Articles by Finance.UA

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (76.9MB) | Репост

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведучі Юлія Бондар і Станіслав Дубко зібрали три інформаційних приводи для обговорення в основному блоці – “Головна тема”.

Подкаст ведучі почали з того, що обговорили Стратегію подолання бідності до 2020 року, затверджену Кабміном, і зійшлися на думці, що вона носить виключно декларативний характер і не підкріплена реальними можливостями держави.

Станіслав навів ряд цифр, які характеризують рівень життя в Україні в порівнянні з іншими країнами.

Далі ведучі порушили питання ефективності системи субсидії на жкг, а також про верифікацію соціальних виплат.

У висновку програми Юлія і Станіслав розібралися чому введення трирівневої пенсійної системи “випадає” з переліку пріоритетів держави. На даний момент щодо пенсійної реформи залишаються два основні моменти – підвищення пенсійного віку і скорочення списку професій, що дають право на достроковий вихід на пенсію. За цим дуже пильно стежить МВФ, тому що це є одним із структурних маяків, які Україна повинна, у вигляді законодавства, прийняти найближчим часом.

• Юлия Бондарь
• Станислав Дубко

Хронометраж: 1:23:57

Новини – 00:38
Головна тема – 8:42
Від зарплати до зарплати – 1:22:04

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (76.9MB) | Репост

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведучі Юлія Бондар і Станіслав Дубко зібрали три інформаційних приводи для обговорення в основному блоці – “Головна тема”.

Подкаст ведучі почали з того, що обговорили Стратегію подолання бідності до 2020 року, затверджену Кабміном, і зійшлися на думці, що вона носить виключно декларативний характер і не підкріплена реальними можливостями держави.

Станіслав навів ряд цифр, які характеризують рівень життя в Україні в порівнянні з іншими країнами.

Далі ведучі порушили питання ефективності системи субсидії на жкг, а також про верифікацію соціальних виплат.

У висновку програми Юлія і Станіслав розібралися чому введення трирівневої пенсійної системи “випадає” з переліку пріоритетів держави. На даний момент щодо пенсійної реформи залишаються два основні моменти – підвищення пенсійного віку і скорочення списку професій, що дають право на достроковий вихід на пенсію. За цим дуже пильно стежить МВФ, тому що це є одним із структурних маяків, які Україна повинна, у вигляді законодавства, прийняти найближчим часом.

• Юлия Бондарь
• Станислав Дубко

Хронометраж: 1:23:57

Новини – 00:38
Головна тема – 8:42
Від зарплати до зарплати – 1:22:04

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (33.2MB) | Репост

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведуча Юлія поспілкувалася з директором з управління ризиками в Україні, країнах СНД, Південно-Східній Європі компанії Visa Ларисою Макаровою на тему, як же убезпечити свою платіжну картку від зловмисників.

Раніше, Національний банк заявляв, що за 2015 рік за сумою збитків банки показали зростання втрат більше, ніж в два рази, в порівнянні з 2014 роком.

“Кількість шахрайських операцій, за якими відзначалися збитки, збільшилася на 24%”, – розповів раніше начальник відділу департаменту платіжних систем НБУ Володимир Харченко.

Лариса Макарова відзначає, що по картах Visa рівень шахрайських операцій за третій квартал 2015 року склав 0,7 базисних пункту. Для довідки: 1 базисний пункт – 1 цент шахрайства на 100 доларів легітимною операції. Якщо порівняти цей показник з сусідніми країнами СНД і Південно-Східної Європи, то Україна знаходиться на другому місці по мінімальному рівню шахрайства.

Але незважаючи на позитивні показники, рівень шахрайства то зростає, то знову падає. Зловмисники завжди на крок попереду банків і платіжних систем в тому числі. Найпоширенішим методом розкрадання коштів стала соціальна інженерія, – коли на телефон надходить дзвінок від шахраїв, які, найчастіше, представляються співробітниками банку, психологічним шляхом виманюють всі дані по карті і благополучно отримують гроші. Найчастіше жертвами такого злодійства стають люди пенсійного віку.

Лариса Макарова повідомила, що банк ніколи не телефонує своїм клієнтам і не розпитує інформацію, яка і без того відома фінансовій установі і зберігається в стінах вашого банку.

Яким же чином убезпечити свою платіжну карту? В першу чергу, потрібно обзавестися чіповими картками. Навіщо? Слухайте прямо зараз у свіжому випуску подкасту на порталі Finance.UA. Також ви дізнаєтеся, як завдяки системі 3D Secure здійснювати покупки в інтернеті практично з закритими очима.

Хронометраж: 36:17

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (33.2MB) | Репост

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведуча Юлія поспілкувалася з директором з управління ризиками в Україні, країн СНД, Південно-Східної Європи компанії Visa Ларисою Макаровою на тему, як убезпечити свою платіжну картку від зловмисників.

Раніше, Національний банк заявляв, що за 2015 рік за сумою збитків банки показали зростання втрат більше, ніж в два рази, в порівнянні з 2014 роком.

“Кількість шахрайських операцій, за якими відзначалися збитки, збільшилася на 24%”, – розповідає начальник відділу департаменту платіжних систем НБУ Володимир Харченко.

Лариса Макарова відзначає, що по картах Visa рівень шахрайських операцій в Україні за станом на третій квартал 2015 року склав 0,7 базисних пункту. Для довідки: 1 базисний пункт – 1 цент шахрайства на 100 доларів легітимною операції. Якщо порівняти цей показник з сусідніми країнами СНД і Південно-Східної Європи, то Україна знаходиться на другому місці по мінімальному рівню шахрайства після Білорусі.

Але незважаючи на позитивні показники рівень шахрайство то зростає, то знову падає. Зловмисники пильно стежать за розвитком індустрії безготівкових платежів і, звичайно ж, бажають скористатися будь-якою вразливістю. Самим поширений методом розкрадання коштів стала соціальна інженерія, – коли, наприклад, на телефон надходить дзвінок від шахраїв, які, найчастіше, представляються співробітниками банку, і впливають на людину, обманним шляхом виманюють всі дані по карті, і в кінцевому підсумку отримують доступ до грошам. Найчастіше жертвами такого злодійства стають люди пенсійного віку.

Лариса Макарова повідомила, що банк ніколи не дзвонить своїм клієнтам і не розпитує інформацію про платіжну картку. Більш того, є дані, наприклад СVV код, PIN-код, одноразовий пароль, отриманий на мобільний телефон і т.д., які відомі тільки власнику картки і не підлягають розголошенню третім сторонам ні за яких обставин. Якщо держатель особисто телефонує в банк, тоді проходить процес ідентифікації клієнта і оператор банку уточнить ПІБ, номер карти, адресні дані.

Яким же чином убезпечити свою платіжну карту? В першу чергу, потрібно обзавестися чіповими картками, навіщо? Слухайте прямо зараз у свіжому випуску подкасту на порталі Finance.UA. Там же ви дізнаєтеся, як завдяки системі 3D Secure безпечно здійснювати покупки в інтернеті практично закритими очима.

Хронометраж: 36:17

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (51.9MB) | Репост

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведучі Юлія Бондар і Станіслав Дубко спільно з заступником голови Національного банку Катериною Рожковою обговорили стан банківського сектора в Україні. Зокрема мова йшла про новий принцип поділу фінансових установ на групи: банки з державною часткою, приватні українські банки, які поділені за розмірами активів і банки з іноземним капіталом.

Катерина Рожкова зазначила, що нинішнє групування банків, в першу чергу, базується на типах структури власності. Крім того, більш детально мова пішла про подальшу долю державних банків. Ведучий Станіслав зазначив, що збереження контролю держави над Ощадбанком і Укрексімбанком необхідно для того, щоб у вкладників не знижувався рівень довіри до цих фінансових установ.

На думку Катерини Рожкової: “державні банки згладжують контр-циклічність, яка настає при кризах, економіка потребує кредитування та державні банки – ті, хто може цю контр-циклічність згладити, даючи ресурси в ринок. З іншого боку, вони є для вкладників, для населення надійним інститутом. Але дуже багато залежить від рівня корпоративного управління в цих банках. Нам все-таки здається, що держава повинна виходити з держбанків “.

Національний банк розраховує, що з плином часу акціонерами державних банків зможуть стати провідні міжнародні фінансові інститути.

Однією з тем подкасту стала гучна постанова НБУ №58. Документом було внесено зміни в графіки приведення банками капіталізації до мінімального розміру, передбаченого законодавством. Згідно із законодавством, статутний капітал банків повинен бути не менше 120 млн грн до 17 червня 2016 і поступово збільшений до рівня 500 млн грн до 11 липня 2024 року. Але постанова №58 значно прискорює темп зростання мінімального капіталу – зараз українські банки повинні наростити статутний капітал мінімум до 300 млн грн вже до 11 січня 2017 року, тоді як раніше на це їм відводився термін до 11 липня 2020 року.

Якщо банки і акціонери цих банків не встигнуть провести капіталізацію, то фінансову установу очікує або ліквідація, або продаж, або злиття з іншим банком. Однак у вітчизняних законодавчих реаліях угоди по злиттю і поглинанню в банках – це складний і тривалий процес, законодавче забезпечення якого залишає бажати кращого.

На завершення подкасту Катерина Рожкова розповіла, коли ж настане третій укрупнений етап банківської системи – сталий розвиток. На думку заступника голови НБУ, даний етап настане тільки тоді, коли стабілізується економіка в цілому. На сьогоднішній день Національний банк фіксує, що населення повертається в банківську систему, гривня демонструє приріст, валюта припинила відтік. І якщо така тенденція збережеться, то з середини 2016 року етап сталого розвитку настане.

Хронометраж: 56:38

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (51.9MB) | Репост

У новому випуску подкастів на Finance.UA ведучі Юлія Бондар і Станіслав Дубко спільно з заступником голови Національного банку Катериною Рожковою обговорили стан банківського сектора в Україні. Зокрема мова йшла про новий принцип поділу фінансових установ на групи: банки з державною часткою, приватні українські банки, які поділені за розмірами активів і банки з іноземним капіталом.

Катерина Рожкова зазначила, що нинішнє групування банків, в першу чергу, базується на типах структури власності. Крім того, більш детально мова пішла про подальшу долю державних банків. Ведучий Станіслав зазначив, що збереження контролю держави над Ощадбанком і Укрексімбанком необхідно для того, щоб у вкладників не знижувався рівень довіри до цих фінансових установ.

На думку Катерини Рожкової: “державні банки згладжують контр-циклічність, яка настає при кризах, економіка потребує кредитування та державні банки – ті, хто може цю контр-циклічність згладити, даючи ресурси в ринок. З іншого боку, вони є для вкладників, для населення надійним інститутом. Але дуже багато залежить від рівня корпоративного управління в цих банках. Нам все-таки здається, що держава повинна виходити з держбанків “.

Національний банк розраховує, що з плином часу акціонерами державних банків зможуть стати провідні міжнародні фінансові інститути.

Однією з тем подкасту стала гучна постанова НБУ №58. Документом було внесено зміни в графіки приведення банками капіталізації до мінімального розміру, передбаченого законодавством. Згідно із законодавством, статутний капітал банків повинен бути не менше 120 млн грн до 17 червня 2016 і поступово збільшений до рівня 500 млн грн до 11 липня 2024 року. Але постанова №58 значно прискорює темп зростання мінімального капіталу – зараз українські банки повинні наростити статутний капітал мінімум до 300 млн грн вже до 11 січня 2017 року, тоді як раніше на це їм відводився термін до 11 липня 2020 року.

Якщо банки і акціонери цих банків не встигнуть провести капіталізацію, то фінансову установу очікує або ліквідація, або продаж, або злиття з іншим банком. Однак у вітчизняних законодавчих реаліях угоди по злиттю і поглинанню в банках – це складний і тривалий процес, законодавче забезпечення якого залишає бажати кращого.

На завершення подкасту Катерина Рожкова розповіла, коли ж настане третій укрупнений етап банківської системи – сталий розвиток. На думку заступника голови НБУ, даний етап настане тільки тоді, коли стабілізується економіка в цілому. На сьогоднішній день Національний банк фіксує, що населення повертається в банківську систему, гривня демонструє приріст, валюта припинила відтік. І якщо така тенденція збережеться, то з середини 2016 року етап сталого розвитку настане.

Хронометраж: 56:38