанцій, а відтак дізнатися про гурт трохи більше.

Як виявилося, музиканти базуються в Марселі і виконують пісні окситанською мовою, якою написано більшість творів французьких трубадурів. Композиції Duplain присвячені звичайним побутовим темам і явищам: марсельському порту, пролетарям півдня Франції та навіть ватажку місцевих повстанців.

Після 2005-го учасники Duplain розбіглися сольними проектами, але 10 років потому, – у 2015-му, – знову зібралися разом. За цей час музиканти випустили лише три студійні альбоми.

Треклист:

Duplain – Camina

Duplain – Diga Janeta

Duplain – Le Vivant

Сидір Бузина для Громадського радіо


Улюблений гурт Джонні Деппа присвятив пісню румунському диктатору

Історія Taraf de Haїdouks бере початок у 1989 році, в останні дні правління диктатора Ніколае Чаушеску. Нині гурт називають одним із найбільш значущих у Румунії та на теренах пострадянської Європи.

Музиканти відзначилися популяризацією хори (румуно-молдавського танцювального стандарту) та грою балканської музики з використанням цимбал. Довгий час лідером Taraf de Haїdouks був Ніколае Неакшу – скрипаль-віртуоз і співак, який покинув цей світ у 2002 році.

Taraf de Haїdouks вдалося закохати в свою музику навіть Джонні Деппа. Голівудський актор знявся з музикантами у стрічці «Людина, яка плакала». А німецький діджей Shantel Bucovina Club зробив ремікс на одну з пісень колективу. Попри світову популярність музиканти досі живуть у рідному селі Кледжані, що у горах Валахії.

Треклист:

Taraf de Haїdouks – Хора

Taraf de Haїdouks feat. Shantel Bucovina Club – Carolina

Taraf de Haїdouks – Зелений листочок

Сидір Бузина для Громадського радіо