Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (25.5MB) | Репост
Гість програми — член НАЗК Руслан Рябошапка.
Руслан Рябошапка: Рішення не приймалося швидко та одномоментно. До цього рішення я йшов тривалий час. Уже декілька місяців обговорюється наша проблема. Орган, який повинен бути свого роду лідером антикорупційних реформ, таким не став. Ми перетворилися на лідера антирейтингу органів державної влади, які постійно критикують, які своїми діями створюють багато підстав для звинувачення в неспроможності.
Зараз ситуація зайшла в глухий кут. Рішення не приймаються. Робота фактично заблокована. Ми декілька засідань не можемо прийняти рішення щодо результатів перевірки декларацій. Нам наводяться дивні аргументи, ми їх намагаємося врахувати, потім наводяться нові зауваження, нові аргументи. Далі ця ситуація не може тривати. Для мене агентство досить дороге, оскільки все-таки я вважаю його своєю дитиною, я досить довго до цього йшов, 2012 року у мене народилася ця ідея. Дивитися, як помирає твоя дитина, просто неприйнятно для мене.
Лариса Денисенко: Які об’єктивні і суб’єктивні причини сприяли тому, що до агенції ставилися несерйозно?
Руслан Рябошапка: Я думаю, що помилка була допущена або умисно зроблена ще на початку формування складу Національного агентства з питань запобігання корупції. Історія була досить скандальною з самого початку, коли намагалися сформувати такий пул громадських організацій, які б вибрали представників до конкурсної комісії таким чином, щоб вони були лояльними до певного кола потенційних кандидатів. Завдяки реакції громадськості та міжнародної спільноти вдалося скасувати це рішення. Результати були трошки кращими.
Але не було свого роду чесного і прозорого конкурсу, оскільки формування складу відбувалося як певні домовленості між владою і громадськістю.
Ірина Славінська: Наскільки чотири члени НАЗК — це вдала кількість?
Руслан Рябошапка: Закон передбачає, що має бути п’ять членів НАЗК. Це означає, що має бути непарна кількість. Коли є п’ять людей, завжди є можливість для прийняття рішення.
Але було обрано чотири, хоча ще в березні минулого року були всі підстави брати п’ятого члена.
Фактичним переможцем конкурсної процедури був Микола Іванович Хавронюк. Я переконаний, якби Хавронюк був обраний п’ятим членом НАЗК, ситуація була б принципово інша.
Лариса Денисенко: Що відбувається зараз?
Руслан Рябошапка: Конкурс триває рік і три місяці. Було декілька причин, які слугували формальною підставою для відстрочення прийняття рішення. Спочатку Володимир Миколайович Сущенко подав у відставку із посади члена конкурсної комісії. Потім парламент обирав свого представника на його місце.
Ірина Славінська: Чия це відповідальність?
Руслан Рябошапка: Голова конкурсної комісії — перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова. До конкурсної комісії входять чотири представники від громадськості і чотири представники від влади.
Лариса Денисенко: Порозуміння в команді з чотирьох членів НАЗК немає. В чому полягає проблема?
Руслан Рябошапка: Проблема НАЗК — це проблема чотирьох людей, які не можуть домовитися. Іноді мені здається, що наші колеги не вільні у прийнятті своїх рішень. Якби це були їхні рішення, ми могли би домовитися. Оскільки вони не є суб’єктами прийняття цих рішень, то домовлятися з ними неможливо.
Найгірше в цій ситуації те, що аргументи не співвідносяться з тим, що говоримо ми. Я півтори години намагався добитися від голови НАЗК, щоб вона своїми словами назвала три ключові проблеми чи претензії до проекту висновку, який мали затвердити. Вона не змогла.
Ірина Славінська: Якщо вас не буде, яка подальша процедура?
Руслан Рябошапка: Відповідно до закону, Кабінет міністрів має оголосити протягом 14 днів новий конкурс на вакантну посаду, буде обирати нового члена чи нових членів. Може бути інший варіант — уряд запропонував законодавчу ініціативу, яка передбачає перезавантаження НАЗК. Це означає, що члени НАЗК мають піти у відставку з дня набрання чинності законом. Має бути тимчасово призначена людина, яка адмініструватиме агентство, має бути проведений новий конкурс, під час якого будуть переобрані всі п’ять членів агентства. Є альтернатива цьому, запропонована групою народних депутатів на чолі з Віктором Чумаком, яка пропонує ту ж суть, але процедура трошки відрізняється.
Ключових відмінності дві:
Урядом пропонується, щоб вибори нових членів НАЗК проводила та ж комісія, яка обирала попередніх членів НАЗК. Проект Чумака передбачає те, що комісія має бути переформатована. Представники громадськості мають бути обрані шляхом електронного голосування.
Проект уряду передбачає, що члени НАЗК звільняються з моменту набрання чинності законом, а нові вступають на посади після обрання. Проект Чумака передбачає, що старі члени НАЗК втрачають свої повноваження з моменту обрання нових.
Ірина Славінська: Хотілося б поговорити про внесок громадськості.
Руслан Рябошапка: Я можу позитивно оцінити нову громадську раду, яка з’явилася нещодавно. Але вона не може зламати ситуацію і кардинально вплинути на проблему. Громадський сектор до певного часу був досить впливовим гравцем в сфері прийняття державних рішень. На жаль, зараз значення громадського сектору знизилася. Як на мене, це тривожний сигнал. Влада все менше прислухається до громадськості.
Лариса Денисенко: Хто може стояти над ситуацією? Кому може бути вигідно, щоб ваша робота була розхитана?
Руслан Рябошапка: Мені здається, що не може бути однієї конкретної людини, яка диригує процесом, створює проблеми на різних напрямках роботи агентства. Я думаю, що людей, яким ефективне агентство не потрібне, досить багато, можливо, їх значно більше, ніж тих, кому це агентство дійсно потрібне. Такий вплив політичних і бізнесових еліт досить серйозно відчувається на нашій роботі. Це свого роду система, яка намагається вплинути на НАБУ.
Лариса Денисенко: Чи може ситуація з агентством свідчити про те, що рівень корупції в країні в 2016 — 2017 роках критично зріс?
Руслан Рябошапка: Ні, я так не вважаю. Мені здається, що проблема із корупцією стає менш гострою, ніж була раніше. Реакція на роботу агентства свідчить про те, що антикорупційна реформа була задумана ефективною. НАБУ впоралося із задачею. Влада боїться того, що НАЗК перетвориться на друге НАБУ. Якби НАЗК було настільки ефективним, як НАБУ, то українці відчули б значно більший ефект від антикорупційних реформ.
Лариса Денисенко: Чому в НАБУ вийшло, а у вас — ні?
Руслан Рябошапка: З НАЗК працювали над тим, щоб не вийшло, з самого початку. Склад було сформовано, щоб він не працював. З НАБУ, мабуть, було втрачено ініціативу з боку влади, вдалося призначити людину, яка була рівновіддалена від бізнесових і політичних еліт.
Ірина Славінська: Коли ми говоримо «сформовано», «втрачено», то хто мається на увазі як суб’єкт? Хто ж ці люди?
Руслан Рябошапка: Є певна група людей, які створюють таку ситуацію. Прізвища, ймовірно, через певний час назве Артем Ситник.
Лариса Денисенко: Я так розумію, що на наступному засіданні Кабінету міністрів буде ухвалене або не ухвалене рішення?
Руслан Рябошапка: Я сподіваюся, що це рішення буде ухвалене. Змусити людину робити роботу, яку вона не може робити, неможливо. Я не повернуся до роботи в агентстві в такому форматі. Ситуація для мене є неприйнятною.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.
