Подкаст: Відтворювати в новому вікні | Скачати (15.3MB) | Репост
“Зараз нам важливо не зайти в таку ситуацію, коли ми виберемо людину, яка чудово виглядає, класно говорить, але потім не буде здатна приймати управлінські рішення”, — говорить секретар Наглядової Ради Суспільного мовлення Вадим Міський.
Ірина Соломко: Зараз вже розпочинається активна фаза обрання голови ПАТ НСТУ?
Вадим Міський: Ми входимо в конкурсну процедуру для обрання голови правління керівника всього Суспільного мовника. Відмінність в тому, що цього разу жодний державний орган не призначатиме цього керівника. Вперше в історії незалежної України керівник пройде через конкурсну процедуру, фільтр у вигляді наглядової ради, до якої входять представники від громадських об’єднань та від парламентських фракцій і груп.
Тому потрібно переконати 17 осіб, які входять в наглядову раду, що ти найкращий, розумієш місію та цінності Суспільного мовлення, готовий очолити та досягти результату.
Напевно, в жодній європейській країні стартова точка не була в такій поганій ситуації, як зараз у нас знаходиться Суспільне мовлення.
Ірина Соломко: Стартова точка — це позиції в рейтингах чи й економічні чинники?
Вадим Міський: Все наклалося. І позиції в рейтингах (в радіо позиції трохи кращі, в телебачення практично нульовий рейтинг). Але ми маємо велику кількість недостатньо мотивованого персоналу — у цього телерадіохолдингу більше 7000 співробітників.
Якщо не враховувати тих, хто працює в регіонах, 3000 працюють Києві на центральних телеканалах і радіостанціях. В Литві, наприклад, 550 осіб обслуговує 4 загальнонаціональні канали і 3 радіоканали.
Окрема дискусія має бути стосовно підходу до формування регіональної мережі, зокрема, чи потрібен канал в кожному обласному центрі. Можливо, є сенс зробити декілька опорних, в решті —менші за кількістю співробітників та потужностями мовники.
Литовці відмовлялися й від усіх зайвих функцій, які не є прямим виконанням місії Суспільного мовника — телерадіомовлення. У Литві охоронці, водії працюють на аутсорсі. Вони залишили в штаті лише технічний персонал і тих, хто виробляє новини. Навіть творчий персонал, який не займається новинами, працює або на короткострокових контрактах, або ж це замовлення конкретного продукту у продакшена, який виграє на конкурсі.
Любомир Ференс: А як там із зарплатою? Чи престижно в Литві працювати на державні медіа?
Вадим Міський: Ми спілкувалися у листопаді, директор литовського LRT сказав, середня зарплата журналіста, який працює в штаті або поза штатом, але постійно співпрацює з мовником — 1000 євро. І, до речі, їх дивляться – вони займають 2-3 позицію в рейтингу.
Як нам сказали, приватні канали навіть не намагаються конкурувати в ніші інформаційних передач. Вони залишаються суспільному мовнику. Я б хотів, щоб колись в Україні олігархічним каналам не було вигідно виробляти новини — хай виробляють розваги. Новини повинні бути чесні і на суспільному мовленні.
Спільна риса всіх європейських мовників, що суспільне телебачення традиційно має менші позиції в рейтингу, ніж радіо. У Європі радіо переживає новий «бум». Особливо, суспільне радіо. Мої побоювання, що при реформуванні ми робимо необґрунтований акцент на телебаченні. Радіо і зараз має кращі позиції в рейтингу, щоб стартувати в цій конкуренції. Його слухають, і це теж може стати базою для Суспільного мовлення.
Любомир Ференс: Зараз точиться багато розмов навколо майбутнього голови Суспільного мовника, що він змінить Суспільне мовлення в Україні, і воно вийде на новий рівень. Чи може статися ситуація, що голова не стане «панацеєю» і реформа не пройде. І що ще є важливим, окрім обрання голови?
Вадим Міський: Зараз нам важливо не зайти в таку ситуацію, коли ми виберемо людину, яка чудово виглядає, класно говорить, але потім не буде здатна приймати управлінські рішення. Це теж дуже велика загроза, тому потрібно зважувати баланс між компетенціями керівника і розумінням місії.
Ірина Соломко: 16 березня закінчується подача документів? І що потрібно подати?
Вадим Міський: Поки ще ніхто офіційно не подав цей пакет документів, ми бачили тільки заяви в ЗМІ, зокрема й Андрія Куликова. Справа в тім, що пакет документів є досить об’ємним. Окрім паспортних даних і стандартного набору інформації про освіту та досвід роботи, потрібно заповнити електронну декларацію.
Звичайно, має бути стратегія розвитку НСТУ, яка включає місію по кожному з каналів, спосіб доставки сигналу, розуміння аудиторії.
Ірина Соломко: Коли буде прийняте остаточне рішення?
Вадим Міський: До 13 квітня буде відомий керівник.
Be the first to comment on "До 13 квітня у нас буде керівник Суспільного мовлення, — Міський"