Дощане Радіо – Уривок зі щоденнику (Дощане Радіо #16)

Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (Тривалість: 27:26 — 37.7MB) | Репост

Отже, вирішено. З сьогоднішнього дня я починаю писати книгу.

Середа. 10:09. Отже, вирішено. З сьогоднішнього дня я починаю писати книгу. Для того, аби нарешті розібратися в собі. Найперша мета – терапевтична. Ніколи раніше я не відчував такої гострої необхідності бути зціленим. Ніколи раніше я не відчував так гостро безцільність існування та спустошеність. Я досить довго придивлявся, вдивлявся в себе, і все, що я спромігся побачити – це пустка, діра, пустота, ніщо, пекло. Усі блага цього чудесного світу, якими би вони не були величними, можуть без проблем вміститися і бути поглинутими чорною дірою в голові. І саме це викликає панічний жах.
Звичайно, це не лише моя проблема. Усі люди відчувають це в тій чи іншій мірі. У всіх нас одна і та сама проблема – як наситити цю чорну діру. Ми впевнені, що це можливо. Так і живемо. Плануємо, досягаємо, розчаровуємося. Але знову запалюємося чимось іншим і думаємо, що саме цього нам і бракувало. Впевнені, що ось, ще зовсім трішки і ось тоді як заживемо-о..! ух, як заживемо, так, що просто взагалі – ось як заживемо ми всім ворогам на зло. Та й ворогів у нас вже не буде. Буде суцільна гармонія у всьому. Але як тільки про ці наші плани стає відомо нашому розумові, стається щось неймовірне. Хоча ні, не так – стається зовсім банальна і очікувана річ.
З тої секунди, як ми чітко і ясно починаємо бачити ціль, саме з цієї миті ми ступаємо на дорогу до її досягнення і наш ентузіазм поволі починає вгасати. Коли ціль досягнута, ми знову стаємо розчарованими та спустошеними. Звичайно, попереду ще безліч нових цілей, які можна покорити. І безліч нових доріг, якими можна пройти. Але ти вже чітко усвідомлюєш, що йдеш цією новою дорогою тільки тому, що виходу в тебе більше нема. Ти повинен іти, бо інакше чорна діра в твоїй свідомості остаточно поглине тебе. І ти йдеш, але усвідомлення того, що ти йдеш з-під палки, бо ти не можеш не йти, ось саме цей факт знову породжує відчуття безвиході.
Кажуть, у той день коли Олександр Македонський завоював світ, він заплакав. В заплакав саме від безвиході. Все життя він йшов до цієї грандіозної цілі, але тепер – що далі? Куди рухатись тепер? Олександр зостався один на один з пусткою в собі, яку вже не міг заповнити цілий світ.
Так що ж робити? Як подолати цей постійний неспокій, який виникає саме тому, що пустота всередині нас прагне все нових і нових вражень (жертвоприношень)?
Напевне, саме так і починається шлях людини до Бога як джерела світла, яке здатне розсіювати темряву і заповнювати пустку.
Ти з Ним, коли ти сидиш – і тобі просто класно. І більше нічого не треба. Нікуди не треба йти, нічого досягати. З іншої сторони, ти не боїшся кудись йти чи досягати будь-чого, бо з тобою Бог. Ось що таке Бог – це свято, яке завжди з тобою. Тобі достатньо просто знати, що Він Є. Знай, де би ти не був і що б не робив, ти завжди в дорозі до Нього, до свого справжнього дому. Усі ми рано чи пізно будемо з Богом і потрапимо до свого істинного дому. Знай це, тому сильно не журися. А якщо і журишся, то знай, що не ти один такий в цьому світі зараз проливаєш сльози. Де сльози, там буде і втіха.
Отже, істина ціль людини – це не наситити чорну діру в своєму мозку, а просвітити її світлом істини. Для цього все, що ми робимо, треба робити максимально усвідомлено.
Поки ти все робиш, очікуючи якусь користь, ти ніколи не відчуєш задоволення. Навчись все робити просто тому, що це красиво. Навчись усе робити просто тому, що ти не можеш це не робити. Бо це твоя суть. Це і є ти. Навчись все робити просто і легко, так, ніби ти пускаєш стріли з лука. Стріла летить і ти просто спостерігаєш за нею.
Ти ніколи не нагодуєш діру всередині себе. Все, що ти можеш зробити – це довіритися Богові, Його Святій Волі. Не переживай, ти впізнаєш Його. Коли ти дієш з Його волі, рухи твої схожі на танець. Кожна мить наповнена сенсом. І ти дякуєш за все, навіть за оту пустку, бо куди б інакше текло усе світло?

Плейлист:
Nick Drake – Day Is Done
R.E.M. – Losing My Religion
Aquarium – Podmoga
The Connells – Lay Me Down
Brazzaville – The Clouds in Camarillo
Toto – Africa

Dmytro

See author's posts