Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (16.4MB) | Репост
Про перебіг першого етапу проекту для школярів «Відкривай Україну» говоримо зі співзнасновником Фундації соціальних інновацій «З країни в Україну» Денисом Блощинським і керівником проекту «Відкривай Україну» Поліною Штерн.
Сергій Стуканов: Стартував перший етап. Скільки учнів і шкіл зголосилося взяти участь у цьому проекті?
Поліна Штерн: Першим завданням першого етапу було створення команди. Первинно на сайті зареєструвалося 13 000 учасників. Наразі в нас є 470 команд з 173 міст.
Сергій Стуканов: Який склад має кожна команда?
Поліна Штерн: Кожна команда — це 15 учнів — по 3 учні з 7, 8, 9, 10 і 11 класу, а також вчитель-модератор, якого обирали самі учні.
Сергій Стуканов: В яких регіонах України школярі були найактивнішими, а в яких найпасивнішими?
Поліна Штерн: Найактивніші школярі, виявляється, мешкають у Білій Церкві. Там у нас сформувалось більше 15 команд. Дуже активними були Донецька і Харківська області. Найменше міст і шкіл підключилось в Одеській області.
Сергій Стуканов: Які міста в Донецькій області подавалися?
dsc02825.jpg
Денис БлощинськийАвторські права: «Громадське радіо»
Поліна Штерн: Найбільше шкіл підключилося з Краматорську і Дружківки.
Сергій Стуканов: В чому полягає перший етап, на якому зараз перебуває проект?
Денис Блощинський: Перший етап спрямований на те, щоб створити умови для навчання дітей. На першому етапі ми хочемо допомогти їм сформувати запит на навчання, набити свої гулі і зробити свої помилки. З 280 початкових заявок на перший етап вийшло менше двохсот. Перший етап — реєстрація, збір команд і активація своєї групи, є одним з найважливіших і найважчих.
Любомир Ференс: Наскільки я знаю, ви хочете зробити статистичний збір інформації по проблемам шкіл і міст, над якими працюють всі підлітки. Що це має бути?
Поліна Штерн: На цьому етапі діти визначають проблеми у своїх школах і формують списки зі своїми пропозиціями щодо їх вирішення. Ми хочемо зібрати ці ідеї, подивитись, що турбує школярів і на основі цього на другому етапі проекту зробити величезну інфографіку.
Денис Блощинський: Якби в нас були ресурси, під цей проект можна було б підключити кілька соціологічних агенцій, які б досліджували цю інформацію. Тільки в рамках пілотного проекту ми отримали таку величезну кількість даних, що нам навіть не вдалось запустити національний проект.
Любомир Ференс: Ми зараз говоримо про міста, а села підключені до цього проекту?
Денис Блощинський: Ні. В нас є фільтр від 10 до 250 тис. мешканців. Разом з тим, в нас є певні виключення, коли ми допомагаємо маленьким містечкам і селищам міського типу приєднуватися до сусідніх міст.
Поліна Штерн: В нас є одна об’єднана громада Токмацького району Дніпропетровської області.
Сергій Стуканов: Наскільки я розумію, до кінця грудня кожна команда має реалізувати у своїй школі якийсь проект. Наведіть приклади проблем, які діти вбачають у своїх школах.
Поліна Штерн: Нас дуже зацікавила ідея зробити у їдальні фуршети замість звичних обідів. Ще одна чудова ідея — створити літнє кафе на даху школи. Пропонують запровадити велопарковку і шкільне радіо. Мені дуже сподобалась ідея запровадження візитки учня. Також діти написали, що для більшої мотивації вони хотіли б залучити освітні гранти.
Денис Блощинський: Дуже багато ідей стосуються енергозбереження і логістики.
Любомир Ференс: Ви хочете систематизувати проблеми за допомогою інфографіки на другому етапі. А далі що?
Денис Блощинський: А далі ми маємо почати роботу з цими результатами на державному рівні. Ми повинні виходити з пропозиціями на Міністерство освіти і лобіювати певні зміни на законодавчому рівні.
Любомир Ференс: Міністерство освіти вас у цьому підтримує?
Денис Блощинський: МОН бере активну участь в проекті і підтримує нас, на жаль, не ресурсами чи фінансами.
Сергій Стуканов: Діти сприйняли цю можливість з ентузіазмом, але не завжди вони мають необхідні вміння і ресурси. Чи надає проект можливість здобути якусь методологічну підтримку? Де діти беруть кошти на втілення своїх проектів?
Поліна Штерн: На шкільному етапі ми пропонуємо втілювати проекти своїми силами. На міському ж рівні ми будемо говорити і про фандрайзинг, і про пошук ресурсів на локальному рівні.
Сергій Стуканов: Тобто команди, котрі зараз зможуть реалізувати проекти на шкільному рівні, потім будуть реалізовувати якісь проекти на міському рівні? Чи всі команди перейдуть на другий етап?
Денис Блощинський: Ми не повинні на цьому етапі проводити конкурсні відбори. Відбір має бути природним. На другий етап вийдуть ті команди, які фактологічно виконають свої завдання і не втратять наснаги.
Любомир Ференс: Як на ваші ініціативи реагували в обласних і міських адміністраціях?
Поліна Штерн: Нам постійно дзвонили з питанням про те, чим можна допомогти. Дуже багато міст підключилося саме через ці листи підтримки.
Денис Блощинський: У нас є 2 важеля впливу — МОН і місцеві адміністрації. Топ-менеджмент радо нам допомагає і розуміє, про що йде мова, а на місцях люди хапаються за такі можливості з величезним ентузіазмом.
Любомир Ференс: Хто є вашими регіональними, міськими і обласними кураторами?
Поліна Штерн: Ці люди є активістами і волонтерами. У нас був відкритий конкурс і кураторами стали ті, хто розділяють наші цінності і вболівають за дітей.
Be the first to comment on "470 команд-школярів змінюватимуть свою школу в рамках проекту «Відкривай Україну»"