Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (6.6MB) | Репост
Зараз кандидат має пройти спецперевірку, і після цього Кабмін вирішить, чи призначати його на посаду.
Тетяна Трощинська: У якому статусі ви зараз перебуваєте?
Олег Немчинов: Мої документи були скеровані до Секретаріату Кабінету Міністрів. У вівторок мене викликали, щоб я написав заяву з приводу призначення, довіз документи, заповнив електронну декларацію.
Наскільки я знаю, Секретаріат Кабінету Міністрів підготував подання для проведення спецперевірки. Після її завершення Кабмін прийме своє рішення. А зараз я перебуваю на місці служби.
Тетяна Трощинська: Чому ви вирішили подаватися на цю посаду?
Олег Немчинов: Я є діючим офіцером Державної прикордонної служби України. Зараз я у відрядженні до Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, проходжу службу на посаді керівника військово-цивільної адміністрації Волноваського району.
До того, як я одягнув однострій у 2014 р., моя діяльність була пов’язана із державною діяльністю або викладанням, пов’язаним із держуправлінням. Тобто це галузь, яка мені цікава.
У 2014 р. за покликом, як багато людей, я добровільно прийшов у військкомат, мобілізувався, потім уклав контракт до закінчення особливого періоду, з’їздив старшим групи в сектор «М», повернувся, продовжив службу, отримав пропозицію очолити військово-цивільну адміністрацію.
Десь на третьому місяці відрядження я відчув, що на тій посаді я зробив те, що мав зробити, а в Україні якраз почалися відкриті конкурси на посади категорії «А». Я спробував себе у конкурсі на посаду голови Волноваської РДА, був рекомендований на посаду як резервний кандидат.
Після цього почалися конкурси на посади держсекретарів. Я кілька разів брав у них участь, двічі був другим, і почав трішки сам із себе підсміюватися ― важко проходити всі етапи, і ставати другим претендентом.
Коли проходив крайній конкурс на держсекретаря Міністерства з окупованих територій, у той самий день почався конкурс до Міністерства молоді та спорту. Я останні 10 років займаюся громадською діяльністю у галузі спорту, до того 10 років займався громадською діяльністю у галузі молоді.
Було дуже дивно, що в цьому конкурсі, мабуть, єдиному, претенденти не пройшли другий етап. Тому, відбуваючи у заслуженій відпустці, вирішив спробувати, і на цей раз комісія поставилася до мене прихильно.
Тетяна Трощинська: Ви готові співпрацювати із будь-яким міністром? Що для вас є принциповим?
Олег Немчинов: Посада держсекретаря в Україні запроваджена для того, щоб він працював з будь-яким міністром. Це найвища посада держслужби в міністерстві, оскільки ні міністр, ні його заступники зараз не є держслужбовцями.
Усі питання кадрових призначень, проведення дій щодо управління державними підприємствами ― все, що раніше замикалося на керівниках апарату ― зараз чітко прописано під держсекретаря.
Запровадження цієї посади робилося для того, щоб забезпечити тяглість у міністерстві при будь-яких політичних умовах. У нас минулого року були два уряди. Якби помінявся міністр, мала б мінятися уся команда. А за держсекретаря апарат залишався б стабільним, мінялася б політична персона, його заступники, і, можливо, деякі напрямки у роботі.
Тетяна Трощинська: Я зустрічала багато критики ― що за допомогою держсекретарів система себе захищає.
Олег Немчинов: Важко говорити, ще не будучи призначеним і не побачивши ситуацію в кабінеті. Я теж бачив таку критичну реакцію експертного середовища, пов’язану з тим, що, як правило, конкурси вигравали діючі керівники апарату.
Але останній конкурс показав, що це може бути зовсім інакше. Важко бути негативно налаштованим до того, чого сам ще не спробував.
