Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (10.6MB) | Репост
На охорону здоров’я у бюджеті 2017 року закладено на 26% більше грошей, ніж у минулому році. Це 18, 2 мільярди гривень. Про нову концепцію охорони здоров’я говоримо із Максимом Іоновим, головою Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я.
Євген Павлюковський: Чи справді кошти підуть на людей, які потребують регулярних медичних ліків, тобто для онкохворих, хворих на ВІЛ/СНІД та цукровий діабет?
Максим Іонов: Дійсно інформація позитивна, але ми подивимось як ці кошти будуть надходити і як будуть розподілені.
Окрім постійної категорії хворих, яким регулярно необхідне обслуговування, є ще поточні медичні проблеми, за якими кожен громадянин звертається чи то до сімейного лікаря, чи до стаціонарного. На сьогодні ситуація у системі охорони здоров’я така, що система фінансування неправильна і коштів не вистачає. Через це виникає низка проблем, які треба вирішувати.
Ми є свідками того, що у планах нової команди Міністерства охорони здоров’я є дві концепції: зміна системи фінансування охорони здоров’я і побудова громадського здоров’я в Україні. Як воно буде впроваджуватися із практичної точки зору – покаже час.
У планах нової команди Міністерства охорони здоров’я є дві концепції: зміна системи фінансування охорони здоров’я і побудова громадського здоров’я в Україні
Сергій Стуканов: Якщо ти громадянин Данії, то розумієш, що велика частина податків іде на безкоштовну медичну допомогу, яка має досить широкий пакет. Я так розумію, що у нас це питання також балансів, що ми даємо, а що ні?
Максим Іонов: По-перше, ми чітко повинні визначити суб’єктивний популізм від об’єктивної реальності. Ні для кого не секрет, що медицина у нас безкоштовна тільки по Конституції, а по факту кожен платить за будь-який візит до лікаря або за придбання медикаментів, або, перебуваючи у стаціонарі за якісь додаткові діагностичні заходи.
Євген Павлюковський: Яке ваше ставлення до цієї практики?
Головне – оптимізувати систему оплати роботи лікаря і шукати додаткові механізми фінансування системи охорони здоров’я
Максим Іонов: Це негативна практика. Її потрібно виводити у ту площину, щоб були задоволені як пацієнт, так і лікар. Вирівнювати слід спочатку цю межу. А потім уже вирішувати скільки куди не вистачає коштів.
На мій погляд, головне – оптимізувати систему оплати роботи лікаря і шукати додаткові механізми фінансування системи охорони здоров’я.
Сергій Стуканов: У чому відмінність основної концепції фінансування системи охорони здоров’я і медицини загалом від тої, що була раніше?
Максим Іонов: В минулому був принцип фінансування державного закладу: койко-місця і самого закладу. Це було по залишковому принципу виділення бюджетних коштів. Нова концепція полягає у тому, що куди б пацієнт не звернувся, не важливо до якого лікаря, головне, щоб із ним був підписаний контракт, і на місце, яке закріплене за лікарем, йдуть кошти на оплату його медичних послуг.
Я до кінця сам не розумію як буде впроваджуватися ця система, і чому фігурує сума 240 гривень за пакет медичних послуг.
Сергій Стуканов: Давайте порахуємо. Умовно кажучи, піднімуть зарплату на 40%, наприклад, хірургу. Нехай у нього зарплата 2000 гривень, то після підняття стане 2700-2800. Це 100 доларів. І, наприклад, цей хірург дуже гуманна людина і бере за кожну операцію додатково 100 доларів. Якщо він робить 20 операцій на місяць, то це виходить 2000 доларів на місяць. Я думаю, це не є велика сума для нормального хірурга. Але як ці гроші повернути у бюджет?
Максим Іонов: Ті умови, в яких працюють медичні працівники, їх створила сама держава. Кожен у своєму напрямку змушений шукати шляхи додаткового заробітку. Але різні медичні працівники працюють у різних умовах. Я не бачу спроби врегулювати саме це питання. Є спроба намірів змінити систему фінансування, але вирішити поточні наявні проблеми поки що цього не бачу.
Ми спробували реформувати галузь, не знаючи що там відбувається. Ми досі не провели її аудит.
Сергій Стуканов: Якщо взяти політиків, які є зараз центри прийняття рішень, які зараз конкурують чи візії змін?
Максим Іонов: Завжди були ключові гравці, які приймають участь реформі охорони здоров’я. Це безпосередньо Міністерство охорони здоров’я, яке підпорядковане уряду, Комітет Верховної Ради із питань охорони здоров’я, де є певна кількість депутатів, які хочуть бути долучені до реформи і Адміністрація Президента, яка регулює політику охорони здоров’я.
Євген Павлюковський: Було заявлено, що у цьому році у програму щодо відшкодувань за витрати на ліки потраплять хворі на серцево-судинні захворювання та діабет і астму. Цим категоріям, починаючи із 2017 року, зокрема лікування на стаціонарі, буде відшкодовано?
Максим Іонов: Питання реінбурсації, або відшкодування, піднімається не перший рік. Раніше це стосувалося тільки серцево-судинних захворювань, а сьогодні цей перелік розширили. Фактична прозора реінбурсація упирається у перелік пацієнтів. Бо треба якось контролювати цю систему. Поки що є погляд, що це має бути через сімейних лікарів, які видають рецепт, і це буде фіксовано. Без реєстру це неможливо. Наприклад, одна категорія хворих на діабет – це неінсулін залежні. Їх більше мільйона, але вони не зібрані у єдиний реєстр.
Я більш ніж впевнений, що у кожного є намагання покращити дійсно систему. Але не маючи механізму контролю, відповідальності на місцях і покрокового впровадження, нічого не буде.
