Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (17.2MB) | Репост
Василь Шандро: Якщо говорити про мову, на що б ви вказали з суто наукової і законодавчої точки зору?
Тарас Марусик: Дуже важко розділити політику від суто законодавчого аспекту мовного законотворення. Це питання постійно стояло під час і перед виборами. Те ж саме відбувається і тепер. Але на кожному етапі є свої нюанси.
Якщо говорити про політичний аспект, як тільки після довгої паузи були зареєстровані три законопроекти, відразу пішли інші, щоб застерегти непорушні права російської мови.
Якщо повернутися до поточного аспекту, у нас продовжується українська традиція мовного законотворення — часто відсутність єдності, певною мірою поборювання. Це те, що зараз відбувається з цими трьома законопроектами.
Мовне питання активно обговорювалося до 2012 року, особливо, коли в неправовий спосіб ухвалився закон Колесніченка-Ківалова. Після цього була довготривала пауза. Низка громадських організацій, в тому числі я, восени 2015 року почали працювати над законопроектом про мови.
Паралельно я вийшов на Оксану Сироїд, заступницю голови ВРУ, щоб дізнатися, чому вона, як співавторка законопроекту 2012 року, не реєструє його на другому році депутатства. Тоді відбулося три зустрічі з громадськими активістами, громадські організації зверталися до Мінкульту. Це тривало 4 місяці, була створена Координаційна рада з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Мінкульті, де я є заступником голови.
У липні була створена Координаційна рада і ухвалено створення робочої мовної групи. Після цього ухвалено, що ми відмовляємося від опрацювання первісного законопроекту, беремо за основу, але на іншій філософській основі — не як закон про мови, а як два закони.
Наша робоча група працювала над законом про державну мову. Це йшло як відомий громадський законопроект №5670. Інша група доопрацьовує закон про права осіб, які належать до національних меншин. Але ці два законопроекти мають йти в пакеті.
Законопроект №5669 про державну мову і мови в Україні фактично той самий, бо його писало двоє людей ще в 2012 році — Сергій Головатий та Оксана Сироїд. Сергій Головатий зареєстрував його у серпні 2012 року, каденція закінчилася ВРУ в жовтні — шансів, що він пройде, не було. Нове скликання в січні 2013 року зареєструвало фактично той самий законопроект за авторством Яворівського, Матіос, Фаріон, Іллєнка, співавтори — Головатий і Сироїд.
Далі була пауза. Ці законопроекти були зареєстровані 19 січня, а за місяць до цього депутат від Блоку Петра Порошенка Ярослав Лисюк зареєстрував свій законопроект про мови. Він приходив до нас на робочу групу в Міністерство культури, пропонував усні пропозиції та зміни, дав зрозуміти, що реєструватиме.
Тетяна Трощинська: Що тепер робити зі всіма законопроектами?
Тарас Марусик: Нібито, рецепт простий: взяти за основу громадський законопроект, зареєстрований за прізвищем Подоляк, взяти, що є найкраще в тих законопроектах. На наших робочих зустрічах я пропонував, щоб у співавтори було записане ядро активістів, які працювали над законопроектом, щоб він не був ідентифікований як законопроект «Самопомочі».
Василь Шандро: Які гарантії того, якщо найідеальніший законопроект буде прийнятий, він виконуватиметься? Про що найбільше дискутуватимуть люди?
Тарас Марусик: Думаю, найбільші дискусії будуть навколо згаданої ст.17 — мова освіти. В нашому громадському законопроекті окремо згадано про осіб, які належать до національних меншин, там сказано, що в тих навчальних закладах, які здійснюють навчання мовами національних меншин, особи, які належать до національних меншин, мають право на навчання своєю мовою.
Ця позиція жорстко критикувалася колегами з громадського сектора, які наполягають на тому, що треба не навчання мовами національних меншин, а вивчення мов національних меншин. Дехто навіть каже, що в національно-культурних товариствах.
Буде обговорюватися питання мовних інспекторів. У законопроекті №5669 випущено три статі: мовне інспектування, підстави мовного інспектування і ще одна стаття. Так квапилися реєструвати, що після 57 йде 59 стаття. Про мовне інспектування чого тільки не писали. І що мовний інспектор залізатиме в ліжко! Але я вже багато говорив про це: коли буде створена служба мовних інспекторів, вона одразу піде до міністра Авакова, якщо він буде на той час на посаді.
Тетяна Трощинська: Навіщо зараз потрібно говорити про мовний закон?
Тарас Марусик: Це ніхто не придумав. Йде природній процес. Не забувайте, що Конституційний Суд разом з головою Бауліним, який на мій погляд є нелегітимним, більше двох років гальмував конституційне звернення, хоча є три місяці на розгляд конституційного звернення.
І, нарешті, ніби з рукава, — слухання в листопаді минулого року слухання. В грудні виступали експерти, я в тому числі, всі в один голос живого каменю не залишили на законі «Про засади державної мовної політики». Був такий настрій і атмосфера, що цей закон буде скасовано.
Тепер це все затягується, в останній момент одне закрите засідання минулого тижня вже не відбулося. Зрозуміло, що багато людей, які «смикають за шнурочки» добре аналізують цю ситуацію. На сьогодні вже мав бути скасований закон Колесніченка-Ківалова.
Василь Шандро: Сьогодні о 18.00 в Музеї Української революції 1917-21 рр. відбудеться круглий стіл «Українська мова в добу УНР і в сучасній Україні». Очевидно, ситуація за 100 років змінилася. Але одним з основних аргументів проти мовного законодавства в Україні зараз є те, що це дискримінація російськомовних. Чому це так або не так?
Тарас Марусик: Це не відповідає дійсності. Нагадую, на виході є законопроект про права осіб, які належать до національних меншин. Просто представники російської національної меншини мають прийняти, що вони є представниками меншин. А російськомовні українці, бажано, щоб не так повільно, як равлики, поверталися до свого. Цей процес відбувається, хоч і неоднозначно. 100 років тому був закон про державну мову, як і тепер. Бо це парадокс, що майже 100 років Україна не мала (і не має досі) закону про державну мову.
Be the first to comment on "Вже майже 100 років, як Україна не має закону про державну мову, — Тарас Марусик"