Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (19.4MB) | Репост
Тетяна Трощинська: Які функції Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (ДІФКУ)?
Володимир Ставнюк: Залучення іноземних та вітчизняних коштів для кредитування і фінансування інноваційних проектів в Україні.
Інновації ― це впровадження наукових розробок вітчизняних та закордонних інститутів та університетів. Ці розробки покращують прибутковість, зменшують витратність чи покращують екологічну складову.
Василь Шандро: Останнім часом говорять і про недофінансування НАНУ, і про те, що ця установа не працює настільки добре, як могла б. Чи є що фінансувати і кредитувати в Україні?
Володимир Ставнюк: Як не дивно, наші науковці генерують дуже багато ідей і проектів, на які великий попит у світі й Україні. Наше завдання ― створити умови, щоб вони відчували себе захищеними, щоб бізнес, який вони будуть розвивати, був захищеним, приносив прибуток.
Тетяна Трощинська: Судячи із сайту ДІФКУ, ваші останні поїздки були спрямовані на Схід. Чому?
Володимир Ставнюк: В Україні зараз мало інвестицій, навіть якщо порівнювати із Польщею і Болгарією, тому що Україна у стані реформування, і вона ще не отримала рейтинг, який був би кредитним.
Східні «тигри» ― Китай і Корея ― готові ходити в ризикові проекти, готові кредитувати інфраструктурні, інноваційні проекти.
Китай і Корею цікавить енергозбереження, енергоефективні технології. Ці технології дозволяють виробляти енергію, яку можна продавати за «зеленими тарифами», які фіксуються у євро ― відповідно прибуток від таких проектів зафіксований у євро, чим страхується валютний ринок.
Є також цікаві інфраструктурні проекти: китайські партнери пропонують збудувати гілку метро у Києві, повітряний експрес Київ-Бориспіль. У них висока зацікавленість інвестувати в Україну.
Василь Шандро: Бюрократична складова є чинником, що відлякує інвесторів, чи у цьому напрямку проведена робота і ситуація поліпшена?
Володимир Ставнюк: У нашій країні поки що не склалося розуміння і підтримка приватної власності. Головне, з чим стикається зараз Мінекономіки ― організувати роботу таким чином, щоб інвестор почувався в безпеці.
Наша установа створена для того, щоб залучати інвесторів. Відсутність кредитного рейтингу означає, що будь-який партнер, вкладаючи кошти, зобов’язаний відразу резервувати кошти: до кожного долара в Україну треба формувати певну витратну частину, яка після погашення кредиту буде повертатися у прибуток.
Але мало хто може на 5-10 років «повісити» велику суму на витрати, і коли потужний інвестор приходить в Україну, він потребує державний гарантій. Державні гарантії зараз в Україні обмежені.
Наша установа пропонує співінвестування і співкредитування. Грубо кажучи, на кожні $100 кредиту, які дає інвестор, ми даємо $5. Це невелика сума, але вона показує інвестору, що поряд з ним стоїть державна установа, і вона ризикує власними коштами. Це зовсім по-іншому впливає на оцінку ризику.
Тетяна Трощинська: Скандальне агентство національних проектів ― це те, що дісталося вам у спадок?
Володимир Ставнюк: Це агентство було пращуром усіх цих державних проектів. Їх було створено більше 20.
Ідеї, які тоді були генеровані, і зараз є затребувані і слушні. Держінвестагенство створювало дуже креативні проекти, але виникає питання щодо їх реалізації. Мабуть, вони не будуть реалізовані у тих корпоративних рамках, у яких вони були створені.
Я впевнений, що левову частку цих проектів має фінансувати бізнес, і він готовий їх фінансувати.
Я щойно повернувся із Сеулу, де був світовий глобальний проект World Project Plaza, який проводиться щороку. Туди приїжджають усі зацікавлені в інвестиціях країни з презентаціями своїх глобальних проектів.
Україна приїхала на World Project Plaza практично вперше ― і до нашого столика була черга. Зацікавленість в Україні величезна. Це дає мені сподівання, що Україну сильно підтримають її фінансові партнери.
Василь Шандро: Наскільки важливим фактором є війна? Чи часто йдеться про це в кулуарних розмовах?
Володимир Ставнюк: Звичайно, це впливає. Як сказав відомий фінансист Сорос, інвестувати в Україну ― це купувати квартиру в будинку, що палає. Але ситуація зараз змінюється. У цьому принципово виступали китайські партнери, яких Росія характеризує як союзників. Насправді вони готові фінансувати, вкладати величезні кошти.
Військовий чинник є, але він вже не такий впливовий, і зрозуміло, що Україна зуміла зупинити цю війну на певних кордонах.
Тетяна Трощинська: Чому Китай готовий іти на ризики?
Володимир Ставнюк: У них валютна виручка від експорту набагато більша, ніж витрати ― виручка перевищує витрати на близько $400 млрд. Раніше ці кошти Китай вкладав у казначейські зобов’язання США, зараз вони частково змінюють цю ситуацію, готові 50/50 фінансувати ризикові проекти.
Слухач Андрій: Как можно сотрудничать с инновационным финансово-кредитным учреждением?
Володимир Ставнюк: На нашому сайті є портал, на який будь-який бізнесмен, науковець, фізична особа може розмістити свою заявку на отримання інвесткоштів.
Найближчим часом в Україні будуть затребувані саме інвестиційні кредити, тому що банківське кредитування наразі отримати дуже складно. Якщо у вас є проект, ви заходите на портал на нашому сайті, заповнюєте три таблички, і ми розглядаємо проекти і надаємо їх для фінансування нашим партнерам.
Тетяна Трощинська: Наскільки привабливими є проекти із переробки сміття? Наскільки важко знайти інвестора, щоб побудувати сміттєпереробний завод?
Володимир Ставнюк: Сміттєпереробні заводи бувають сміттєспалювальними і сміттєсортувальними. По-перше, це дорого ― побудувати завод у Пекіні коштувало $150 млн, по-друге, навіть у Пекіні не обійшлося без фінансування з боку держави і постійного субсидіювання викупу кіловат енергії.
У нас поки що електроенергія, яка виробляється сміттєспалювальними заводами, не підпадає під дію «зеленого тарифу». Найближчим часом це мають виправити, і знайти інвестора буде простіше.
Василь Шандро: Коли очікувати на перші вагомі результати вашої роботи і вашої інституції?
Володимир Ставнюк: Я думаю, що перші результати будуть протягом трьох місяців. До кінця року будуть проекти, важливі для нашої країни.
