Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (25.1MB) | Репост
Ірина Соломко: Законопроект № 0906 про державний контроль харчових продуктів має бути у Верховній Раді 9 лютого. Він входить у пакет так званих «євронтеграційних законів», мова у ньому йде про стратегію санітарних і фітосанітарних заходів. Чому він важливий? Чому так довго його не можуть прийняти?
Яна Добідовська: Прийняття цього проекту є важливим для ЄС тому що у четвертому розділі і шістдесят третій статті Угоди про асоціацію між ЄС і Україною йдеться про те, що Україна має надати стратегію імплементації доволі широкого законодавства ЄС у сфері санітарного і фітосанітарного контролю, харчових продуктів, кормів, тварин, рослин.
Любомир Ференс: Європейці переживають за наш експорт чи за нас?
Олександр Жемойда: Європейський підхід передбачає, перш за все, послідовність кроків. Ряд законів вже ухвалено, а деякі ще перебувають на різних етапах розробки. Найважливіше, щоб Україна застосовувала імплементовані норми і до експорту, і до внутрішньої продукції. Ми маємо три сфери, в яких здійснюємо держаний контроль. В кранах ЄС державний контроль здійснюється не за армійським принципом. Це є відповідальністю виробника.
Ірина Соломко: У заяві представництва ЄС йдеться про рішення комітету, який в принципі підтримує цей законопроект. Попередні законопроекти з цього пакету зазнали президентського вето. Говорять про те, що вплинули на їхнє блокування представники бізнесу. Якщо говорити про цей законопроект, то хто міг би виявити до нього аналогічний інтерес під час голосування?
Яна Добідовська: Законопроект є збалансованим і представляє інтереси як бізнесу, так і споживачів. Адже харчові продукти споживають усі. Це така система державного контролю, яка дозволить створити сприятливе для бізнесу середовище і уникнути корупційних ризиків. Інспектор, який приходить перевіряти бізнес має бути кваліфікованим фахівцем, а не вишукувати, де, що не так. Перелік перевірочних питань для бізнесу також цим законопроектом визначений. Він буде стандартним. Кожне питання з переліку прив’язане до певної норми закону. Ці питання будуть доступні на сайті Держпродспоживслужби міністерства аграрної політики.
Ірина Соломко: Про яку саме якість продукції ми говоримо? Чи будуть контролювати, наприклад, ГМО?
Олександр Жемойда: ГМО – це інша частина законодавства.
Яна Добідовська: Ми зараз говоримо саме про безпечність продукції. В першу чергу перевіряється безпечність – те, що може нести шкоду для здоров’я людини. Якість може бути суб’єктивною характеристикою. Це, наприклад, очікування споживача від продукту, як то жирність молока чи вміст м’яса в сосисках.
Цей закон діятиме і для експорту і для внутрішнього споживання однаково. І це добре, оскільки експортери і так дотримуються вимог ЄС, оскільки це є умовою доступу на ринок. В Україні ж у нас значно нижчі вимоги. Закон їх вирівнює. Як споживач я виграю.
Любомир Ференс: Який орган буде контролюючим?
Яна Добідовська: Єдиним компетентним органом з правом на перевірки буде Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.
Олександр Жемойда: Цей закон підтриманий не тільки Європейським Союзом. Його підтримують також і українські виробники. Тобто його підтримує бізнес.
Любомир Ференс: В законопроекті йдеться про ротацію інспекторів. Як це буде відбуватися і чому це названо антикорупційним запобіжником? Як досягнуть того, щоб інспектор не вимагав гроші за кожну довідку?
Яна Добідовська: До 1 січня діяв мораторій на перевірки в тому числі і харчових продуктів. Закон про харчові продукти буде містити вимоги до безпечності і гігієни харчових продуктів. А закон про харчовий контроль буде містити норми, як перевіряти ці вимоги. Вибудовується логічна система. Ті, до кого не буде зауважень, до тих буде зменшена частота контролю. І навпаки, до тих, хто матиме зауваження, контроль буде здійснюватися частіше.
