Зиґмунт Бауман для «чайників»

Плинність

Є одна з книг Баумана, перекладена українською мовою, в назві якої міститься наріжний концепт, який можна використати, щоб схарактеризувати основну думку цього непересічного польсько-британського соціолога та філософа — поняття плинності (Liquid ). Це поняття є своєрідним оксюмороном, бо поняття — щось застигле, а ми говоримо, що воно вхоплює незастиглість. Думаю, це основне поняття, з яким ми повинні підходити до сучасних реалій.

Змінна ідентичності

Бауман — це людина, яка говорить про ідентичності. У нього є цікава книга своєрідних інтерв’ю. Людина, яка брала в нього інтерв’ю, листувалася з ним електронною поштою.

Ця книжка стосується проблеми тожсамості — ідентичності. Бауман обстоє думку, що ідентичність не є сталим поняттям. Кожна людина приміряє «маску» — ми часто змінюємо ідентичності. Це теж поняття своєрідної плинності.

dsc08069.jpg

Тарас ЛютийАвторські права: «Громадське радіо»

Комуністичне минуле

Коли філософ і соціолог помер, на його батьківщині почали лунати голоси: А ви знаєте, ким насправді був Бауман? Може, забули, що це людина, яка брала участь в чомусь такому, що в Польщі було еквівалентом радянського НКВД; чи знаєте, що це людина, яка фактично брала участь у воєнних операція Армії Людової в Польщі?

Німецький філософ Мартін Гайдеггер, якого досі звинувачують в колабораціонізмі, бо він був членом Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини . А Бауман, відповідно, був комуністом. Тільки Гайдеггер не захотів публічно покаятися. Юрґен Габермас свого часу публічно запитував його: чи не хочете дати оцінку діям, які чинили, будучи ректором Фрайбурзького університету в 30-ті роки. І Гайдеггер справді уникав цього.

Бауман, попри те, що говорить, що піддався на певні зваби комунізму, але не особливо себе картає: для себе усвідомлю, що деякі речі був змушений робити через певну необізнаність. Тепер я розумію ті речі, які тоді сталися, і для себе зробив висновки. Якщо я і вчинив якесь зло, воно було непрямим. Не знаю, чи це вибачення, але воно є.

Інакшість

Оскільки свого часу і в Радянському Союзі, і в Польщі було заборонено займатися соціологією (чим хотів займатися Бауман), він був змушений закінчувати філософський факультет і далі викладати філософію.

Але зацікавленість до соціології штибу Антоніо Ґрамші (італійського соціаліста і комуніста), якщо говорити про німецьку соціологію —  Зіммеля та інших німецьких соціологів, яких вподобав Бауман та розвивав їхню думку, поняття Іншого треба сполучити з поняттям плинності — на місці Іншого кожного разу може опинитися будь-яка людина.

Паноптикум і синоптикум

Ще одна книжка Баумана, перекладена українською, «Глобалізація». Бауман намагається описати ситуацію, як ми мусимо мати справу з цією глобалізацією — він каже, що радше пропонує альтернативний погляд на неї. Справді, ситуація з глобалізацією пов’язана з ситуацією непевності — ми не знаємо, що далі робити. Свого часу Фуко вписував різні, наприклад, пенітенціарні системи, використовуючи образ паноптикуму — споруди, в центрі якої є спостережна вежа. В паноптикумі переважно спостерігають за в’язнями чи учнями.

Бауман пропонує іншу категорію. Він каже не про паноптикум, а про синоптикум. Раніше хтось один спостерігав за багатьма, а тепер ті всі спостерігають за політиками чи селебретіз по телебаченню. Інші помінялися місцями. Відповідно, змінюється диспозиція влади.

Книжки

Наскільки я пам’ятаю, є три книги Баумана, перекладені українською мовою: «Етика постмодернізму», «Плинна сучасність», «Глобалізація».

Бауман абсолютно відкритий. До нього можна приходити через будь-який текст (а вони дуже перегукуються). Бауман пізніше почав уникати поняття постмодерн, бо в самому слові є ніби заперечення і критика доби модерності. В останні роки він почав говорити не про постмодернізм, а про мінливість, показуючи, що зараз наше мислення повинно бути сфокусоване на тому, щоби зважувати всі за і проти тієї непевності, в яку ми потрапили.

Класова боротьба

Бауман приходить до соціальної філософської думки з соціалістичних і комуністичних уподобань. Ранній період його інтелектуальної діяльності був пов’язаний з вивченням різних класових рухів. Це типова проблема, яка говорить не про те, що є якась елітарність, унікальність. Він приходить до висновку (Антоніо Ґрамші його підштовхнув до такої нової постановки цього питання), що тепер треба говорити, що боротьба класів не зникла, а просто перетекла в іншу форму. На ній сильно позначені такі аспекти, як ситуація зі споживанням. Масове споживання відіграє вагому роль — людина розпливається в тому, що вона більше витрачає енергію на перегони своєрідного споживання, а менше концентрується на тому, хто створив ці умови, коли ми мусимо концентруватися виключно на споживанні; де суб’єктність; чи є ми тією суб’єктністю, на яку спрямована влада; влада розмита, сконцентрована в чиїхось руках чи вона безоб’єктна.  

 

 

About the Author

Громадське Радіо
Подкасти радіомережі “Громадське радіо” (м. Київ та область – 70,4 МГц (УКХ); м. Волноваха – 66,05 МГц (УКХ) та 103,8 МГц (FM); м. Краматорськ – 103,2 МГц; м. Красноармійськ – 99,6 МГц; м. Старобільськ – 90,2 МГц; с. Широке – 101,8 МГц; смт. Біловодськ – 92,6 МГц; смт. Білолуцьк – 100 МГц; смт. Зоринівка – 103,7 МГц). Сайт: hromadske.radio

Be the first to comment on "Зиґмунт Бауман для «чайників»"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*