Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (10.0MB) | Репост
Як вихована в російській атмосфері Олена Шовгенів стала діячкою ОУН Оленою Телігою та чому пам’ятник поетці і націоналістці та її соратникам у Бабиному Яру з’явиться лише зараз, через 75 років після розстрілів:
Богдан Червак: Сьогодні річниця загибелі визначної української поетеси та діячки ОУН Олени Теліги. Більше того, сьогодні 75 років як у Києві розпочалися масові арешти та розстріли підпілля ОУН. З цієї нагоди сьогодні о 12.00 у Бабиному Яру священники відправляють панахиду, вшанують пам’ять ОУН-івців та героїв Небесної Сотні, бо так склалося, що три роки тому герої Небесної Сотні поклали життя за Україну, як і 75 років тому Олена Теліга та члени ОУН поклали своє життя за українську державу.
У суботу 25 лютого о 13.00 у Бабиному Яру буде відкрито пам’ятник Олені Телізі. Завершилася дуже довга епопея із спорудженням цього постаменту. Ми почали говорити про це ще в 1992 році, коли там встановили пам’ятний хрест. Його підпалювали, фарбували, відбувалися акти наруги і вандалізму, тому виникла потреба встановити пам’ятник, який буде свідчити про одне — Українська держава визнає своїх героїв та шанує їх.
Тетяна Трощинська: Чому пам’ятник Олені Телізі та її соратникам?
Богдан Червак: В цьому нема унікальності. ОУН в 1941-42 рр. боролася в підпіллі, очевидно, не називалися прізвища людей, були псевда. Після того, як фашисти розстріляли українських націоналістів, треба було шукати цих людей, проводити дослідження.
Сьогодні ми знаємо поіменно 459 членів ОУН, які разом з Оленою Телігою та її чоловіком Михайлом загинули в Бабиному Яру. Ці прізвища і псевда викарбувані біля пам’ятного хреста.
Правильно те, що напис на пам’ятнику свідчить про те, що це пам’ятник Олені Телізі та її соратникам, бо йдеться про масові розстріли українських націоналістів, яке здійснювали німецькі окупанти в роки Другої світової війни.
25 лютого буде відновлена історична та національна справедливість стосовно цілого етапу боротьби українського підпілля в роки Другої світової війни
Василь Шандро: Чому хрест і пам’ятні дошки на честь Олени Теліги та її соратників до цього часу піддавалися нарузі?
Богдан Червак: Кожна українська влада за 25 років не мала відваги визнати Олену Телігу як діячку ОУН, але говорила про неї, як про українську поетесу. Це свідчило про національну «свідомість» тодішньої політичної еліти, яка не вважала ОУН і УПА чимось важливим, що потребує вшанування.
Тільки після Майдану виникли обставини, які дають підстави говорити про те, що нарешті буде відновлено справедливість стосовно ОУН, УПА, Теліги, Бандери, Шухевича, Ольжича та інших діячів Національно-визвольного руху.
Окрім того, представниками окремих єврейських громад ставився під сумнів факт розстрілу українських націоналістів у Бабиному Яру. Наголошу, що саме окремих, які вважали, що Бабин Яр є місцем голокосту виключно єврейського народу, з їх точки зору, там неправильно вшановувати пам’ять українців, зокрема членів ОУН.
Але ми з цим ніколи не погоджувалися. Бабин Яр — українська земля, тут загинули українські герої, українська влада і український народ зобов’язані шанувати не тільки пам’ять жертв геноциду єврейського народу, а й українців передусім.
Василь Шандро: Чиїми зусиллями створено пам’ятник?
Богдан Червак: Цього пам’ятника ніколи б не було, якби не було громадського тиску, звернень, щорічних вшанувань пам’яті, які ми робимо 25 лютого. Але встановлення та відкриття пам’ятника —заслуга українського уряду, КМДА, які вирішили поставити в цій епопеї крапу, виділити гроші та встановити пам’ятник. Потрібно віддати належне і Мінкульту, бо вони були мотором цієї справи.
Василь Шандро: Чи відомо достеменно, що Олена Теліга загинула у Бабиному Яру?
Богдан Червак: Незаперечним є факт, що вона загинула в роки Другої світової війни від рук нацистів. Питання її поховання у Бабиному Яру справді викликає деякі суперечності. Хоча серйозні історики не сумніваються, що вона похована у Бабиному Яру.
Олена Теліга виросла в російськомовній атмосфері, була вихована на російській культурі. Але Українська революція доби УНР перевернула її світ
Ми, ОУН, це стверджуємо на підставі свідчень, які опинилися в нас, зберігаються в архіві ОУН, що надали люди, які знали Олену Телігу. Після цих розстрілів був наказ проводу ОУН українським націоналістам, які не були заарештовані, покинути Київ чи піти у глибоке підпілля. Згодом ці люди виїжджали на еміграцію та давали свідчення. Вони розповіли нам, що Олену Телігу катували, а єдиним місцем, куди звозили людей, яких розстріляли, був Бабин Яр, тому Олену Телігу також завезли до Бабиного Яру.
d04cfa1-tel-derevo.jpg
Олена Теліга
Інша справа, що невідоме місце, бо Бабин Яр великий. Але пам’ятник Олені Телізі буде у Бабиному Яру. Він буде свідчити не тільки про пам’ять Олени Теліги та членів ОУН. Це свідчення про те, що ми зберігаємо пам’ять про українців, які загинули у Бабиному Яру.
Василь Шандро: Як Олена Теліга у той непростий період, маючи багато можливостей представляти іншу культуру, боролася за Україну?
Богдан Червак: Це має бути прикладом для дуже багатьох українців, які не мають, як писала Олена Теліга, цивільної відваги ідентифікувати себе зі своїм народом, своєю нацією; покинути одну культуру, одну мову, злитися зі своїм народом, заговорити українською мовою, більше того, взяти до рук зброю і зі своїми соратниками боротися за Українську державу.
Олена Теліга виросла в російськомовній атмосфері, була вихована на російській культурі. Але Українська революція доби УНР перевернула її світ. Вона задумалася, де її коріння, народ і що вона для цього народу може зробити.
Є дуже характерний епізод, коли вона була на еміграції. В одному товаристві, де були «білі» офіцери, образили її мову. Вона мала відвагу встати, назвати офіцера хамом і після цього ніколи не переходити на спілкування російською мовою. Треба брати приклад з цієї людини — молодої і гарної жінки, дуже популярної на той час поетеси.
Багато людей застерігали її від вступу до ОУН, казали, що це їй непотрібно, бо перед нею закриється кар’єра публічної людини, поетеси. Вірші Олени Теліги поміщені в антології поезій кращих європейських поезій. Тим не менш, вона свідомо обрала свій шлях, з Ольжичем вступила в ОУН і загинула в Бабиному Яру за Україну.
Be the first to comment on "21 лютого 75 років тому в Києві розпочалися розстріли підпілля ОУН, — Богдан Червак"