Чому подкастинг? (вступ для користувача)

В цій коротенькій статті ми спробували узагальнити основи того, чим подкасти є для користувача і чим вони не такі, ніж купа аудіоінформації, яку в широкому асортименті пропонує сьогодні Інтернет. Сподіваємося на вашу допомогу, аби стаття доповнювалася, ставала дедалі доступнішою для всіх, кому цікаво буде приєднатися надалі.

Завдяки популярності подкастів на початку 2000-х, що свого часу не тільки повернули публіку до слухання радіо, але й зацікавили найбільш активну аудиторію доступністю саморобних авторських піратських ефірів – подкастами в сьогоденній мережі називають будь-який регулярний аудіозапис. Модне “подкаст” звучить сучасніше, ніж архаїчні “радіошоу”, тому подкастом є все, що автор назвав подкастом. Менше з тим, подкастинг – це передусім цілком конкретна звичка отримувати улюблені радіошоу певним способом, і хотілося б, аби вдячний слухач знав, чого він не знайде на офіційній сторінці більшості ФМ-ок, на сайтах українських онлайн-радіостанцій або на стрімінгових сервісах – принаймні, в тому вигляді, як воно є зараз.

Стрімінгові сервіси (Mixcloud, Stitcher, і т. ін.) приваблюють авторів безкоштовним і зручним хостингом файлів практично необмеженого обсягу і хронометражу, а за авторами підтягується й основна частина публіки. Але більшість таких сервісів обмежує можливості підписки на подкасти тільки тими каналами, які розміщені на цих сервісах. Крім того, серйозне обмеження поки що накладає сам стрім, який можна отримати лише в точці доступу до wi-fi, або за умов стабільного покриття 3g. Навіть у великих містах обмежених у прийомі, “глухих” місць більше ніж досить (підземна частина метро, наприклад). Аналогічним чином штучно звужують аудиторію радіо офіційні сайти радіостанцій, які пропонують своїм слухачам, як в далекі 90-ті, притулитись до лампового монітора свого офісного комп’ютера, і слухати стріми або онлайн-ефіри, не відходячи від робочого місця.

Тому Ви маєте самі відстежувати і не загубити улюблене шоу в потоку кількох десятків, на які підписані. Ви обмежені в пристроях і місцях, які придатні для того, аби слухати улюблені ефіри. Аби повернутися до шоу місячної давнини, доведеться перегорнути кількадесят сторінок оновлень, захочете поділитися своєю добіркою улюблених програм – на жаль, нічого не вийде. І менше з тим, це і є ті речі, які роблять користування подкастами зручною звичкою.

Іще на початку двохтисячних свою першу популярність здобула технологія представлення змісту сайтів, яка отримала назву RSS (really simple syndication). В спрощеному вигляді канал RSS – це стрічка оновлення будь-якого сайту, очищена від зайвої верстки і графіки (для економії трафіку), і представлена у стандартному вигляді – аби спеціальні програми, де такі стрічки зводяться у спільний потік оновлень, автоматчно розрізняли, скажімо, заголовки і описи статей,  аудіофайли тощо. RSS-потоки (фіди) форматуються за допомогою мови розмітки XML (вивчати її необов’язково, можна просто користуватися). Ці потоки можна впізнати за стандартним лого (таким, як на малюнку), або за розширенням .rss, .xml чи інтернет-адресою, яка закінчується папкою /feed/. RSS-потоки, які містять посилання на аудіофайли, є стрічками оновлення подкастів.

У вигляді RSS-потоків стали презентувати свої новинні стрічки більшість інтернет-медіа. Але згодом розробникам ПЗ спало на думку, що додані до аудіопрогравачів, такі оновлення можуть автоматично додаватися до Вашої аудіоколекції і так само автоматично видалятися по закінченні певного часу, коли Ви навряд чи до них повернетесь. За такою схемою слухач нібито сам формував плейлист улюбленого радіо і мав можливість за графіком отримувати його зміст “за власним бажанням”. Так з’явилося поняття “pod-casting” (iPod+broadcasting – буквально, “трансляція на айпод”).

 

Саме можливість налаштувати те, що ви слухаєте, відповідно до ваших звичок, і є основним змістом подкастингу.

Сьогодні споживання подкастів складається з двох речей: підготованим для подкаст-потреб RSS-потоком та програмою, яка адекватно сприймає RSS і автоматизує роботу з ним. Це може бути веб-інтерфейс (такий, як наприклад, cloud-caster.com, де всі потрібні Вам фіди можна зібрати в одному інтерфейсі й звідти слухати), програми для Windows та Mac (iTunes, VLC та інші), iOS (Castro, Overcast, Downcast), Android (Pocket Casts, BeyondPod, Player.FM та зрештою, Podcast Addict, на прикладі якого ми й покажемо, що в такому вигляді подкастинг є зручним і незамінним).

Будь-яка програма-подкетчер (додаток для роботи з подкастами) має в своєму арсеналі набір обов’язкових функцій. Ви маєте можливість додати до списку своїх потоків новий (1), або пошукати його за ключовими словами в усіх доступних програмі “базах/пошукових системах/магазинах подкастів”. Серед найбільш універсальних – база епплівського iTunes Store (2). Додавши свій подкаст до магазинів на кшталт iTunes Store (про це – в окремій статті), Ви з великою гарантією спрощуєте слухачам пошук свого подкасту за назвою і поширеними пошуковими запитами.

Отримавши оновлення потрібного Вам подкасту, Ви можете скачати його штучно вручну (3), або налаштувати автоматичне закачування і/або видалення всіх програм цієї стрічки (4). Спробуйте, і Ви через якийсь час не уявлятимете свого гаджета без цієї опції.

Однією з поширених практик є підписка не тільки на регулярні оновлення програм, але й на авторів і гостей Вашого подкасту, категорії й теми, які цікавлять їх найбільше – практично на будь-який окремий запит. Забезпечити Вашу аудиторію такою можливістю може лише RSS).

Ну і нарешті, поділитися з друзями своїм набором улюблених подкастів або перенести/зберегти всю базу підписок для іншого гаджета Ви можете, якщо перенесете всі дані у файлі OPML. Цей формат незамінний і як бекап, і як формат обміну “закладками”.