Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (17.7MB) | Репост
Тетяна Трощинська: Цього тижня Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, ухвалила нові правила нестандартного підключення до електромережі. Що це за правила?
Олексій Оржель: Виходить так, що будь-який новий бізнес чи виробництво, вимагає такого ресурсу, як електрична енергія. Коли ми намагаємося залучити бізнес, то ми маємо забезпечити доступ до інфраструктури. Є доволі суперечливе рішення Національної комісії, яка встановила досить високі значення ставок приєднання за потужністю.
Якщо я хочу зробити новий бізнес, то я починаю рахувати гроші. У цю суму я маю включити і цю ставку. Інвестори почали називати це податком на інфраструктуру. При усій зацікавленості це перешкода для бізнесу. Насправді, щоб бути інвестиційно привабливими доступи до інфраструктури мають бути більш привабливими ніж у сусідів. У нас і так дуже дорогий капітал і війна.
Ще один цікавий момент того рішення, яке прийняла НКРЕКП – ставки різні для різних областей. Вони обґрунтовані методикою та вартістю «Обленерго». З цього приводу дуже стурбовані органи місцевого самоврядування, адже для Києва ставка складає три тисячі гривень, для Полтави – це 9 400. Виходить, що краще розвивати бізнес у Києві.
Тетяна Трощинська: Але ж це не правильно.
Олексій Оржель: З точки зору методики і вартості це можна обґрунтувати.
Тетяна Трощинська: Це питання у самому «Обленерго»?
Олексій Оржель: Послуга однакова. Ви отримуєте 220 Вольт у своє приєднання.
Василь Шанро: А що означає нестандартне приєднання?
Олексій Оржель: Цей діапазон потужностей прийнятий від 160 кіловат (кіловати – це приєднана потужність, яка є навіть по кожній квартирі. Там близько 5 кіловат) до 5 мегават. Такий діапазон потрібний для виробництва. Це не для домашнього споживача. Комісія встановила ставки лише до 16 кіловат, а ставки класу ступеней потужностей від 16 до 50, та від 50 до 160. Поки ми не знаємо ціни і вважаємо, що є певний ризик.
Нам не цікава сама послуга з точки зору споживача. Вона однакова, що у Києві, що у Полтаві. Тут питання у методиці. Методика каже, що ми відновлену вартість розділимо на потужність трансформатору. Відновлена вартість залежить від ліній, трансформаторів, адміністративної будівлі «Обленерго», від автівки директора. Все беремо і ділимо на трансформаторну потужність.
Протяжність ліній “Чернігівобленерго” досить велика, а приєднана потужність трансформаторів –ні. І ми отримуємо, що вартість для не такого інвестиційно привабливого регіону, як Київ є більша. Це некоректно з точки зору розвитку регіону. В Україні деякі області мають менш привабливі інвестиційні умови, ніж Київ.
Саме регулятор має збалансувати інтереси, як споживачів, так і галузі. Тому ми прийняли нещодавно цей закон про незалежного регулятора. Якщо механічно підставляти цифри у формулу, то виходить, що різниця у три рази. У нас був круглий стіл, на ньому представник Сумської ОДА сказав: «Що ж ви робите? Мені треба будувати метри квадратні для учасників АТО, а тут таке рішення, і я маю збільшувати ці витрати». Цю методику слід доопрацьовувати.
У неї є перевага – це формула. Вона прозора і зрозуміла. Ми всі маємо договірну потужність – це та потужність, яку ми можемо споживати в один момент. Але ніхто не споживає всю потужність одразу. Коли проектується підстанція, то вона враховує коефіцієнт одночасності. У цій методиці, лише взяли і поділили на трансформаторну потужність. Якщо ми б поділили на цю договірну потужність, яку ми справді сплачуємо, то цифра була б меншою. Це перший момент, про який вже можна говорити?
Тетяна Трощинська: Чому так сталося? Чи є тут інтерес обленерго? Якщо говорити не лише про формулу, а й про потужності. Якщо вони застаріли, то може час стимулювати обласні компанії змінювати їх і замінювати на нові?
Олексій Оржель: Тут є кілька важливих моментів. Перше, у нас пройшла приватизація наших Обленерго. Коли новий власник займався приватизацією, то обіцяв оновлювати і забезпечувати достатню якість постачання електроенергією. Можна довго говорити про виконання інвестиційних програм, але якість виконання цих програм – це фактор, який забезпечує якість надання послуг.
Друге, власник може залучати капітал аби оптимізувати власні втрати. У нас є деякі проблеми у створені тарифів. У нас витрати встановлюються так: беруться всі витрати, плюсуються і діляться на загальний обсяг. Тут мають бути стимулюючі елементи для того, щоб я взявши кредит і оптимізувавши власні втрати, мав тариф на тому ж рівні. Або щоб я був зацікавлений в оновленні основних фондів.
З іншої сторони відновлювальна вартість вводилася, щоб ввести це стимулюючи процес утворення тарифів. Питання до оцінки є, воно досить вузькоспеціалізоване. Якщо взяти оцінювача з фонду держмайна, то він може взяти трансформатор українського виробництва, так і будь-який інший. Він може взяти різні ціни, які передбачені у методиці. Там були зміни, до них теж є питання.
Просто взяти і нав’язати дуже правильні підходи, незважаючи на те, чи сприймає їх ринок – не коректно. Обленерго має отримувати прибутки через свою основну діяльність – постачання енергії.
Василь Шандро: З цього можуть бути великі прибутки? Чи можливі у подальшому на нестандартних підключеннях якісь корупційні схеми?
Олексій Оржель: Діапазон доволі широкий. 500 кіловат споживає МакДональдз, 800 кіловат – середній супермаркет. Житловий комплекс – це 2,5 мегавати.
Де і як зробити баланс у розвитку економіки? Потім той же Обленерго отримає більше прибутків і він буде продавати більше кіловат. Якщо давати ставки, які бізнес повністю не сприймає (про це на круглому столі і аграрії сьогодні сказали, і будівельники), то це некоректне рішення з точки зору державної регуляторної політики.
Тетяна Трощинська: Чому регулятор ухвалює такі рішення?
Олексій Оржель: Регулятор у важкій ситуації. Регулятору треба давати стимули для залучення інвестицій в основні фонди Обленерго. З іншої сторони, вони це намагаються обґрунтувати методиками, цифрами, назвами поважних компаній. В мене є відчуття, що там є певний острах іти далі і починати приймати рішення регуляторні,збалансовані, незалежного регулятора.
Склад новий. Склад має оновитися згідно із законом. Виходить так, що я хочу обкласти себе не своїми цифрами і методиками і зробити механічну дію і потім сказати «Я не винен. Вони винні. Я просто такий регулятор, який підставив цифри у формулу». Може цей є аргумент. Я хочу звернути увагу, що регулятор має формувати регуляторну політику. Тут важливо, щоб незалежний регулятор, виконував державницьку роль.
Василь Шандро: Як це вплине на людей, які не є бізнесменами? Наприклад, людина, що має лісопильню? Через здороження підключення подорожчають товари?
Олексій Оржель: Так. Наприклад, для «Полтаваобленерго» – це здороження в 11% за метр квадратний. Є цікавий приклад. Ми хочемо розширити потужність через те, що завели дитячий садочок на електроопалення. Це ми зробили, щоб економити, не використовуючи природний газ. Тепер дитячий садочок, який фінансується з місцевого бюджету, має піднімати вартість, тобто відрахування з місцевого бюджету, щоб забезпечити підключення до комерційної організації. Обленерго є комерційною організацією. По-перше, ми заплатимо гроші за кіловат енергії, коли вдома включимо телевізор, а по-друге, ми заплатимо за дитину, що пішла у дитячий садочок.
Тетяна Трощинська: «Полтаваобленерго» вже прозвучало кілька разів. За вашими розрахунками – це найдорожче підключення у цій вилці? Чому саме там?
Олексій Оржель: Ми упираємося у конфігурацію основних фондів. Якщо є одне місто і навколо нього на дуже великій відстані знаходяться села. Треба дотягнути туди електрику. Це означає, що чисельник в нас буде більший, а знаменник менший, бо фактично споживачів менше.
Є такий варіант конфігурації. Можливо, саме він зіграв у Полтаві.
Тетяна Трощинська: Чи є якийсь механізм у бізнесу, щоб вплинути на цю ціну, для розмови з регулятором.
Олексій Оржель: Важке питання. Рішення вже прийнято. Його оприлюднять і воно почне вступати у силу. Бізнес не сприймає це рішення. І зараз йдуть звернення до президента і прем’єра.
Бізнес відмовляється від нових проектів і розвитку власного виробництва. Є можливість, що регулятор зважить на це і змінить рішення.
Василь Шандро: Очевидно, що бізнес шукатиме нові шляхи для вирішення цієї проблеми.
Олексій Оржель: Бізнес вже думає, як отримати п’ять мегават. Трохи більше 5 мегават, але реалізувати на те, що хотів. Українець постійно намагається вижити. Ми намагаємося донести до регулятора, що проблему слід вирішувати понятійно. Треба інакше підійти до встановлення цих ставок. Зараз регулятор незалежний. Він не проходить погодження з Державною регуляторною службою і з Міністерством юстицій. Раніше, коли ці ставки проходили Міністерство юстицій, міністр дивився на ці ставки і міг зупинити ці зміни. Тепер регулятор може приймати рішення незалежно.
Тепер ціна питання зростає. Кожна помилка регулятора тягне за собою дуже важкі наслідки. Кожне рішення регулятора, у рамках нового закону, є надзвичайно важливим. Воно має бути надзвичайно зваженим. Є питання до регулятора. Треба було залучити бізнес до обговорення ставок.
