Банда бандуристів у студії ГР: Шевченко і «Jingle Bells» українською

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (19.3MB) | Репост

Оксана Боровець, арт-директор проекту «Bandura Style», та бандуристи Сергій Потієнко, Володимир Вікарчук, Данило Носко, Ярослав Великий та Юрій Миронець грають на кобзі у студії «Громадського радіо».

Ірина Сампан: «Bandura Style» — це проект для підняття іміджу бандури. Що для цього ви робите особисто?

Оксана Боровець: В першу чергу ми намагаємося розвінчувати міфи про те, що бандура створена лише для дум, козацьких та повстанських пісень. Безумовно, на ній це чудово виконувати, але зокрема гурт «Шпилясті кобзарі» і всі учасники, які входять до проекту, грають на ній все, що можна грати, зокрема джаз, рок, електро, реггі, дапстеп, тобто все, що завгодно.

Ірина Сампан: А люди хочуть слухати бандуру?    

Оксана Боровець: Судячи з того, що на останній концерт «Шпилястих кобзарів» у Будинку вчителя люди «випадали» з балконів, то так, хочуть слухати.

Андрій Куликов: Є проект «Bandura Style». А ви ті самі «Шпилясті кобзарі»?

Володимир Вікарчук: Виходить так, що в рамках проекту «Bandura Style» у нас сформувалась така бандурна банда однодумців і виник колектив «Шпилясті кобзарі».

Андрій Куликов: На одній з програм на телебаченні, коли вас спитали, що ж означає «шпилясті», ви відповіли, що це можна перекласти, як «прикольні».

Володимир Вікарчук: Так і є, — гострі, пришпилисті.

Андрій Куликов: У вас є українська версія відомої всім пісні «Jingle Bells». Хто робив переклад?

Володимир Вікарчук: Переклад робила Оксана Боровець, арт-директор проекту «Bandura Style».

Оксана Боровець: Це не зовсім переклад, це переспів. Коли я почала перекладати, я подумала, що для нас пісня про те, як весело падати на сніг і дивитися на жіночі ноги, мабуть, буде не зовсім різдвяною, хоча для нашого гурту такий варіант, безумовно, підійшов би.  Але оскільки наш проект хоче займатися музикою у жанрі, який ми визначили як «добра музика», то ми хотіли створити щось таке, що могли б співати і родини, і діти, і молоді люди, і люди старшого віку.

Ірина Сампан: Що ще є у репертуарі «доброї музики»?

Володимир Вікарчук: У нас є різні формати програм. Сьогодні ми завітали до вас з акустичним варіантом. В такому варіанті можуть існувати як народні, так і не зовсім народні пісні. Є варіант почути, як звучить бандура в електрохаусі спільно з «KIWI Project» та Ярославом Джусем. Таким чином ми, наприклад, виконали новий варіант «Щедрика». Нас і самих це качає.

Андрій Куликов: Якщо качає, то треба реп і хіп-хоп виконувати.

Володимир Вікарчук: Є в нас такі плани.

Оксана Боровець: Під кінець зими ми плануємо зробити нову презентацію української народної пісні «У неділю ранесенько».

Володимир Вікарчук: І там будуть елементи і реггі, і дапстепу, і репу, в тому числі.

Андрій Куликов: Хто вас навчав грі на бандурі?

Володимир Вікарчук: Ми вчились спочатку у кобзарському коледжі. Там і потоваришували.  

Андрій Куликов: Що для вас є мірилом популярності і відомості бандури?

Оксана Боровець: Мабуть, те, що нам пишуть дуже багато дітей, які вже або навчаються грі на бандурі, або хочуть навчатися і просять ноти.

Володимир Вікарчук: Не менш важливо ще те, на яких майданчиках і де звучить цей інструмент.

Андрій Куликов: А де вас можна послухати?

Оксана Боровець: 26 січня буде сольний концерт хлопців у Музеї Шевченка, де буде безкоштовний вхід. Час від часу ми робимо такі концерти, для того щоб люди могли послухати нашу музику.

Громадське Радіо

Подкасти радіомережі “Громадське радіо” (м. Київ та область – 70,4 МГц (УКХ); м. Волноваха – 66,05 МГц (УКХ) та 103,8 МГц (FM); м. Краматорськ – 103,2 МГц; м. Красноармійськ – 99,6 МГц; м. Старобільськ – 90,2 МГц; с. Широке – 101,8 МГц; смт. Біловодськ – 92,6 МГц; смт. Білолуцьк – 100 МГц; смт. Зоринівка – 103,7 МГц). Сайт: hromadske.radio

See author's posts