Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (16.2MB) | Репост
Коментує Роберт Хорольський, експерт з євроінтеграції.
horolskyy_robert.jpg
ХорольскийГромадське радіо
Ірина Соломко: Відсутність заяви — це безперспективність і провальність саміту чи нормальна історія? Адже заява не є офіційним документом, який до чогось зобов’язує.
Роберт Хорольський: З усієї поваги до УП і до Сергія, все-таки це неофіційна інформація і сказати, що достеменно трапилося, важко. Тому що в сферах високої дипломатії кожне слово має значення, як і кожен нюанс. І від цього змінюються оцінки.
З моєї перспективи — я нічого страшного не бачу, але з’явилася додаткова інформація, яка наштовхує на певні роздуми, якими можна поділитися.
По-перше. Напевно, праві ті, хто оговорить, що це прояви тієї декларації, яка була ухвалена в грудні минулого року, щоб задовольнити виборців у Нідерландах, щоб ті змінили гнів на милість і дозволили уряду (всупереч результатів референдуму) настояти на своїй позиції, яка була відхилена на референдумі.
Декларація містила декілька пунктів, один з них стосувався того, що Угода про Асоціацію не надає перспективи членства Україні. Насправді, у цьому документі не йшлося про перспективу членства взагалі, а про європейське прагнення України. Пропонувалося формально повторити те, що записано в Угоді по Асоціацію.
Я думав над цим і вийшов до двох думок. Перша — позитивна. Тому що коли раніше про це писали, можливо, це не мало значення — Україна все одно була далеко від ЄС. Зараз, можливо, до нас ставляться по-іншому — більш серйозно.
Наталя Соколенко: Яке прагнення було озвучено Україною на саміті? Яка ставилася мета і чи вона досягнута?
Роберт Хорольський: Так от, я вважаю, до нас ставляться серйозно. Якби було інакше, можливо, не виникло б цього конфлікту. Просто б записали, бо це не має значення, ці слова не мають юридичного значення, бо це записано в більш високому документі — в Угоді про Асоціація.
А є другий момент, який дозволяє говорити про якусь додаткову інформацію. Розумієте, Україна — не перша і не остання країна, яка буде намагатися приєднатися до цього клубу або встановити з ним більш глибокі відносини.
І в ЄС наробилась величезна кількість правил, як поводитися в цій ситуації, в них на рівні інстинктів розроблено, як це робити. Одне з правил, яке нам треба засвоїти, — ЄС це будівля 28 держав-членів. Це їхня внутрішнє життя. Наразі вони встановлюють там свої правила. І ми або граємо за тими правилами, або ми з ними не граємо.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.
