Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (61.1MB) | Репост
Коли про ваш текст кажуть, що це потік свідомості, то ви маєте всі права ображатись. Якщо тільки ви не Джеймс Джойс.
Життя цього ірландського модерніста – це чудовий зразок долі генія.
Джойс був абсолютно свавільним і волюнтариським типом. Його зацикленість на індивідуальність, на себе і свої переконання не дала йому стати на коліна і помолитись за померлу матір.
Але вона ж дозволила йому стали найвпливовішим письменником ХХ століття. Джойс не хтів слухати нікого іншого крім себе. І завдяки цьому став, мабуть, першим, хто насправді почув людину.
Вся історія європейської культури – це дорога до емансипації людини, орієнтації на проблеми конкретної особистості, мірила всіх речей. І Джойс подарував світу індивідуальність возведену в абсолют. Людську свідомість, яка пізнає себе у потоці тут і тепер, «Улліса»,який мандрує всередині себе і ніяк не добереться до своєї внутрішньої Ітаки.
Але починалось усе у Джойса із доволі звичайних «Дублінців». Реалістичних оповідань, соціально-побутових історій про Дублін. Довго не було зрозуміло, коли ж стався творчий перелом у Джойса і як саме він відбувся?
Аж поки у 60-х роках не було знайдете есе «Джакомо Джойс». Дуже ліричне, можна навіть сказати інтимне.
Головний редактор «Української правди» Севгіль Мусаєва рекомендує послухати цю витончену і зворушливу першу пробу пера у жанрі потоку свідомості, без якої, можливо, не було б і «Улісса».
Літературний подкаст “Ранкова доза” – це спільний проект “Української правди” та Українського інституту книги.
Щоранку о 8 годині шукайте нас на сторінка “Української правди” у SoundCloud, YouTube та Facebook.
А також на подкаст-платформах Apple Podcasts, Google Podcasts, Anchor, Spotify, Breaker, Pocket Casts, RadioPublic.
Be the first to comment on "№15. “Ранкова доза” Джеймса Джойса. Севгіль Мусаєва рекомендує “Джакомо Джойс”"