Цією людиною був Альберт Ейнштейн

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (37.6MB) | Репост

Ведучі – Міріам Драгіна і Олена Скирта.

29-30 квітня 2017 року в чотирьох містах України та багатьох містах світу відбувся NASA Space Apps Challenge. В Києві до події приєдналося більше 200 учасників. 

В студії співорганізатори заходу, Андрій Музиченко та Андрій Бігунов.

Міріам Драгіна: Розкажіть детальніше про структуру події цього року?

Андрій Музиченко: Пітч проекту має тривати три хвилини із презентаціями. Перед тим буде тренінг для груп, на якому допоможемо структурувати презентації, за 240 секунд спробуємо донести ідеї. До складу журі входить 5-6 людей, вони оцінюють пітч за критеріями: наскільки цікава ідея, наскільки вона може бути реалізована, наскільки гарно, ємко, динамічно подано інформацію. Втім оцінка журі завжди достатньо суб’єктивна.

Міріам Драгіна: А як саме проходили етапи підготовки хакатону? 

Андрій Музиченко: За тиждень до Хакатону було проведено Буткемп, – подія, на якій було представлено модель роботи та напрямки, за якими доведеться готувати проекти і захищати їх. І навіть почали формуватися базові команди. 

Олена Скирта: Чому взагалі виникла ця подія в Києві? 

Андрій Музиченко: Ідея була в тому, аби “притулити” громадськість до космосу. Україна має великий потенціал із точки зору космосу та технологій. А подій відбувається недостатньо. І ціль Хакатону досить амбіційна – змінити світ на краще, вона стосується майже всіх сфер діяльності людини. Тому для події було піднято великий шар різних професіналів та створено платформу, на якій відбулося багато заходів і після Хакатону також. Для нас це волонтерська діяльність, націлена на розвиток технологій заради покращення життя людини. 

Андрій Бігунов: Ідея виникла в мене, тривалй час цікавлюся NASA, супутниками і таким іншим. Деякий час працював над тим, аби розвивати напрямок. Наприклад є програма Aris, в якій радіоаматори допомагають дітям та студентам зв’язатися із космічною станцією. Діти готують питання, а потім вживу ставлять їх космонавтам. Із початку 2012 року було проведено чотири події. 
Хочу також додати – Nasa Space Apps Challenge – не айтішний марафон. В ньому беруть участь не лише розробники програмного забезпечення, а також мейкери, люди, які можуть цікаво презентувати ідею, діти, безліч спікерів.

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (43.2MB) | Репост

Сергій Сегеда – єдиний в Україні доктор історичних наук за двома спеціальностями – антропологія та етнологія.

«Антропологія – наука про людину. Це не зовсім вдалий термін, тому що наука про людину це начебто все. Йдеться про повний комплекс гуманітарних знань. Так її трактують у країнах західної Європи і США. Там антропологія – це фізична антропологія та розділ археологічної науки, який у нас називають історією первісного суспільства, психологія давніх суспільств, етнологія, соціологія. Загалом йдеться про походження людини. В Україні антропологія сприймається, як антропологія фізична, тому що так склалися традиції науки.

Єдиний можливий шлях вивчення проблеми етногенезу через генетику. Хоча зараз ми говоримо про питання антропології. Нещодавно в Україні співробітниця університету ім. Каразіна, доцент кафедри генетика Ольга Утевська захистила докторську дисертацію, яка стосується генофонду українців і регіональних відмінностей. Виявилося, що своє наукове антропологічне життя я прожив недаремно, тому що антропологічні дані підтвердили генетики. Тобто генетика довела те, що давно знала антропологія.

Методи генетичної науки дозволяють вирахувати відсоток землеробських груп і порівняти його з мисливським. Союз двох наук може дати надзвичайно цікавий результат».

Далі слухайте у випуску.

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (38.9MB) | Репост

Леонід Каденюк: Сьогодні 56-та річниця від дня першого запуску людини в космос. Я хотів би привітати слухачів із всесвітнім Днем авіації та космонавтики. Так офіційно називається цей день. Для України він також називається Днем працівників ракетно-космічної галузі. Добре, що ця галузь є. Хочу побажати їм здоров’я, успіхів в непростій роботі. Подякувати за те, що вони працюють, не дивлячись на проблеми, галузь працює не завдяки, а всупереч обставинам, в яких не лише галузь, а і вся держава. Молоді у галузі працює багато, вона талановита, висуває багато ідей в напрямку розвитку. Є вагома надія, що галузь буде розвиватися. 

Міріам Драгіна: Ви залишаєтеся єдиним українцем, який в період незалежності побував в космосі. Чи є в нас шанс також туди потрапити? Готуєте молодь?

Леонід Каденюк: По-перше, зараз немає потреби готувати космонавтів, тому що немає програми пілотованої космонавтики. Але те, що українці брали участь з самого початку – інженери, конструктори, генеральні конструктори, це факт. Був такий генерал Засядько, який відпрацьовував ракетне озброєння в Московській державі. Потім генеральні конструктори колишнього Радянського союзу також працювали у галузі, наприклад, Сергій Павлович Корольов, який народився в Житомирі, не просто народився, володів українською мовою, по паспорту був українець. Павло Романович Попович розповідав мені, як Корольов досить часто під час зустрічі просив: “Давай порозмовляємо українською”.

Потім Корольова змінив Глушко Валентин Петрович – одесит. Генеральний конструктор багаторазового космічного корабля Буран Лозина-Лозинський – українець з Кировоградщини. Янгель – генеральний конструктор – це вже бойових ракет. Челомей – генеральний конструктор орбітальних станцій “Салют”, колись були такі. Також він був генеральним конструткором ракетоносія “Протон”, зараз росіяни користуються цією ракетою, запускають важкі об’єкти на орбіту.

Тобто українці зробили дуже багато. І роблять. Переконаний в тому, що і надалі будемо працювати. Але при одній умові, що держава змінить своє ставлення до галузі і людей, які в ній працюють.

Хотів би нагадати про фінансування галузі на 2017 рік: аж 29 мілліонів гривень. Якщо звернути увагу на США – на НАСА – їх бюджет біля 20 мілліардів доларів на рік. Тут треба наголосити, що кризи зараз зазнають всі держави, але в жодній космічній державі не зменшується фінансування космічної галузі так, як це відбувається в Україні. 

Далі слухайте подкаст, натисніть синій трикутник у правому верхньому куті сторінки.