Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (24.6MB) | Репост
Дмитро Тузов: Чи багато коштів потребує впровадження змін в системі охорони здоров’я?
Олег Мусій: Потрібно дуже багато коштів. Попри радісні реляції теперішньої в.о. міністра Уляни Супрун, її молодої команди та прем’єр-міністра, в бюджет не закладено жодних коштів на здійснення реформи у 2017-ому. Хоча задекларовано, що 2017 вже буде впроваджено велику реформу охорони здоров’я. Саме тому в мене великі сумніви щодо її здійсненності.
Дмитро Тузов: Наскільки великі кошти потрібні, якщо порівнювати бюджет цього року і наступного?
Олег Мусій: Бюджет цього року складає близько 60 млрд, бюджет наступного — буде понад 70 млрд грн. Це зумовлено виключно тим, що задекларована нова мінімальна заробітня плата 3200 грн, яка не має прямого стосунку до бюджетників і до охорони здоров’я, а прив’язана до 1600 грн, до прожиткового мінімуму, єдиної тарифної сітки. Це свого роду обман. Але все одно ріст в охороні здоров’я буде. Бюджет на охорону здоров’я зріс на 30%, але це виключно зарплата. Розвитку і побудови чогось нового немає. Цей бюджет складає майже 50% від необхідної потреби.
Любомир Ференс: Конкретно на що у наступному році не вистачатиме українцям?
Олег Мусій: Українцям не вистачатиме забезпечення загальнодержавними програмами, котрі держава взяла зобов’язання фінансувати. Це закупівлі ліків по таких програмах, як дитяча онкологія, доросла онкологія, лікування вірусних гепатитів, орфанні захворювання, щеплення. Загалом таких загальнодержавних програм є 41. На наступний рік збільшено фінансування із теперішніх 4 до 6 млрд, але цього недостатньо, а вистачить лише на фінансування 40% від потреби. Значить, що 60% українців по тих програмах змушені будуть купувати медикаменти за власний рахунок.
Любомир Ференс: Чим в Україні не задоволені 95% лікарів?
Олег Мусій: Оплатою праці. Якщо держава тримає лікарів як бюджетних працівників, то вона зобов’язана платити їм адекватну зарплатню. Вона цього не робить, тому закриває очі на доплати їм фармацевтичними фірмами, пацієнтами.
Друге — професійне вдосконалення, ріст і бажання працювати на сучасній апаратурі за сучасними технологіями.
Дмитро Тузов: Між охороною здоров’я і екологією є прямий зв’язок. Скажу таку річ, що краще взагалі не потрапляти у наші заклади охорони здоров’я, не хворіти. Але на це напряму впливає те, що відбувається у довкіллі. Бачу, що у вас є серйозні емоції і враження від теперішньої ситуації.
Олег Мусій: Я мажоритарний депутат і мій виборчий округ — Сокальщина (м. Червооград Львівської області). Це район вугільного басейну. 6 діючих шахт, які залишилися в Західній Україні, знаходяться саме на цій території. Тому мене обирали в тому числі шахтарі.
В Сокальському районі існує така збагачувальна фабрика, що спочатку називалася «Червоноградська збагачувальна фабрика», а тепер — «Львівська вугільна компанія». Це напівприватне підприємство, яке у свій час Наталія Королевська прибрала до рук. Вона її приватизувала і станом на сьогодні у приватних руках знаходиться майже 60% акцій. Ця вугільна компанія робить вугілля якіснішим для спалювання на електростанціях. Є величезний терикон між Червоноградом і Соснівкою (Сокальський район). Раніше він взагалі не горів, а зараз у зв’язку із порушенням технологій він горить вже понад два роки. Це страшна екологічна біда, коли палає 1.5-2 км терикону, виділяється їдкий газ.
Навколо живе 100 тисяч населення і вони цим усім дихають. В цьому районі рівень захворюваності онкологією вищий у 2.5 рази, а на бронхолегеневі захворювання — у три рази більше. Куди я тільки не звертався! У вересні було виділено 15 млн на ліквідацію катастрофи. Думаєте, було освоєно хоча б одну копійку? Насправді я був шокований, що ці кошти ніхто не хоче брати — бояться відповідальності.
Дмитро Тузов: А що каже місцева влада?
Олег Мусій: Що вона за це не відповідає. В підсумку на останній нараді віце-прем’єр-міністра Кістіона виявилося, що держадміністрацію таки змусили взяти ці кошти та витратити їх на гасіння терикону. Така непрофесійність влади переконує мене в тому, що вона має поступитися дорогою справжнім фахівцям.
Як поєднані медична реформа й бюджет 2017 року?
