Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (13.2MB) | Репост
“Робочі зустрічі призначені для того, щоб конфіденційно, без записів і розголосу говорити напряму. Ми можемо здогадуватися, що на цій зустрічі Волкер, наприклад, міг сказати: «Слухайте, коли ви це припините, ви хочете зняття санкцій?», — говорить політолог.
Дмитро Тузов: Наскільки це важлива зустріч, як ви вважаєте?
Іван Лозовий: Це не є дуже важлива зустріч, вона є робочою. Вона важлива для України, але вже більш-менш зрозуміло, що ніяких проривів чи серйозних наслідків зустрічі не буде.
Євген Павлюковський: Перед зустріччю пан Волкер практично відкрито назвав Росію стороною агресії і сказав, що є маса підтверджень перебування російських військ на території Донбасу. Це якось вплинуло на хід зустрічі? Чи не стала Росія в позу захисту?
Іван Лозовий: Я би чітко відокремлював те, що відбувається під час самої зустрічі між Волкером і Сурковим і те, що Волкер говорить на публіку. Те, що він говорить на публіку, — це дуже мало, спеціально розраховано на міжнародну публіку, на Україну: коли він сказав, що Україна, прийнявши продовження законів про ОРДЛО, здійснила важкий крок і вони очікують, що Росія чітко на це відповідатиме належним чином. Це було чітко сформульовано, щоб якось підтримати Україну.
Робочі зустрічі призначені для того, щоб абсолютно конфіденційно і без жодних записів, розголосу говорити напряму. Ми можемо здогадуватися, що на цій зустрічі Волкер, наприклад, міг сказати: «Слухайте, коли ви це припините, ви хочете зняття санкцій? Є пропозиція відносно миротворців по всій окупованій території Донбасу. Ви будете це розглядати чин ні?» Вони там не обговорюють в приватних розмовах, чи Росія справді є на Донбасі, чи ні. Сурков не буде ображати Волкера в приватній розмові тим, що ставатиме в якусь позу і робитиме вигляд, який вони роблять публічно, що російських військ так нема.
Говорити дуже відверто, один на один — ціль цих зустрічей. Тут у значній мірі Волкер виступає речником президента Трампа. Він передає те, що зараз є консенсусом Білого дому, Держдепартаменту США
Дуже цікава річ, я би сказав, важливіша, ніж сама зустріч, те, що в підготовці Волкер публічно заперечив, що є якісь розбіжності між Білим домом, Національним агентством безпеки, між Держдепартаментом США стосовно проблеми війни на Донбасі. Це може означати, що різні думки є. А ми знаємо, що час від часу держсекретар Тіллерсон мав певні висловлювання щодо доцільності підтримати Україну.
Дмитро Тузов: А питання про миротворчц місію ООН може бути зрушено на цій зустрічі?
Іван Лозовий: Обов’язково воно було зрушено. Президент Петро Порошенко ніколи б його не озвучив без попередніх переговорів і певним погодженням з американською стороною. Цікаво, що ця пропозиція певною мірою відштовхується від пропозиції самого Путіна, який говорив про введення миротворців ООН фактично на кордоні країни з Росією чи на лінії розмежування. Я впевнений, що ця тема піднімалася. Ми не знаємо, як відповів Сурков, скоріше за все, сказав, що ця ідея мертвонароджена і так далі.
Євген Павлюковський: Волкер перед розмовою зазначав, що головне — досягнення всеосяжного миру. Що в розумінні Волкера і президента Трампа є цей «всеосяжний мир»? Це замороження конфлікту чи якийсь його розвиток у сторону виведення російських військ?
Іван Лозовий: Я не впевнений, що американська адміністрація Трампа має чітке бачення «від А до Я» шлях проходження від встановлення миру до повернення цих територій під якийсь контроль України і так далі.
З іншого боку, можемо чітко сказати, що вони працюють на те, щоб припинити кровопролиття. Це стандартний перший крок перед тим, як домовлятися про розподіл державних функцій, повноважень місцевих органів самоврядування і так далі.
Певна небезпека, на мою думку, полягає в так званих Мінських домовленостях. Припустимо, Росія виведе війська, можна буде перевірити це ОБСЄ, Україні, Білому дому. І за законом ми зараз зобов’язані надати певні місцеві повноваження місцевим представникам. Кому? Захарченку? Добре відомо, хто там залишився на окупованих територіях. Тут я не впевнений, що Америці буде так важливо, чи Україна залишає собі контроль на цій території після повного миру і виведення російських військ, чи ця територія буде функціонувати як пігулка отруйної дії (як, багато хто здогадується, хотів би Путін) .
Дмитро Тузов: Ми всі спостерігали за тим, що відбувалося в нашому парламенті, коли приймалися закони щодо ОРДЛО. Як ви вважаєте, критично важливо було приймати закони в такому стилі до зустрічі Волкера і Суркова?
Іван Лозовий: Я зовсім не впевнений, що ці речі пов’язані між собою. Я розглядаю спосіб прийняття цих законів у ВРУ як спосіб оминути громадський тиск: прийняти у швидкому режимі, без значного обговорення. Але тут ми повинні прискіпливо дивитися не на робочі зустрічі між Волкером і Сурковим, а більш стратегічно.
Якщо вирішать, що Росія виведе війська, що робитиме Україна? Тоді вже не стоятиме питання введення миротворців ООН, а стоятиме питання, чи буде Україна дійсно виконувати свої обов’язки і передавати місцевий суверенітет місцевим ватажкам.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.
