Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (14.9MB) | Репост
Організація цьогорічної сесії ЗНО була успішною, проте результати вказують на те, що є певні освітні проблеми, які потрібно аналізувати та вирішувати, зазначає Вадим Карандій.
Анастасія Багаліка: Наскільки це була успішна сесія ЗНО?
Вадим Карандій: З точки зору проведення і організації вона була успішна. Для цього є єдиний показник: кількість апеляцій, які подавали учасники ЗНО, адже будь-яка проблема щодо змісту тестів чи організації відображається в кількості поданих заяв.
Якщо говорити про те, які здобутки мають випускники наших шкіл, то є очікування і є реальність. Українська мова, англійська мова, німецька мова, іспанська мова, хімія перевищують очікування. Мабуть, достеменно потрібно говорити лише за українську мову, яка складали всі випускники загальноосвітніх навчальних закладів. Англійську складала третина, хімію — 10%, іспанську мову взагалі 100 осіб.
Залишаються сталими тенденції, які виявлялися в минулі роки: проблеми нашої природничо-математичної освіти. На жаль, тенденції і цього року зберігаються. Результати з математики, з фізики, з біології, на жаль, далекі від очікувань того, якими вони могли би бути.
Такими ж є результати з історії України. Пояснення, мабуть, треба шукати в кількості випускників, тому що кількість тих, які складають історію, за останні два роки зросла. Якщо порівняти результати з історії та з математики, то результати з історії більш посередні, ніж з математики.
Анастасія Багаліка: А природничі та точні науки досить слабко вчать чи слабко викладаються?
Вадим Карандій: Це комплексно. Неможливо дати однозначну відповідь. Другий рік паралельно з проведенням ЗНО ми робимо анкетування випускників, які проходять ЗНО, з метою встановити, які соціально-економічні фактори впливають на результативність.
Аналіз за минулий рік є опублікований. Цього року ми зібрали анкети від 44 000 учасників ЗНО. Зараз їх аналізують, в грудні-січні, думаю, ми зможемо представити і порівняти два роки.
Але складових дуже багато. Якщо говорити про математику, за 20 років дуже трансформувались навчальні плани, час на вивчення математики скорочується, мабуть, тут і якість підручника, підготовка вчителя теж важливі. Тому потрібно чітко визначити, яка складова і якою мірою впливає на кінцевий результат.
Анастасія Багаліка: Що з українською мовою?
Вадим Карандій: В цілому результати дають надію. Це є свідченням, мабуть, того, що стан викладання української мови є досить непоганий, а друге — поширення української мови в нашому суспільстві. Як би сьогодні політичні та інші сили не говорили про проблеми української мови, маю сказати, що показник вибору випускниками поточного року української мови як мови складання тесту — 93%.
Соціально-економічні умови дуже впливають на результативність
Анастасія Багаліка: Ми бачимо тенденцію, що математика, біологія, англійська мова найкраще складається в столиці. Очевидно, в інших регіонах недостатньо добре викладають?
Вадим Карандій: Думаю, дуже багато речей з результатами буде пов’язано, в тому числі, з показниками соціально-економічного розвитку відповідних регіонів, середньою заробітною платою, рівнем безробіття та подібними речами.
Анастасія Багаліка: Які з цього можна зробити висновки?
Вадим Карандій: На сьогодні ми маємо досить чітке статистичне підтвердження того, що відбувається в освіті, потрібно просто зараз використовувати ці результати для прийняття відповідних рішень (політичних, управлінських), щоб змінювати ситуацію.
Мабуть, в сфері освіти одним із методів є організація профільного навчання. Цього року ми зібрали інформацію про рівень навчальних досягнень випускників загальноосвітньої школи, які навчаються за різними профілями. Статистика підтверджує, що їх результати є набагато кращими.
На ЗНО-2017 зареєструвалося близько 80 000 охочих складати англійську мову, 3000 — німецьку, 700 обрали французьку, менше 100 — іспанську
Анастасія Багаліка: Де ми бачимо найнижчі показники ЗНО?
Вадим Карандій: Це все залежить від предмету. Якщо говорити про мови, найгіршими є результати, де ми чітко можемо виокремити застосування діалектів, де є проживання національних меншин. Повсякденна мова має дуже великий вплив на освіченість та рівень навчальних досягнень випускників.
Анастасія Багаліка: Цього року гендерну успішність теж аналізували в УЦОЯО.
Вадим Карандій: Так, аналізували. Коли створюється тест, враховуються гендерні ознаки завдань, щоб не трапилось так, що певні завдання краще вирішують дівчата або хлопці. Ми дійсно бачимо, що в дівчат результати трохи кращі з усіх предметів, окрім хімії. Але це те, що фахівці з вікової психології та педагогіки пояснюють тим, що в дівчат в цьому віці розвиток трохи більший, ніж у хлопців. Тобто сильного перекосу та великого розриву ми не бачимо.
Анастасія Багаліка: Які практичні висновки з цьогорічної сесії ЗНО можна зробити на наступний рік?
Вадим Карандій: На сьогодні я би більше ставив проблеми зворотного зв’язку ЗНО на навчальний процес, а він існує. І нам потрібно зробити так, щоб він був абсолютно позитивним. Нам потрібно переходити до оцінювання не лише здобутих результатів, а щоб це впливало на методи організації навчання.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.
Be the first to comment on "Які проблеми в освіті виявила сесія ЗНО-2017?"